– Ну і чого ти тут стоїш? Тобі така взагалі не світить! Роззява, – гиготав товстенький хлопчик і грався новенькою машинкою.
– Ну і добре… товстун! Ти товстун! – намагався відповісти тою ж монетою Влад.
– Ти просто мені заздриш, тому що мені мама цукерки купує і тістечка, а ти зі своєю бабцею одними кістками харчуєшся, – викрикнув хлопчик і почав голосно сміятися.
Влад не на жарт розізлився. Губи побілі, а в очах світився гнів. Річ у тому, що матір Влада померла ще коли він був зовсім маленьким, так він і лишився жити зі старенькою бабусею. Звичайно, її пенсії ледве вистачало на життя, тому хлопчик не знав що таке цукерки і солодощі.
– А бабка твоя коли помре, тебе у дитячий будинок заберуть і будеш там жити! – ніяк не міг вгамуватися хлопчик і дражнив Влада далі.
– Чому це ти так вирішив?
– Мама моя так говорила, – спокійно відповів товстун.
Його ці речі настільки шокували, що він миттю схопив свою стареньку машинку і побіг додому. Прибіг увесь в сльозах і закричав:
– Бабусю, не йди від мене, будь ласка!
Бабця підвелася з ліжка і запитала в онука:
– Владику, що сталося? З чого ти взяв, що я маю десь йти?
– Ігор сказав, чув від матері.
– Хм, знайшов кого слухати. Він поганий і невихований хлопчик, – старенька трішки заспокоїла Влада і лягла назад у ліжко.
Але її слова не заспокоювали. Хлопець бачив, що бабусі з кожним днем стає дедалі гірше. Вона постійно кашляє і майже з ліжка не встає. Тоді він вирішив усе взяти в свої руки. Побіг у аптеку.
– Будь ласка, давайте я вам тут підлогу помию, або щось перенести допоможу. Ви лише дайте мені ліки, щоб бабуся не померла. Мене ж тоді у дитячий будинок відправлять.
– Тобі туди і треба, йди звідси жебрак! – злісно відповіла аптекарка.
– А ви чого так з дитиною розмовляєте? – втрутилась в розмову молода дівчина, яка саме стояла біля вітрини.
Аптекарка не очікувала такої відповіді і просто замовкла. Незнайомка запитала:
– А чим бабуся хворіє?
– Вона кашляє постійно і навіть з ліжка не встає.
Дівчина трохи подумала і почала швидко називати медикаменти, про які хлопчик чув вперше.
Потім, вони разом пішли до нього додому і почали ставити бабусю на ноги. Все обійшлося і вона вилікувалася. Дівчина часто заходила до них у гості, а потім усиновила Влада, коли бабця його померла.
Зараз йому вже 25 років і він став лікарем, рятує таких бабусь і дідусів.
А ви б вступилися за хлопчика?
