Я в такому шоці від того, що нещодавно сталося в наші сім’ї… Словами не передати. Мій син Олег зібрався одружуватись. І сказав, що привезе свою Алісу до нас в гості. Вони зараз у Тернополі живуть, а ми з чоловіком в райцентрі, в невеличкому містечку. 

Тож приїхали вони у суботу. Подивилась я на Алісу – худа, без макіяжу, словом, якась сіра миша. Здивував мене такий вибір сина, що казати. Дівчина поводилась тихо і це мені подобалось. І раптом вона почала, щось казати Олегові на вухо. Мене це здивувало, хто ж так робить в присутності інших. Я не втрималась і спитала:

 – Щось не так?

 – Та ні, просто запах їжі, нудить.

 – Ти що вагітна?

 – Ні, ми дитину найближчі 10 років не плануємо.

 – Чого це. Потім схочете і не зможете. Зараз вся молодь так відкладає, а потім доводиться шалені гроші на лікування витрачати. Але ви ще передумаєте, бо сім’я без дітей – то не сім’я, так, співмешканці.

Я покликала молодих їсти. Цілий день біля плити стояла, що лишень не приготувала. М’ясний рулет, котлети, олів’є, голубці, картопля смажена з салом. Аліса сіла, але нічого не їла. Мене це вкрай здивувало. Тоді ж взяла шматочок хліба. 

 – Щось не так?

– Я таке не їстиму! Мене лишень від вигляду цих страв зараз знудить! – раптом випалила вона.

 – Як тобі не соромно таке казати?

 – Я м’яса вже сім років не їв. І вважаю, що це жахливо споживати тіла тварин, вбивати їх заради цього! До слова, ваш син також відмовився від м’яса, просто не хоче вас образити, того й давиться цими жахливими стравами! А я не хочу брехати.

Вона стала і пішла в іншу кімнату. А мені так прикро стало, словами не передати. Жбурнула рушник і пішла собі геть. Синові сказала, щоб вони йшли додому.

 – Більше зі своєю Алісою не приходь. І взагалі, подумай добре, чи тобі така потрібна. Сидітимеш голодний увесь час!

Молоді пішли не попрощавшись. А в мене на серці такий осад залишився, ви не уявляєте! Порадьте, що мені надалі робити? Як спілкуватися з Алісою? Це взагалі нормально так в гостях поводитись?