Сестра постійно скаржиться, що її чоловік спонсорує свою молодшу сестру, яка останнім часом взагалі знахабніла і канючить все більше і більше грошей.
Сестра каже, що за останні пів року її чоловік переводив на потреби сестри, яка працює, але грошей завжди не вистачає, п’ять, бувало і більше, тисяч гривень на місяць.
У них діти, іпотека, тому моя сестра сердиться, а її чоловік тільки примовляє, що родичам треба допомагати, от він і допомагає, і йому колись допоможуть.
У нас із чоловіком теж могло б так бути, у мене, на жаль, теж є чоловікова сестра. Раніше, коли ми з Ромою зустрічалися, Аліса завжди вдавала із себе, таку ніжну молодшу сестричку, й постійно просила то на кіно, то на посиденьки з подружками, то на кросівки. Рома давав.
Потім ми з Ромою почали жити у мене вдома. Батьків у нас із сестрою немає, від них було дві квартири, ми поділили.
Сестрі дісталася двокімнатна, мені однокімнатна, плюс сестра сплатила мені гроші за різницю у квартирах, вона тоді вже міцно на ногах стояла.
Так ось, почали ми жити в мене. Перший тиждень налагоджували загальний побут, планували витрати, щоб знати, у кого скільки грошей залишається.
Прикинули, на що розраховувати, які продукти купувати та інше. Все підбили, обидва були задоволені!
Через кілька днів Рома прийшов додому з роботи й сказав:
– До мене вдень Аліса заїжджала, у неї телефон зламався, я їй на ремонт дав, вона попросила.
Мене це обурило: начебто все вирішили, куди та що витрачаємо, то що за позапланові витрати? Хоч би порадився! Своє обурення я йому озвучила, Рома розлютився:
– Я ці гроші заробляю! Допомогти сестрі маю право!
Я з ним погодилася: звісно, його право! Тільки він забув, що я теж маю права! Увечері пішла сміття виносити, зателефонувала троюрідному братові, попросила, щоб він мені допоміг, на тиждень до мене жити переїхав.
Спочатку, взагалі, хотіла колишнього покликати на емоціях! Наступного дня брат приїхав до мене за пів години до повернення Роми з роботи.
Я постелила братові на підлозі, виділила йому полицю в шафі, ми сіли вечеряти, саме Рома повернувся.
– О, у нас гості? – поцікавився Рома.
– Не зовсім. Брат має проблеми з квартирою, він тут поживе, — поставила я Рому перед фактом.
Брат із роботи раніше не повертався. Ну, ми й вечеряли з братом самі, могли Ромі одну котлету залишити. Іржали, як коні!
Брат вечорами ванну займав, намивався. Він ще хропів ночами! Подружнього життя у нас тимчасово не було. Рома сердився!
Терпіння Роми закінчилося на п’ятий день проживання брата! Він спитав, чи довго брат гостюватиме, чи не час йому кудись звалити.
– Допомогти братові моє право! — відповіла я. Це моя квартира, і я допомагатиму братові стільки часу, скільки захочу.
Рома не дурень, посилання до нашої розмови про його допомогу сестрі зрозумів. Ми все обговорили, та погодилися, що ми разом, у нас спільні інтереси, ми обидва націлені на шлюб і появу дітей!
Можна сказати, тоді ми себе усвідомили «зародком» сім’ї. І Рома погодився, що треба радитися з будь-яких важливих питань, включаючи будь-яку допомогу родичам. На тому й зійшлися!
Братові я подякувала, він зібрався, побажав нам щастя та поїхав.
Через якийсь час Алісі знову знадобилися гроші. Рома зателефонував мені, щоб порадитися. У Аліси зламалася блискавка на куртці, їй потрібна була нова куртка, а вона сама була на мілині.
Просила сестра, якщо не помиляюся, близько двох тисяч гривень.
– Видай їй двісті гривень на ательє, та сто на блискавку, — порадила я Ромі після того, як відмовилася давати гроші на куртку його сестрі.
Після кількох таких випадків, коли Аліса не отримувала бажаного, вона, мабуть, зрозуміла, звідки ноги ростуть.
Почалися на мене наїзди, на кшталт, хто я така, щоб Рому проти сім’ї налаштовувати, що я йому не рівня, та інше.
Я Ромі поскаржилася, і наш договір був переглянутий. Туди включився пункт про захист один одного від нападок членів наших сімей.
Він захищає мене від своїх, я його від своїх, у разі потреби! Після цієї розмови Рома поспілкувався з Алісою від душі, більше вона до мене не лізла!
Погоджуюся, що у нас із сестрою трохи різні ситуації. Рома – розсудлива людина, чим вигідно відрізняється від сестриного чоловіка.
Але й сестрі треба було на самому початку зробити хоч щось, щоб спробувати припинити безпардонне стороннє втручання у гаманець її чоловіка.
Сестра погоджувалася, мовчала, тільки мені скаржилася, чоловікові нічого не говорила, на кшталт це його сімейна справа.
А зараз, коли його сестра краї втратила, моя сестра чоловікові вимовляє, а той зрозуміти нічого не може: стільки років сестрі допомагав, все нормально, а тут якісь істерики почалися!
Сестра про ту “допомогу” мого брата знала. Вона запитала, а що було б, якби Рома нічого не зрозумів. Я відповіла, що ми б не стали далі будувати стосунки!
Навіщо мені людина, у якої я стояла б невідомо на якому місці? Аліса, до речі, досі мене ненавидить за її відлучення від годівниці.
Тільки мені начхати! Тепер на шиї Роми сидять наші з ним діти! Для всяких там сестер місця на його шиї більше немає! Я не перегнула палицю, як вважаєте?
Залишити відповідь