— Аню, ти де? — пролунав у слухавці незадоволений голос золовки, — ми приїхали! Чому ти нас не зустрічаєш?

Матвій сказав, що ти на вокзал за нами приїдеш!

— А ти звідки до нас, Ніно? — поцікавилася Аня, — чому заздалегідь не попередила про те, що в гості приїдеш?

— Так я і не в гості…

Аня за сучасними мірками вважалася багатою нареченою.

У свої 26 років дівчина володіла однокімнатною квартирою в столиці.

Заробила на власне житло Аня сама.

Батьки, звичайно, єдиній дочці допомогли – дали грошей на ремонт новобудови і деякі меблі.

З Матвієм Аня познайомилася 2 роки тому. Хлопець приїхав до «міста можливостей та порядку» на заробітки.

Матвій Ані подобався – поступливий, добрий, уважний. Подружки дівчини її вибір не схвалили:

— І навіщо він тобі потрібен? – запитувала Аню подруга дитинства, – невже в наш час хтось ще женеться через кохання? Ань, не тим місцем ти думаєш!

— У якому сенсі? — здивувалася Аня.

— Та в прямому сенсі! Ти взагалі думаєш про майбутнє? Як Матвій планує тебе тут, у великому місті, утримувати?

Наскільки я пам’ятаю, він заробляє зовсім небагато, своєї квартири не має, ходить всюди пішки!

А коли діти будуть, що ти будеш робити? Анька, чоловіка для сім’ї потрібно вибирати забезпеченого!

Плювати на вік, красу, фігуру та інше. Головне, щоб у його кишенях були гроші. І чим більше, тим краще!

— Лізо, щастя грошима не виміряєш. І квартири, і машини — все це можна заробити! А Матвій хороший, я його люблю і без всього цього набору.

— Ну, як знаєш, — простягнула Ліза, — на твоєму місці я б не стала виходити заміж за приїжджого. Не надто вже він і вигідна партія для корінної киянки.

Аня на несхвальні висловлювання оточуючих уваги не звертала.

З Матвієм їй було добре, і це дівчина вважала найголовнішим.

***

Пропозицію хлопець своїй коханій зробив практично відразу після знайомства, і Аня її прийняла.

Матвій, заручившись згодою коханої, оголосив:

— Найближчими вихідними поїдемо до моїх батьків. Хочу представити матері з батьком свою наречену.

Свекруха і свекор зустріли Аню привітно. Було видно, що Галина Степанівна і Василь Миколайович раді за сина.

Тільки після приїзду в село Аня дізналася, що у Матвія, виявляється, є старша сестра Ніна.

Ось з Ніною стосунки чомусь відразу не склалися.

— Третя вже за рахунком, — простягнула Ніна, недобро посміхаючись, — братику, цього разу точно справа дійде до весілля? Або, як завжди, розбіжишся і з цією нареченою?

Ані стало неприємно.

По-перше, вона не знала, що у Матвія до неї вже були спроби побудувати серйозні стосунки з двома жінками і справа доходила до весілля. Чомусь ця новина дівчину засмутила.

По-друге, Ніна демонструвала відверту ворожість, і Аня не розуміла причину такої поведінки.

Ніна ніби навмисно псувала настрій своїй майбутній невістці: мимохідь говорила гидоти, нібито випадково зіпсувала улюблену футболку Ані.

Навіть син Ніни своїй майбутній тітці відверто грубіянив.

Після приїзду до Києва Аня все ж задала Матвію питання, яке її цікавило:

— Чому Ніна так до мене ворожо ставиться? Ми ж вперше бачились.

Невже я отак з дверей їй одразу не сподобалась?

— Розумієш, — запнувся Матвій, — навіть не знаю, як тобі і пояснити… Ніна вважає, що якщо я створю свою сім’ю, то перестану їй і Артемці допомагати.

Я ж щомісяця відсилаю гроші батькам. Кілька тисяч — матері з батьком, і стільки ж Ніні. Ось сестра і боїться, що допомога після весілля закінчиться.

З матір’ю і батьком у неї погані стосунки, батьки так і не пробачили Ніні заміжжя. Там довга історія, я якось потім тобі все розповім.

— А де батько твого племінника? Чому він синові не допомагає?

Матвій трохи помовчав, але все ж відповів:

— У Ніни дуже складний характер, вона примудрилася зіпсувати стосунки не тільки зі своїм колишнім чоловіком, але і з його ріднею.

Допомогу вона від Валерки не приймає принципово.

Зате з тебе гроші тягне» — подумала Аня, але вголос нічого не сказала.

Чомусь у душі молодої жінки оселилося недобре передчуття. Анна була впевнена, що Ніна ще не раз їй нашкодить.

На весілля, зрозуміло, були запрошені родичі з обох сторін. На урочистості був присутній і її близький друг разом зі своєю дружиною.

Саме на Андрія Ніна і поклала око…

На власному весіллі Аня не знала, куди себе подіти — за золовку нареченій було шалено соромно.

Ніна відверто вішалася на Андрія, намагалася витягнути його танцювати, робила недвозначні натяки.

Чоловік, як міг, пручався, по його дружині було видно, що від ситуації вона не в захваті.

Андрій з дружиною пішли рано, не стали чекати танцю молодих і винесення торта.

— Матвій, навіщо вона це робить?!

Невже Ніна не бачила обручки на його пальці? З Андрієм я дружу з дитячого садка, як я буду в очі його дружині дивитися? — залишившись наодинці з чоловіком, лаялася Анна.

— Вибач, мила, — промовив Матвій, — не знаю, що на Нінку найшло! Перебрала, напевно.

Алкоголь взагалі на неї погано діє, вона відразу ж стає некерованою. Тому і вживає дуже рідко.

— Ти мені теж вибач, звичайно, але Ніну більше я на жоден серйозний захід не покличу! У мене таке відчуття, що твоя сестра зовсім не відповідає за свою поведінку.

Я завтра ще від родичів і друзів цілий візок повчань вислухаю, мама обов’язково подзвонить і мені все висловить.

Все свято зіпсувала своїми п’яними витівками!

***

Ніні в Києві сподобалося. Сестра Матвія стала при кожному зручному і незручному випадку напрошуватися до невістки в гості.

Аня, яка не хотіла приймати родичку чоловіка у себе, спочатку знаходила слушний привід, щоб золовці відмовити, але тільки Ніну це не зупиняло.

Коли за півроку сестра Матвія вдев’яте приїхала в гості до брата без попередження, Аня розлютилася:

— Ніно, я ж тобі по телефону все пояснила. Сказала, що цими вихідними ми гостей приймати не можемо!

Ми з Матвієм їдемо, батькам потрібно допомогти на дачі. Весна на дворі, пора готуватися до сезону.

— Їдьте на здоров’я, — хмикнула Ніна, — я ж з вами не нав’язуюсь! Я у вас в квартирі залишуся, відпочину, як слід, по місту погуляю. Сходжу, може, куди-небудь.

Аня питально подивилася на Матвія — чоловік знітився:

— Кохана, ну нехай залишається. Я тобі обіцяю, що все буде добре. Буду кожні 2 години дзвонити Ніні по відеозв’язку.

Ну, або хочеш, давай поїздку до твоїх батьків скасуємо? Разом куди-небудь сходимо.

У кінотеатрі цієї суботи прем’єра чудового фільму, сьогодні по радіо оголосили.

— Ну вже ні! — розлютилася Аня, — якщо ми пообіцяли батькам, значить, поїдемо. Ніно, це востаннє! Я переконливо прошу тебе надалі зважати на наші слова з більшою серйозністю. Не треба ігнорувати прохання “не приїжджати”!

2 дні на батьківській дачі Аня провела, як на голках. Матвій дружині щодня звітував:

— Все добре. З Ніною розмовляв, квартиру вона показувала. Все нормально, не хвилюйся.

Вона — доросла людина і прекрасно знає, як потрібно поводитися в гостях. Вечірок не влаштовує, в квартиру нікого не водить.

Аня після слів чоловіка заспокоювалася, але ненадовго. Чомусь їй все одно було тривожно.

Причина занепокоєння з’ясувалася в понеділок вранці.

Аня і Матвій з батьківської дачі поїхали рано, щоб встигнути вдома прийняти душ і переодягнутися перед роботою.

У квартиру не могли потрапити хвилин 20 – стукали, дзвонили, намагалися відкрити своїм ключем, але двері, мабуть, були зачинені зсередини.

Ніна, коли родичі її нарешті розбудили, висловила невістці претензії:

— Не даєте спокійно поспати! Чого ломитеся так рано? Я пізно лягла, під ранок тільки додому повернулася.

Аня, ледь ступивши в передпокій, мало не розплакалася – по квартирі наче пройшов смерч!

В єдиній кімнаті, яка слугувала і спальнею, і вітальнею, були розкидані речі.

Аня відразу помітила, що Ніна рилася в її косметичці — дорога фірмова пудра валялася на тумбочці відкритою.

На кухні виявилася гора брудного посуду і кілька порожніх коробок з-під піцци.

Матвій сором’язливо мовчав, поки Аня кричала на золовку. Зате Ніна за безлад вибачатися не збиралася:

— Треба було попередити, що приїдете в понеділок вранці. Я взагалі-то вас до вечора не чекала! І чого вам на дачі не спалося?

Їхали б відразу на роботу звідти. До вашого повернення я б навела порядок. І взагалі, Аня, чого ти кричиш? Що страшного сталося?

Розмовляти з Ніною було марно, Аня просто веліла золовці збиратися. Ніну вона в присутності Матвія попередила:

— Все, це була остання крапля! Більше сюди не приїжджай, я тебе на поріг не пущу. Довірили тобі, як людині, квартиру, а ти її в смітник якийсь перетворила! Ніколи б я не подумала, Ніно, що ти настільки непорядна людина!

***

Спокійне життя тривало недовго. Ніна не дзвонила невістці, Матвій, якщо і розмовляв із сестрою, то за відсутності дружини.

Аня вже думала, що конфлікт вичерпано, як раптом у п’ятницю, в розпал робочого дня, золовка вирішила терміново поговорити з невісткою.

Пару разів Аня скинула дзвінок, але Ніна не вгамовувалася.

— Ніна, я зайнята, — гримнула Аня, — пізніше передзвоню.

— Ніяких «пізніше»! Кидай все і приїжджай на вокзал. Ми з Артемкою тут на спеці стояти замучилися!

Навіть до магазину відійти не можу, боюся, що сумки вкрадуть!

Аня не відразу зрозуміла, що від неї хочуть:

— Який вокзал? Які сумки? Ніна, про що ти базікаєш?

— Матвій мав тебе попередити, що я приїжджаю. Ми з ним домовилися, що я у вас трохи поживу.

Я вирішила нарешті перебратися до столиці, набридло з батьками жити. Давай, приїжджай, ми вже втомилися! Щоб через 15 хвилин тут була!

Аня кинула трубку і зателефонувала Матвію.

Чоловікові було в ультимативній формі сказано негайно відправити свою любу сестроньку назад у село.

Матвій мляво пручався, але після погрози розлученням погодився з аргументами дружини.

Ніна і на брата, і на невістку затаїла образу, бо, як вона вважала, саме через них не склалося її життя в столиці.