“– Ні, любий мій, я не доглядальниця! – Крізь зуби процідила Настя.

“– Ні, любий мій, я не доглядальниця! – Крізь зуби процідила Настя. – За всієї поваги до Ольги Тимофіївни, вона не моя мати, і в неї є свої діти! Троє! – Настя, ти чого, – здивовано заперечив Геннадій, – ми не витягнемо маму, якщо так ставитимемося до домашнього догляду. Лікар сказав, що тепер багато залежить від нас. – Саме так, що від вас, – відповіла Настя, – а ніяк не від мене!

Квіткові композиції

Настя з деяким занепокоєнням прислухалася до голосу чоловіка, який розмовляв із сестрою телефоном. Вона знаходилася на кухні й кришила салат, а Генка ходив зі слухавкою по залі. Ох, не подобався Насті голос чоловіка – хоча, можливо, вона себе накручує?

Ні, чуйний слух та інтуїція її не обдурили. За хвилину на порозі кухні з’явився чоловік. Обличчя його було бліде, а руки тремтіли.

– Що трапилося, любий? – Вигукнула Настя і підбігла до чоловіка.

– З мамою погано, – відповів Геннадій, – у неї напад, її відвезли до лікарні й наче відразу на оперативне втручання. Ну це Нінка так сказала, вона сама в страшному хвилюванні, до ладу нічого не каже, все голосить.

– Я розумію її, – кивнула Настя, згадуючи, як була налякана, коли у її матері було погано з серцем минулого року. Їй прописали постільний режим, і вони з сестрою по черзі доглядали її.

Настя запропонувала чоловікові з’їздити в лікарню. Геннадію в такому стані не можна було сідати за кермо, і вона була готова сама відвезти його. Але чоловік відмовився. Він сказав, що завтра сестра заїде за ним і вони разом поїдуть до матері.

Ще тиждень Ольга Тимофіївна, свекруха Насті, перебувала у лікарні. Там вона була під наглядом лікарів. Її відвідував Геннадій, та його старша сестра Ніна, приїжджав і старший брат Анатолій з дружиною Світланою.

Готувала для хворої Настя. Ользі Тимофіївна не подобалася лікарняна їжа і вона просила прозорого домашнього бульйончика, курячих парових котлет та чогось свіженького.

Настя після роботи заходила на ринок, купувала найстигліші помідори, щоб зробити для свекрухи салат.

Іноді вона приїжджала в лікарню з чоловіком, проте в палату не заходила. Там лежали й інші хворі, створювати натовп ні до чого.

– Днями маму виписують, – сказав якось увечері Геннадій, – тепер можна зітхнути спокійно.

– Так, найгірше позаду, – зітхнула Настя, – але Ольгу Тимофіївну чекає тривалий період відновлення. За нею потрібен постійний догляд.

– Та тут проблем не буде, – знизав плечима чоловік, – я сказав Нінці, що ти можеш готувати з вечора, забігати до мами вранці перед роботою, ну і після роботи на пару годин. Там треба її купати, годувати, давати ліки, ну сама розберешся.

Геннадій вимовив ці слова таким буденним тоном, що Настя не відразу зрозуміла їхнє значення. Лише через кілька хвилин вона раптом зрозуміла, що чоловік їй, ніби між іншим, передав турботи по догляду за його хворою матір’ю.

Квіткові композиції

– Гено, ти що, – тихо сказала дружина, – я взагалі-то працюю, а догляд за мамою потрібен регулярний. Ти розумієш, що до неї треба ходити не один раз на тиждень, а щодня? Мінімум двічі.

– Звісно, розумію! – абсолютно не зніяковівши відповів Генка. Його голос звучав бадьоро, чоловік ніби був дуже задоволений собою і тим, як чудово розв’язав складне питання – догляд за хворою матір’ю.

Настя схопилася зі стільця і почала ходити по кімнаті. Вона дуже нервувала. Характер у неї був м’який, вона не любила суперечок та конфліктів.

Однак і себе кривдити не хотіла. Жінка чудово розуміла, яке навантаження на неї намагається навісити коханий чоловік.

– Дорогий, минулого року з моєю мамою було погано, – нагадала вона чоловікові, – ти ж пам’ятаєш, що ми з Оленою ходили до неї по черзі, готували, мили, робили масажі. Це надзвичайно складно!

– Я знаю, люба, – зі щирою теплотою в голосі промовив Геннадій, – тому й упевнений, що ти впораєшся. Я так і сказав Нінці та Анатолію. Моя дружина справжній скарб і, можна сказати, професійна доглядальниця.

Від цього «компліменту» Настя розлютилася. Значить, он як сприймає її коханий чоловік? А його брат із сестрою та невісткою радісно підтримали цей почесний «титул» для неї?

– Ні, любий мій, я не доглядальниця! – Крізь зуби процідила Настя. – За всієї поваги до Ольги Тимофіївни, вона не моя мати, і в неї є свої діти! Троє – ти, Ніна та Толя. А у Толі є дружина.

– Настя, ти чого, – здивовано заперечив Геннадій, – ми не витягнемо маму, якщо так ставитимемося до домашнього догляду. Лікар сказав, що тепер багато залежить від нас.

– Саме так, що від вас, – відповіла Настя, – а ніяк не від мене!

Генка похитав головою:

– Я не чекав від своєї коханої дружини такої байдужості! Ти ж знаєш, що у Нінки синові десять років. З ним треба робити уроки, готувати зрештою і вона працює. У Толі та Світлани – теж діти.

– Я теж працюю, – кивнула Настя, – а ще у нас також є син, ну це я нагадую тобі про Женьку, якщо ти забув!

– Нічого я не забув, – пробурчав чоловік, вкрай невдоволений бунтом, який влаштувала дружина.

Йому дуже не подобалися її аргументи, які загалом були справедливі. І все-таки це було б усім зручно, якби турботу про матір взяла Настя.

Квіткові композиції

Щоб присоромити дружину, Гена нагадав їй, що у його мами взагалі проблеми зі шлунком. Тобто на локшину швидкого приготування її не посадити.

Та й загальний стіл їй протипоказаний. Хто, як не Настя зварить мамі свіжий курячий суп з вермішеллю? А кашу хто зварить?

– Я впевнена Ніна та Світлана чудово впораються з приготуванням супу та каші, – кивнула Настя, – а вам з Анатолієм я дам видрук з приготування цих нескладних страв. Впевнена, ви впораєтеся!

Настя була у страшному обуренні. Коли її мати повернулася додому з лікарні, вони з сестрою, ні хвилини не вагаючись, взяли на себе турботу про неї.

Не було між ними ні суперечок, ні спроб «виторгувати» простіше завдання. Вони обидві щонайбільше намагалися доглядати рідну людину. Що ж таке відбувається у сім’ї її чоловіка?

– Знаєш, люба моя, – сказав Геннадій, коли йому набридло сперечатися з дружиною, – ми з братом і сестрою вже все обговорили. Жодних заперечень не надходило! А ти тепер ось так просто руйнуєш наші плани!

– Мені шкода, що я рушу ваші плани, – повільно заперечила Настя, – але зі мною ви їх не обговорили!

– А нічого тут обговорювати, у них діти та робота, вони не можуть, – обурився Гена, – а в тебе, між іншим, ще й відпустка за місяць.

Настя сумно посміхнулася. Взагалі свою двотижневу відпустку вона планувала провести з сином, бажано за містом. Женька давно чекав на п’ятиденну поїздку в Карпати, а ще їм хотілося погостювати на дачі у її мами.

– Карпати, мамина дача, – з легкою зневагою і деяким розчаруванням у голосі промовив Геннадій, – тут вирішується питання про життя та здоров’я людини, а ти все про розваги!

Від обурення у Насті перехопило подих. Її дуже образило і розлютило ставлення чоловіка до її бажань, та вільного часу. Про сестру і брата він дбав, як, власне, і про свою зручність. А ось її побажав “кинути на поталу” в ім’я спільного блага.

– Розмовляй сама з Нінкою та Анатолієм, – махнув рукою Генка й уткнувся в телефон, даючи зрозуміти, що розмова закінчена.

Ох, як хотілося Насті сказати тверде “ні” і залишити турботу про свекруху її рідним дітям. Але так вона не могла. Та й до Ольги Тимофіївни була прив’язана. Власне, вона зовсім не заперечувала допомагати, тільки…

В одну мить Настя прийняла рішення. Виявивши всю свою делікатність та такт, вона поговорила з кожним членом великої родини свого чоловіка.

Вона з’ясувала графік роботи кожного з них, навіть поцікавилася глобальними планами. З сумною усмішкою дізналася вона про те, що Ніна планує поїздку на море і не збирається від неї відмовлятися.

За годину Настя накидала симпатичний графік, ще й розфарбувала квітами, щоб позитивніше було і зрозуміліше. А потім видрукувала його на комп’ютері. Перший екземпляр вона вручила чоловікові.

– Що це? – насупився він.

– Графік догляду за твоєю матір’ю, – відповіла Настя, – ось дивись, враховано все. І особисті відвідування вранці та ввечері. Окремо відзначені візити з купанням та без.

Квіткові композиції

– Тут і моє ім’я! – обурився чоловік. – І Анатолій тут, і дружина його.

Настя кивнула. Вона сказала, що в першу чергу про матір повинні дбати її діти. Чому, спитати б, вона має викреслювати чоловіка та його брата?

– А Світлана чому тут? Вона не дочка моїй мамі, – здивовано спитав Гена.

Настя подивилася на чоловіка, намагаючись зрозуміти – він і справді нічого не розуміє, чи так талановито прикидається?

– Якщо ти забув, то нагадую, що взагалі-то, я теж не дочка Ользі Тимофіївна, а мене намагалися навантажити турботою про хвору в повному обсязі! Тут тебе нічого не бентежить?

– Нінка цього графіка дотримуватися точно не стане, – заявив Генка, – у неї справи, свої плани, їм їхати на море скоро.

– Я думаю, Ніні доведеться відмовитися від поїздки, – знизала плечима Настя, – це не п’ять-шість днів, коли ми можемо її підстрахувати, а цілий місяць.

Геннадій був в повному ауті. Він дивився на графік, складений дружиною, і огидний холод розтікався по тілу всередині. За таким графіком йому за день доведеться відвідувати матір.

У цьому взагалі не було нічого страшного. Але ж прикута до ліжка матінка не пектиме його улюблений пиріг і борщ, напевно, не зварить. І не буде він, Генка, сидіти в старому об’ємному кріслі свого покійного батька, приймаючи від матері любов і турботу.

Хотів він тупнути ногою та обуритися, але не міг. Ох, як не хотілося розуміти очевидне – справедливий графік дружина написала, абсолютно справедливий.

І себе без справ не залишила – готування на себе взяла, періодичні відвідини, ще щось. Але це йому не подобалося, зовсім не подобалося.

Залишалася надія на сестру. Ось Нінка точно розрулить все, як треба. Не стерпить такого неподобства.

Настя створила спільну групу, до якої включила всіх учасників графіка. Чудовий, зрозумілий кольоровий графік був сфотографований і відправлений в цю групу. Ой, який бедлам почався, як тільки не обурювалися присутні.

«Як у батьківському чаті в класі сина», – подумала Настя і посміхнулася своїм думкам.

Жодній людині цей графік не сподобався. А дарма, адже його було складено з урахуванням зайнятості всіх дітей Ольги Тимофіївни.

– Я не збираюся танцювати під твою дудку! – Заявила Ніна. – У мене дитина, робота та свої плани, між іншим. З якого дива ти втулила мене в цей список?

– Ти можеш танцювати під свою дудку, – спокійно відповіла Настя, – але цей графік – єдина можливість залучитися до турбот про твою матір. Не хочете дотримуватися черги? Займайтеся цим самостійно! Рецепт із дієтичними стравами я вам дам!

Квіткові композиції

Повстали родичі Геннадія проти його дружини. Він і сам спробував улаштувати скандал, навіть розлученням погрозив. Мотивував це тим, що не очікував такої жорстокості від коханої людини.

Ось тільки не стала Настя заперечувати розлучення. Зітхнула сумно і сказала, що згодна. Наступного дня виписали свекруху, і зрозумів син, що комусь же треба варити бульйон для неї.

І решту важливих справ робити за списком. Тому й замовк, не став на розлученні наполягати. А попросив поділитися бульйоном, що дружина для домашнього супу зварила.

Забракували родичі графік Насті, облаяли невістку. Кожен висловився про “автора” видрукованого на принтері “документа” зі зневагою. Нінка сказала, що й розмовляти тепер із Настею не бажає.

Цим діти Ольги Тимофіївни собі лише гірше зробили. Не захотіли по справедливості, отримали по заслугах.

А у Насті часом сверблять руки допомогти чоловікові, але вона тримається, бо знає, що простягне палець, то Генка зі своїми родичками його по лікоть відкусять!

Як вважаєте, слушно вчинила Настя? Хто з них має рацію? Пишіть свої думки в коментарях, ставте вподобайки.