“– Ти чого двері не відчиняєш? – Не хочу! І не буду. Гості повинні попереджати про свої візити, а ще, не лазити по ящиках, холодильниках і шафах. – У сенсі не будеш? Це ж моя мати! Вона ж до мене прийшла! – Ну от і зустрічай її! Але не в моєму будинку

 “– Ти чого двері не відчиняєш? – Не хочу! І не буду. Гості повинні попереджати про свої візити, а ще, не лазити по ящиках, холодильниках і шафах. – У сенсі не будеш? Це ж моя мати! Вона ж до мене прийшла! – Ну от і зустрічай її! Але не в моєму будинку

– А ось Віка краще знаходила спільну мову з моєю мамою.

– Знаєш, якщо я зараз почну перераховувати, в чому мій колишній кращий за тебе, нам обом стане соромно.

– Хоча про себе не впевнена, – нервово перервала Настя, натираючи кухонний стіл. – Якщо вам обом було так добре з Вікою, то чого ж ти з нею розлучився?

Вітя ображено відвернувся і похмуро глянув у вікно.

– Ну, ти ж сама знаєш про цю історію…

– Знаю. От і не розповідай мені тоді про свою Вікусю, – відрізала Настя. – Інакше я стану твоєю наступною колишньою.

Настя справді вже була готова піти на радикальні заходи.

З Віктором вона познайомилася майже рік тому у спільній компанії. Вона навіть знала ту саму Віку, хай і не дуже близько. Вона й привела Вітю із собою. А потім за кілька місяців зникла з усіх радарів.

Вітя одного разу, бувши під мухою, і розповів, що розлучився з нею, спіймавши її на зраді. Навіть сльозу пустив.

Тоді Насті це здалося милим: чоловік не боїться показувати свої почуття, дорожить коханням. У ній щось клацнуло, захотілося пожаліти та втішити.

Настя розуміла, що цим «чимось» був, видно, материнський інстинкт, а зовсім не жіночий інтерес. Але тоді цього вистачило, щоб між ними почалися стосунки.

Починалося все гарно. Він зустрічав її після роботи, підвозив додому, щодня писав милі повідомлення та цікавився, чи тепло вона одяглася. Настя почувала себе оточеною турботою.

Вперше вона занепокоїлася, коли їй написала та сама Віка.

– Привіт. Слухай, я чула, що ти зустрічаєшся з Віктором. Це, звичайно, не моя справа, але ти з ним акуратніше. У них там жорсткий нерозлучний дует із матусею.

Настя взяла на замітку, але подумала, що то дрібниці. Кохання і не такі перепони долало. Зрештою, якщо в нього все було погано з однією жінкою, то це не означає, що і з другою буде так само.

– Привіт. Думаю, що ми самі розберемося. Але все одно дякую за попередження, – відповіла Настя.

Вона не хотіла продовжувати цей діалог. Здавалося, це буде якось не красиво до Віті.

Зате Вітя про її комфорт анітрохи не турбувався.

Коли його мати, Маргарита Павлівна, вперше прийшла до них без попередження, Настя поставилася до цього майже спокійно.

Косметичні засоби

Може, вони обоє не розуміють, наскільки це незручно. Зрештою, напевно, Маргарита переживає за сина і хоче побачити, з ким він живе.

Настя відправила Вітю зустрічати матір, похапцем одяглася, абияк зібрала волосся у хвіст і, вся сонна і з мішками під очима, вийшла знайомитися з потенційною свекрухою. Та в цей момент уже інспектувала ящики у комоді у вітальні.

– Ага, все впереміш, – з поблажливою усмішкою сказала Маргарита. – А потім будуть у вас шкарпетки не по парах. Настя, зараз поснідаємо, і я навчу тебе акуратно складати одяг так, щоб нічого не м’ялося і не губилося.

І це замість «здрастуйте». Сказати, що Настя розгубилася, значить, нічого не сказати. Те, що чужа для неї людина так невимушено порпалася в її білизну у її ж будинку, здавалося їй грубим.

Але відповідати грубістю на грубість на самому початку стосунків все одно було якось неправильно, тож вона стерпіла.

– Ой, дитино, ну в тебе й мішки під очима! – зі співчуттям продовжила Маргарита. – Тобі б масочки з огірка поробити. А краще – нирки перевірити. Ось у мене подруга…

Настя посміхалася, кивала і вдавала, що їй дуже цікаво слухати про болячки незнайомих їй людей. А сама мріяла якнайшвидше впасти назад спати, адже була всього восьма ранку. Вихідний день, Настя навмисне лягла вчора пізніше, думаючи, що відіспиться.

Розмріялася.

Візит Маргарити Павлівни затягнувся аж до вечора. Настя отримала тонну критики та цінних порад про те, як правильно поливати квіти, мити ванну та натирати ложки.

Навіть встигла трохи попрактикуватись. Вона почувала себе вичавленою, як лимон. І за весь цей час Вітя жодного разу не спробував допомогти їй, ані натякнути матері на те, що вони хочуть відпочити.

– Слухай, твоя мати завжди така… активна? – обережно спитала Настя перед сном.

Вона була не проти великої родини та близьких стосунків, але все ж таки хотілося мати деяку дистанцію.

Косметичні засоби

– Ну, так. А що? Вона просто хоче потоваришувати, – знизав плечима Вітя. – Раніше ми з Вікою жили в неї, було живенько. А тепер їй нудно одній.

– Сподіваюся, жити втрьох ми не будемо… – зітхнула Настя.

– А в чому проблема? Ти проти моєї мами? – напружився Вітя. – З Вікою вона дружила, у них все було добре.

Настя промовчала. Віка була на вісім років молодша за неї й загалом любила підлизуватися до людей. Звісно, вони товаришували.

Напевно вона знала всіх подруг Маргарити на імена, та за діагнозами, ідеально прасувала постільну білизну та готувала пироги за рецептами свекрухи.

Але Настя на таке «щастя» не підписувалася. У неї вже був якийсь життєвий досвід, і вона була впевнена, що, чим менше навколишні втручаються у відносини між чоловіком і жінкою – то краще. Але у Віті була своя думка.

– У мене мама дуже контактна. З будь-ким знайде спільну мову.

«Та вже ж, тільки не кожен буде радий цьому», – хотіла сказати Настя, але не стала.

Далі – гірше. Маргарита прийшла і наступного дня, знову з самого ранку. Цього разу вона влаштувала інспекцію холодильника.

– Курячі яйця? Я Віктору готувала тільки з перепелиних, це корисніше для чоловіків, – з важливим виглядом заявила вона. – Полички у вас якісь не дуже чисті… Ви ж потім це все їсте. Насте, тобі б помити їх…

“Взагалі-то я не їм прямо з полиць”, – подумала Настя.

– Потім помию, Маргарито Павлівно, – пообіцяла вона. – Ми сьогодні хотіли відпочити. Вихідний як-не-як…

Вітя, до речі, цим і займався. Він безсовісно спав, поки Настя була змушена приймати та розважати його матір.

– Саме так! Вихідний – це день для приготування та прибирання, — безапеляційно заявила жінка. — Тягни губку і ганчірку. Наступного вихідного я тебе навчу пиріг з м’ясом готувати, як Вітя любить. Пальчики оближеш!

Настя завмерла. Вона схрестила руки на грудях. Ще не вистачало їй бігати за чужою вказівкою вже другий день.

– Маргарита Павлівно, може, запишіть мій номер? Ну, щоб телефонувати перед візитами. А то в мене й плани можуть бути на наступні вихідні.

– Дзвонити? Я вже не можу прийти в гості до свого сина? – жінка скривджено примружилася.

– Та чому ж, можете. Тільки ваш син тепер живе із жінкою. Було б чудово, якби ми всі враховували думку один одного.

– З Вікою у нас таких проблем не було, – зауважила Маргарита, скривившись.

– Ну, знаєте, мама мого колишнього теж не ломилася до мене рано-вранці, – відрізала Настя. – А ще пиріжки з вишнею приносила. Дуже смачні. Бажаєте, рецепт дізнаюся?

Косметичні засоби

Маргарита змінилася в обличчі. Зморшок на лобі одразу побільшало. У погляді промайнули іскорки гніву.

– Насте, подумай гарненько. У нашій родині нічна зозуля денну не перекує.

Після цього Маргарита пішла, але осад на душі у Насті залишився. Вона не знала, як їй бути. Вітя її не чув, його мати приходила до них, як до себе додому. А головне – у їхніх стосунках постійно витала примара Віки.

– А у Віки голубці смачніші були… Її мама навчила, – міг випадково упустити Вітя за вечерею.

– Ну, хай і тебе навчить, теж будеш мені готувати.

Вона підозрювала, що Маргарита нацькує сина, проте обговорювати це не хотіла. Вона взагалі хотіла прибрати цю тему зі свого життя.

Наступний місяць пройшов спокійно, без візитів, але згодом усе повторилося. Настя знову прокинулася від дзвінка. Тільки на цей раз вона категорично вирішила не відчиняти.

Погано? Можливо. Але хіба гарно продовжувати ломитися в її будинок без попередження після красномовного натяку?

Хвилин за п’ять у коридор вийшов Вітя. Сонний, незадоволений, навіть злий.

– Ти чого двері не відчиняєш?

– Не хочу! І не буду. Гості повинні попереджати про свої візити, а ще, не лазити по ящиках, холодильниках і шафах.

– У сенсі не будеш? Це ж моя мати! Вона ж до мене прийшла!

– Ну от і зустрічай її! Але не в моєму будинку.

Вітя влаштував такий скандал, що їх чули, мабуть, навіть сусіди. Він дорікав Насті в тому, що та відкидає його матір, а отже, і його теж. Маргарита паралельно кричала, вимагала впустити її, дзвонила на телефон.

У підсумку, Настя вирішила поставити ультиматум.

– Все! Достатньо! Або ти зараз виходиш, пояснюєш своїй мамі значення слова «гість» і відправляєш її додому, або ми розлучаємося!

Вітя обрав друге.

Настя не дуже засмутилася. Вони навіть не встигли розписатися. Може, воно і на краще. Жити з такою людиною, до якої в комплекті йшли розповіді про колишню, та нав’язлива матір, вона точно не хотіла.

Косметичні засоби

Косметичні засоби

За кілька місяців до Насті дійшла несподівана новина. У Віті з’явилася нова кохана. Про це їй розповіла їхня спільна з Віктором подруга, з тієї самої компанії.

– Ми з нею працюємо разом. Вона переїхала до нього та його мами, але вже хоче втекти. Просить познайомити з тобою, – посміхнулася подруга.

– Так? А на честь чого?

– Ну, якщо вірити мамі Віктора, ти – просто ідеальна жінка. І вродлива, і з характером, і готуєш смачно.

– Ми зараз точно говоримо про маму Віктора і про мене?

– Ну, мабуть, у неї добрими стають ті, хто вже не живе з Вітею, – знизала подруга плечима.

З того часу Настя прислухалася до чужої думки. У неї, звичайно, залишалася своя голова на плечах, і вона не поспішала вірити всьому, що кажуть, але й не ігнорувала чуток.

А ще – з великою обережністю ставилася до чоловіків, які постійно згадували своїх колишніх і були дуже болісно прив’язані до своїх матерів.

З такими “мачо” життя точно не складеться, – бо мама завжди буде на першому місці. Можливо це й правильно, але ж в розумних межах. Ви зі мною згодні?

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.