Це був 2012 рік. На бідну голову Галі в одну мить звалилося все відразу. Чоловік пішов до молодої дівчини, єдиний син назавжди виїхав за кордон, посварившись з нею, і мама пішла з життя…
Начальник сказав, що справи йдуть погано, з частиною колективу доведеться розпрощатися. Щоб нікому не було прикро, будуть тягнути жереб.
Звичайно, ця чорна мітка дісталася Галі. Отримавши вихідну допомогу, вона йшла додому, як у тумані.
Син вмовив взяти кредит на весілля, обіцяючи допомогти виплатити. Але обіцянку не дотримав. Молода дружина вмовила виїхати жити до іншої країни. У неї батько жив в Ізраїлі.
Виїжджаючи, син сказав, що як тільки облаштується, допоможе грошима. Однак все ще мовчав, а їй було незручно про таке нагадувати.
Галя зайшла в банк і свою вихідну допомогу віддала за борги. Вдома на перший час були невеликі заощадження на місяць. Далі вона розраховувала знайти роботу.
Струнка, доглянута, мила жінка. Всі називали її жінка-свято. Є такі. Завжди, як сонечко.
Роботу дуже любила і всі її обожнювали. Як міг начальник змусити таку людину брати участь у цьому ганебному жеребкуванні – ніхто не розумів.
У колег закрадалася думка, що він до неї чіплявся, а вона відмовила, тому все й підлаштував.
Але, що сталося, те сталося. Галя взяла себе в руки і стала стукати в двері різних установ в пошуках нової роботи. Молоді секретарки дивилися в паспорт, хитали головою.
Кредитори дзвонили, рахунки за комунальні послуги приносили, а платити було нічим. Вдома вона вигребла на їжу крупи, заготовки, все, що було і холодильник відключила.
Нікому не скаржилася, нічого не просила. Колега якось зустріла її на вулиці, вона дуже помінялась в обличчі.
Тоді колега поговорила зі співробітниками. Вони зібралися, накупили їжі, подзвонили Галі, сказали, що вирішили її провідати, бо дуже скучили.
Чай у неї знайшовся, решту вони привезли. Добре посиділи, йдучи, подруга з роботи сунула Галі конверт з грошима, сказала, що це подарунок на майбутній день народження. Вона розплакалася.
Одного разу, в пошуку оголошень про роботу, вона натрапила на таке, де потрібні були жінки після тридцяти.
Її запросили на зустріч. Це була контора не в найкращому районі міста. Молода особа її оглянула, навіть не запитала вік.
Сказала, що є такий контингент чоловіків. Люблять поговорити більше, ніж будь-що інше. Їм інтелектуалок подавай і старших. Галя відповіла, що ця робота не для неї.
— Візьміть візитку. Подумайте. У вас буде охорона, нічого страшного. Ви швидко звикнете, тим більше такі гроші. Це дуже добре оплачувана категорія.
Галя кинула візитку в сумочку і втекла звідти, як від чуми.
Голод не тітка. Відсотки за кредитами росли, вже почали приходити повідомлення до суду. Рахунки теж накопичувалися, приносили попередження.
Син на дзвінки не відповідав. Вона могла б звернутися до чоловіка і, швидше за все, він і допоміг би, але не хотіла чути про цю людину більше ніколи. А тим більше – отримувати якусь допомогу.
Кілька разів вона приводила себе до ладу, діставала візитку і збиралася зателефонувати дівчині.
Одного разу навіть вже ходила поруч з будівлею, щоб зайти, та все ніяк не наважувалася.
А потім зателефонувала, сказала, що згодна, тільки їздити буде зі свого будинку. Пропозиція не забарилася, незабаром пролунав знайомий голос:
— Ми надішлемо за вами машину, частину суми вам потрібно буде віддати охоронцю.
У машині, крім водія, сидів кремезний чоловік, приблизно того ж віку, що й Галя. Вона так зрозуміла, що це охоронець.
— Життя притиснуло чи пригод захотілося, — запитав чоловік, повернувшись назад до Галі.
— Вам яке діло, ваша робота охороняти, — сказала жінка, ледь стримуючи сльози і сором.
— Та я з кожною дурепою розмовляю. Одна справа, коли молода, розуму немає, але ти ж… Якби не фарба, вже сивина напевно у волоссі грала б.
— Зупиніть машину! — суворо сказала Галя водієві.
— Ну ось, хоч на одну подіяв, — задоволено посміхнувся охоронець. — Зупини, нехай іде, подумає, — звернувся він до водія.
Галя вискочила з машини. Вона злилася на чоловіка і водночас була йому вдячна. Добралася додому, хотілося випити, але навіть на спиртне грошей не було.
Вона дрімала, коли подзвонили у двері. Відчинивши, побачила перед собою чоловіка з машини. Він стояв з пакетами і квітами.
— Що вам потрібно?
— Вгадай з трьох разів.
— Ідіть геть!
— Ні, я що, гірший за інших? Ти мені теж сподобалася…
— Не тикайте мені, будь ласка… Вже пізно, я втомилася…
— Від чого втомилася? Втомилася б ти там, куди приїхала, а я тебе врятував. Як рятівник, маю право на бонус…
Я теж люблю поговорити з розумною і красивою жінкою… Випити хорошого червоного… Ти думаєш, я не заплачу? Заплачу!
— Гаразд, заходьте, чорт з вами.
— Ви сидіть, відпочивайте, я сам накрию, все знайду.
Галя відсторонено сиділа на дивані, подумки готуючись до найгіршого. Чоловік стукав на кухні.
— Чим ти харчуєшся, у тебе ж у холодильнику миша повісилася. Все порожньо… Мамо рідна… Ммда… — чула вона голос чоловіка з кухні.
Він присунув до дивана журнальний столик, приніс келихи, відкоркував пляшку. На плиті щось смажилося, запах їжі запаморочив жінці голову.
Чоловік сів поруч, налив трохи у келихи:
— Галка, я тебе впізнав… Ніколи не думав, що зустріну тебе за таких дивних обставин.
Галя здригнулася, подивилася йому в очі, але ніяк не могла зрозуміти, хто перед нею, знизала плечима з жалем.
— Мені тебе поцілувати, щоб ти згадала? Тобі колись подобалося.
І тільки після цих слів вона зрозуміла, що перед нею її перше шкільне кохання — Ваня.
Вона і запам’ятала його назавжди хлопчиком. Зараз нічого не нагадувало те юне обличчя.
Вони обговорювали свої долі до півночі, схаменувшись, Ваня викликав водія і поїхав.
Івана теж кинула дружина. Після того, як він одного разу поїхав на зимову рибалку, випадково обморозив ноги і одну до коліна ампутували. Він показав під штанами протез.
У нього є діти, навіть онук, дружина одружена з іншим. Цю роботу запропонувала знайома, зарплата хороша, до допомоги по інвалідності хороша допомога. Ще й виховну роботу проводить.
Він виплатив Галі кредит, оплатив рахунки, забив холодильник продуктами. Сказав, щоб вона не нервувала, жила спокійно і шукала нормальну роботу.
Нічого йому не винна, крім того, що іноді він буде приходити в гості, набридати розмовами.
Через знайомих Іван сам знайшов їй хорошу роботу. Через кілька місяців син приїхав з Ізраїлю в гості, привіз грошей і подарунки. Чорна смуга закінчилася.
Потім у Вані почалися проблеми з ногою, довелося робити операцію і підрізати вище. Всю турботу про нього взяла на себе Галя.
Так і живуть тепер разом, як голубки. Нарешті жінка знайшла спокій і щастя.
Іван чудовий, людина ходячий гумор. Галку свою обожнює. Живуть без реєстрації. Вважають це непотрібним в їхні роки.
Ось така буває нагорода за страждання… Чи випадково він потрапив до неї в такий момент, ніхто не знає… Та й вона йому теж дуже була потрібна.
Залишити відповідь