Це була наша двадцята річниця шлюбу, донька виросла, на навчання поїхала і я вірила, що ми нарешті відсвяткуємо разом якось романтично. Все ж ще не старі, нам по 40 було. Петро знав, що я все життя мрію поїхати на море в Єгипет. І як я зраділа, коли дізналась, що він домовився з турагенцією. Навіть почала собі одяг обирати. 

І ось настав вечір свята. Я подарувала коханому срібний ланцюжок з хрестиком, такий грубий, він давно мріяв. А він мені сережки. Я все чекала, коли ж про подорож скаже, та він все мовчав. Врешті я не витримала.

 – А путівка де?

Раптом чоловік зніяковів і очі опустив.

 – Я полечу на море, але не з тобою. 

 – А з ким?

 – Я не хотів сьогодні казати, сподівався, що ми нормально відсвяткуємо. 

Виявляється, чоловік мав коханку. Вже давно. Наступного ж дня я пішла. Мусила піти, адже квартира належала Петру. Це буквально розбило мені серце. Я не знала, як далі жити. Поїхала до батьків, де кілька місяців не могла відійти. А колишній вже, не соромлячись, виставляв фото з моря з молодою коханкою.

Тоді якось до мене прийшла подруга дитинства. Вона вже багато років працює в Греції.

 – Полетіли зі мною. Грошей заробиш і на морі житимеш.

Я погодилась і наступні сім років багато і важко працювала. Вирішила, що мушу неодмінно купити собі житло. Повернулась додому я лише  цьогоріч на свята. Та планувала ще кілька років попрацювати. Донька запросила мене до себе на Різдво, я охоче погодилась. В неї вже є чоловік і дитина, я скучила. Але зовсім не чекала, що там буде і Петро.

– Чого не попередила? Я б не прийшла.

 – Мамо, ви – мої батьки, я вас обидвох хочу на святі бачити.

Це зіпсувало мені настрій, та посиділи ми гарно. А тоді колишній вирішив зі мною поговорити. 

– Послухай, я дуже тебе образив, вчинив жахливо. Але я вже багато років шкодую про той свій вчинок! Повертайся до мене! Присягаюсь, я більше ніколи тебе не буду кривдити!

Він розповідав, що нікого поруч не уявляє на старості. Малював дивовижні картинки нашого спільного життя.

 – Лиш уяви, ми будемо разом онуків бавити! Невже ти хочеш з чужою людиною старість зустрічати?

Як гарно він все описував. Казка просто. Та чи можна довіряти людині, котра так скривдила? Як би ви на моєму місці вчинили?

💬 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!