– Річ у тім, що моя мама… Як би це м’якше висловитися. Вона незвичайна

“Приїхати несподівано в гості до свекрухи, – подумала Світлана після розмови з чоловіком, – це єдиний спосіб вирішити його проблему”. А проблема була в тому, що після одруження минуло вже дев’ять місяців, а свекруха і невістка так і не були знайомі. Світлану це не напружувало. А от її чоловіка ця ситуація засмучувала. І врешті-решт, він … Читати далі

– Такого діда ще пошукати треба, він же за батька і за маму зовсім Сашкові став, – хвалили Микиту односельці. Життя з дідом було просте, Сашко швидко звик до сільських порядків: вставати рано, годувати курей, носити воду з криниці. А ще – до тиші, в якій було тепло. – Діду, а ти не боїшся, що я колись тебе покину? – спитав якось. – А ти не рости з таким страхом, – усміхнувся дід. – Моя справа – посіяти в тобі добро. А твоя – як зійдеш, так і рости

– Такого діда ще пошукати треба, він же за батька і за маму зовсім Сашкові став, – хвалили Микиту односельці. У селі за річкою та старими липами, стояла хата з білими віконницями. Біля неї – стара криниця з журавлем, а під вікнами – чорнобривці. Там жив дід Микита. Самотній, але не сам. Бо з ним … Читати далі

Валентина Сергіївна пройшла на кухню і сіла на стілець. — Тому що не треба витрачати гроші даремно. Нехай хворіє вдома. Нічого з ним не трапиться. Тетяна задихнулася від такої нахабності. — Сергій вас за цим прислав? Передати, що я погана мати? Валентина Сергіївна похитала головою. — Ні, мила. Я приїхала сказати, що Сергій хоче розлучитися.

Тетяна прокинулася від гучного плачу. Знову Льошка. Жінка зітхнула, відкрила очі і подивилася на годинник. П’ята ранку. — Знову, — прошепотіла вона, вибираючись з-під ковдри. Сергій навіть не ворухнувся. Міцно спав. Тетяна поправила халат і попленталася до дитячої. Малюк дуже голосно плакав, а поруч вже почала схлипувати Арішка. Близнюки завжди відчували настрій одне одного. — … Читати далі

Кілька тижнів від Олени нічого не було чутно. Кіра вже почала думати, що конфлікт вичерпано, як раптом з’явилася свекруха. Валентина Сергіївна приходила під різними приводами. — Яка у вас простора квартира, — захоплено говорила вона, заглядаючи в гостьову кімнату. — Тут стільки місця! Тут стільки людей могло б жити і не заважати одне одному. Кіра мовчки кивала, але всередині наростало розуміння, до чого вона веде. Свекруха надто уважно оглядала порожні кімнати, міряла поглядом коридори, ніби щось планувала.

— Кірочка, ти навіть не уявляєш, як нам важко живеться, — Олена втомлено опустилася на диван, притискаючи до себе дворічного Артема. — Уже півроку на орендованій квартирі мучимося. Господиня постійно щось забороняє — то музику вмикати не можна, то пральну машину після дев’ятої вечора не використовувати. Кіра поставила чай на стіл і уважно подивилася на … Читати далі

У палату зайшла медсестра. – Що це ми тут за вогкість розвели? – суворо запитала вона, – дивись, а то дитину у своїх сльозах втопиш. Що за горе в тебе таке? Дівчинка народилася міцненька, здорова. У тебе молоко прибуло, годуй дитину і припини нервувати, а то молоко пропаде. Радій, що все добре. Маня ніби отямилася від слів суворої медсестри. Вона змахнула сльози, посміхнулася незрозуміло кому, малятку чи медсестрі і сказала: – А я радію. Просто, як подумаю, що моя крихітка повторить долю жінок усього нашого роду, мені стає її так шкода.

– Донечко моя, бідолашна, – ридала і голосила Маня над своєю новонародженою донькою, – заздалегідь знаю твою жіночу долю, крихітко моя. Дівчинка жадібно смоктала материнське молоко і морщила носик. З усього було видно, що малятку не подобалося, що їй на личко капали сльози Мані, але це їй не заважало насолоджуватися смачним молоком. У палату зайшла … Читати далі

Це недобре, кум з кумою не можуть побратися, що вони собі таке надумали? – люди не переставали говорити про те, що Василь прийшов жити до Олени. Ця новина швидко розлетілася по селу. Тут усі одне про одного знають усе, або принаймні думають, що знають. Тому коли хресний батько Марійки – Василь Петрович – почав зачасту бувати в хаті її мами Олени, люди хутко знайшли “правду”. – Чули? Василь до куми ходить, – шепотіли на базарі

– Це недобре, кум з кумою не можуть побратися, що вони собі таке надумали? – люди не переставали говорити про те, що Василь прийшов жити до Олени. Ця новина швидко розлетілася по селу. Тут усі одне про одного знають усе, або принаймні думають, що знають. Тому коли хресний батько Марійки – Василь Петрович – почав … Читати далі

– Сім’я – це святе. Якщо ти кохаєш мене, то повинна приймати все моє життя, включно з рідними

– Ти впевнений, що це гарна ідея? – Олена поправила сережку, дивлячись на своє відображення в дзеркалі. – Може, варто було почекати до офіційного оголошення про весілля? Славко підійшов ззаду і обійняв її за плечі, зустрічаючись із нею поглядом у відображенні. – Не переживай так. Це просто вечеря. Мої батьки хочуть познайомитися з тобою ближче, … Читати далі

— Чоловік її, красунчик, так? – дівчина закотила очі: – Мені б такого! Я б його з квартири не випускала. Ось як така одружила його на собі? Напевно по “зальоту”. Кажуть, він її все-таки кинув. Напевно, тому вона така. Ой, на тобі павук, – раптом скрикнула вона, я здригнулася і впустила папки

— От дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть із клієнтами завжди суворо розмовляє. Премії може позбавити за найменшу провину, проспиш або після … Читати далі

– Лідо, йдемо. Документи із собою? Зараз ми їдемо дивитись будинок, а потім підпишемо договір. Не сперечайся зі мною. – свекруха була дуже рішуча. – Половину оформляємо на тебе, другу на мене. Олег мою частину у спадок у будь-якому випадку отримає

– Лідо! Мама купує собі житло. Вона продала два будинки у селі, своїх батьків та батька, машину діда. – Купує? – Так. – А чому нам не сказала? Може їй потрібна допомога з переїздом? А де квартира? – Неподалік від нас. Ми з тобою мріяли про це. Пам’ятаєш повз новий будинок проходили, дивилися. – Це … Читати далі

– А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я поки що у мами поживу. Поспішай, мені треба підготувати квартиру для дитини та її матері. … Читати далі