Романович 
– Ти впевнений, що це гарна ідея? – Олена поправила сережку, дивлячись на своє відображення в дзеркалі. – Може, варто було почекати до офіційного оголошення про весілля? Славко підійшов ззаду і обійняв її за плечі, зустрічаючись із нею поглядом у відображенні. – Не переживай так. Це просто вечеря. Мої батьки хочуть познайомитися з тобою ближче, … Читати далі
— От дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть із клієнтами завжди суворо розмовляє. Премії може позбавити за найменшу провину, проспиш або після … Читати далі
– Лідо! Мама купує собі житло. Вона продала два будинки у селі, своїх батьків та батька, машину діда. – Купує? – Так. – А чому нам не сказала? Може їй потрібна допомога з переїздом? А де квартира? – Неподалік від нас. Ми з тобою мріяли про це. Пам’ятаєш повз новий будинок проходили, дивилися. – Це … Читати далі
– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я поки що у мами поживу. Поспішай, мені треба підготувати квартиру для дитини та її матері. … Читати далі
– А чого я маю її любити, вона мені що, дочка рідна? Ти вибрав, тобі і жити, – сухо відповіла Ганна сину, коли той запитав маму, чого вона так ставиться до його нареченої, вже практично за пʼять хвилин дружини, бо ж у них з Мариною весілля за кілька днів. Жити після весілля молодята мали разом … Читати далі
– Це ж треба, який неприємний чоловік, – думала Марина про свого майбутнього свекра. – Добре, що хоч Стас на нього зовсім не схожий. Коли Марина виходила заміж за Стаса, вона найбільше боялась не передвесільної метушні не невідомості нового життя, а знайомства з свекром – Олексієм Івановичем. Він жив сам у своїй хаті на околиці … Читати далі
У Світлани та Миколи дача всього за двадцять кілометрів від міста. Добре! Влітку можна після роботи з’їздити город полити. А ще Микола любив надвечір посидіти на річці з вудкою. Тож часто Світлана, чекаючи на чоловіка з роботи, готувала вечерю, розкладала в термоси, а як тільки він приїжджав, вони одразу на дачу їхали. Там у річці … Читати далі
– Тьотю Таню, а документи-то коли підпишеш? – Борис розвалився на дивані, ніби у власній квартирі. – Ми ж усе для тебе придумали, щоб простіше було. Тетяна Іванівна повільно поставила склянку з чаєм на блюдце. Дзвінок її племінничка застав зненацька – зазвичай він з’являвся тільки на Новий рік, та й то з порожніми руками. – … Читати далі
Добрі люди в деякій мірі просто наївні, як казала моя бабуся: «Біди не знають». Я ж росла в достатку: тато і мама за кордоном, купили по квартирі нам з сестрою, збудували собі гарну хату, ще мені бабуся заповіла свою хату в приміській зоні. Батьки забезпечили нам з сестрою і освіту, і роботу, давали нам грошей … Читати далі
— Матусенько, а можна Аліна з Оксанкою в тебе на дачі влітку поживуть? Ти ж цього року не збиралася туди їхати. Віра Степанівна кивнула. — Звісно, можна. Я цього року після операції, все одно нічого там робити не буду… Але тоді Алінці доведеться зібрати вишні та черешні. Ну і за ділянкою стежити, щоб я туди … Читати далі