Романович

– Донечко, ти у мене велика молодець! Подумати тільки, ще й 30-ти років нема, а ти вже свою квартиру маєш! І яку гарну! Це нічого, що однокімнатна, але ж студія. Подумати тільки, як гарно зараз будуть – і кухня велика є, і стіл є де поставити, і спальня, нехай маленька, але затишна. Мама ходила по … Читати далі

– Саш, привіт, – у горлі знову дере, тому довелося прокашлятися перш ніж почати говорити. З того боку тут же пролунав нетерплячий голос. – Настя, ну що там? Зв’язок поганий, не чути тебе майже. – Та я тут захворіла. Ти коли додому? – Ну, зараз я з пацанами зайшов у бар після роботи, так що … Читати далі

– Марічко, що сталося? Чому ти плачеш? – бабуся обійняла свою 8-річну онучку, яка разом з іншими дітьми повернулася з поля, де збирали квіти. – Я впала, і тепер у мене колготи діряві на колінах, – щиро поскаржилася дитина. – А я зараз пригорну тебе до себе, і все вмить перестане боліти. А за колготи … Читати далі

– Прошу тебе, донечко, пожалій мене, — благала я. — Вже три дні не їла хліба, а грошей зовсім не залишилось. По моїх щоках, вкритих дрібними зморшками, текли сльози. У руках я тримала лише сумку з порожніми пляшками. – Як же так, — відповіли мені, — це ж хлібна ятка. Ми пляшки не приймаємо. Читати … Читати далі

– Оксано, ти тільки не нервуй, але там на твоїй дачі якісь чужі люди живуть, – голос Марини в телефоні звучав стривожено. – Уже третя сім’я за місяць змінюється. – Які ще чужі люди? – Оксана відірвалася від робочих документів і насупилася. – Там моя свекруха зараз, вона городом займається. – Ні, люба, там точно … Читати далі

– Тетяно, навіщо тобі машина? Ти ці гроші краще б вклала у розширення житлоплощі, – кажу я своїй сестрі. Ми продали мамину квартиру, а грошима вирішили поділитися навпіл. З сестрою ми житлоплощею забезпечені, дві бабусі залишили кожній з нас по однокімнатній квартирі. У наших батьків була гарна двокімнатна квартира покращеного планування, але після того як … Читати далі

– Свахо, привіт! – Марія Степанівна, з’явившись до сватів без попередження, затягувала свою неосяжну валізу у квартиру. – Я у вас поживу трохи? У мене до сусідів онуки приїхали. Ох, як я втомилася, як втомилася! Валентина Петрівна була спантеличена таким поворотом. По-перше, це було дуже несподівано, по-друге – вони не були подругами з матір’ю чоловіка … Читати далі

– Миколо, в суботу будемо капусту садити, тому не плануй собі нічого, – Марія спробувала заздалегідь попередити чоловіка, бо знала, що той завжди собі якісь справи шукає. – Навіщо нам стільки капусти? Ту, що ми в минулому році посадили, ледве з’їли, – бурчав Микола. У селі Долина, схованому поміж пагорбів і яблуневих садів, жила сім’я … Читати далі

– Ви дверима помилилися?, – я підозріло оглядала двох молодих людей. – Ні, тітко Валю, ми до вас. – До мене? Я вас зовсім не знаю, – я була певна, що ніколи не бачила цих хлопців в житті, проте, коли вони мені сказали, хто вони, то я лиш руками сплеснула від здивування. Але в той … Читати далі

Марина працювала в лікарні вже 12 років. Звичайна медсестра – акуратна, сумлінна, мовчазна. Люди її любили, пацієнти дякували, бо до всіх вона ставилася з терпінням і щирою турботою, а таке відразу помічається. Вона жила сама з донькою Даринкою. Чоловік пішов, коли дитині було три роки, сказавши: «Ти мені не цікава». І зник – ні аліментів, … Читати далі