Романович

– Мамо, ти ж не проти, якщо ми до тебе онуків привеземо, – попередив мене син ще в понеділок. – Не проти, але ти уточни, коли і наскільки, – кажу. – В пʼятницю після останнього дзвоника відразу і до тебе приїдемо. – А чому такий поспіх? – здивувалася я. – Бо ми з Веронікою в … Читати далі

– Я не жартую, Андрію! Якщо ти привезеш сюди дітей своєї сестри Лариси без моєї згоди, я одразу викликаю опіку! Прямо того ж дня! Чоловік дивився на неї з таким виразом обличчя, ніби вона щойно повідомила, що збирається полетіти на Місяць верхи на корові. – Ти що, з глузду з’їхала? Це ж діти моєї сестри! … Читати далі

– Катя, хто ця жінка? – тихенько, щоб не почули інші люди, спитав Ігор.– Яка жінка? – Катя відволіклася від телефону: писала повідомлення подрузі. – Ось та… Бачиш, біля останнього вікна сидить і весь час дивиться на нас. Я б навіть сказав: безсоромно витріщається. Катя трохи підвелася, щоб побачити ту, про яку говорив чоловік і … Читати далі

– Не зрозумів…, Сергій здивовано дивився на свою дружину. Марина підняла очі вгору і важко зітхнула. – Що тут не зрозумілого? Я тебе більше не кохаю. Ось і все. Пропоную не влаштовувати сцен, а просто розлучитися і все. Сергій мовчав. Він був настільки шокований, що навіть не знав що й сказати. 12 років шлюбу! 12! … Читати далі

– Слухай, Ліно… Тут мама каструлю нову принесла, – Олексій заглянув на кухню і почухав потилицю. – Сказала, що гарна, нержавіюча, німецька. – Дай вгадаю. Тепер ми їй винні? – Ангеліна навіть не обернулася, продовжуючи нарізати салат. – Ну… Загалом… так, – зам’явся чоловік. – Ще б чек приклеїла на кришку, щоб не забули, – … Читати далі

Вода з крана ледь текла — рудувата, з неприємним запахом. Люда підставила чайник. За вікном швидко темнішало, квітневий вечір лягав на місто раніше звичного. Вона дивилась, як повільно наповнюється чайник, і думала: «Вісімнадцять років. Вісімнадцять років я п’ю цю смердючу воду — хоч би хтось фільтр поставив». — Людо, ти де поділась? — голос свекрухи … Читати далі

– Де сніданок, мамо? І куди це ти так вирядилася? – Юрій, старший син Світлани щойно прокинувся відразу попрямував на кухню. Але вже по дорозі 25-річний син зрозумів, що з кухні нічим смачним, як завжди, не пахне. А тут ще й мама з зачіскою, в новій курточці та черевичках, кудись збирається. – Сину, я в … Читати далі

Перебираючи речі в шафі для білизни, Лариса здригнулася, коли двері в її кімнату відчинилися, і на порозі, немов кам’яна статуя, застигла розлючена свекруха. Галина Василівна в цю мить нагадувала справжню фурію. Навіть волосся жінки вибилося місцями з тугого пучка і стирчало в різні боки. – Тобі більше зайнятися нічим, як тільки в шафі копатися цілими … Читати далі

– Софіє Андріївно, теща моя дорога, матусю моя! – благав Вася телефоном. – Приїжджай до нас, будь ласка, сил моїх більше немає! – Знову у Юльки заскоки – селера та яблучка на вечерю. Риболовля під забороною, у гаражі з мужиками посидіти не дає, дітей засмикала своїм суворим вихованням. Загалом SОS – врятуйте наші душі. – … Читати далі

– Олено, слухай, я ось подумала … – З цих слів у Ольги завжди починалося щось неприємне. Прямо, як у стоматолога: тільки рота відкриє – вже відчуваєш, що буде боляче. Олена підняла очі від кухля кави й дивилася на сестру. Та сиділа на її кухні – не скромно, а як господиня: одна нога під себе, … Читати далі