Романович

Марія завжди вважала, що в її домі все має бути за її правилами. Вона любила збирати родину за великим та багатим столом, особливо на свій День народження. Щороку приходили син Павло з дружиною Ганною, онучка Катруся, сестра Валентина та ще кілька родичів. Марія готувалася до свята заздалегідь: меню складала сама, кожному гостю призначала місце, а … Читати далі

Завтра в Олени Миколаївни ювілей – їй виповнюється 45 років. Вирішила вона відсвяткувати ювілей не вдома, щоб до ночі тарілки не перемивати, та біля плити два дні не стояти, а в невеликому ресторанчику. Щоб свято відчувалося, справжнє таке, про яке давно мріяла та багато років відмовляла собі в цьому через брак коштів. Олена Миколаївна заздалегідь … Читати далі

– Та мені не дуже важливо, що ти думаєш! Це мій дім. Мій. А ти притяг сюди чужу жінку і вирішив, що тепер вона тут господиня? – Катя, не кричи, дитина ж… – Артем визирнув у коридор. – Він же чує. – А нічого, що він тут теж взагалі не повинен бути? – Катя тицьнула … Читати далі

Андрійко побачив автобус, що наближається по сільській дорозі, і, кинувши м’яч, побіг до зупинки щосили. Клітчаста сорочка розстебнулася, світле волосся здіймалося від вітру. «Мамо, мамуся приїхала» – тільки й міг думати Андрійко на бігу. Але Люба вийшла з автобуса не одна, – поряд з нею йшов повненький чоловік, у світло-сірому костюмі. Він йшов поряд з … Читати далі

– Ти розумієш, мамо… Я його не підбирала! Він не просто вчепився в мене, він заліз по штанях під моє пальто! Я не знала, що таке буває і не повірила б нікому у житті, якби мені хтось розповів! Я взагалі не розумію, звідки він так пізно взявся на набережній? Випав сніг, і я не могла … Читати далі

Надя боязко постукала у двері сусіда. Дзвінок чомусь не працював. – Надя, привіт! Ти до мене? – запитав кучерявий хлопець в окулярах, відчинивши двері. – Привіт, Денисе. У мене до тебе розмова є. Точніше прохання. Можна зайти? – Так, звісно, проходь. Тільки в мене безлад, май на увазі. Надя зайшла до сусіда у квартиру. Дійсно, … Читати далі

Щоліта ми з Оленкою жили у бабусі в селі. Але тітка Катя, яка не мала своїх дітей, теж хотіла випробувати щастя материнства і заразом дати бабусі відпочити, тому забирала нас до себе на тиждень-другий. Хоча бабуся завжди говорила, що їй не треба відпочивати від нас, вона і з нами відпочиває. І це чиста правда. Адже … Читати далі

– До осені ще далеко чекати. Давай одружимося зараз, – благала Зоряна коханого, коли той їй освідчився і сказав, що на Трійцю старостів пришле, а на Михайла, восени, весілля відгуляють. Іван і сам розумів, що довго чекати, але грошей у нього зовсім не було, а яке планування весілля без грошей? – Зоряно, я в старости … Читати далі

Звістка про то, що діда не стало застала Яну посеред робочого дня. Вона сиділа за комп’ютером, коли прийшло повідомлення від матері: «Дідусь Мішко пішов з життя. Серце. Приїжджай, як зможеш». Яна не плакала — з дідом вони не були особливо близькі останні роки. Але щось обірвалося всередині… Дід Михайло Степанович завжди був. Просто був — … Читати далі

Вероніка ступала тихо, берегла кожен крок – під серцем носила довгождану дитину, що давалася їй нелегко. Лікарняні коридори вимотували душу й тіло, спустошували гаманець. — Тітонько, тітонько мила! — долинули до неї дзвінкі дитячі голоси. — Чи не потрібне вам кошенятко, часом? Погляньте, яке ж воно гарненьке! Вероніка виринула зі своїх тривожних думок і глянула … Читати далі