Романович

Алла у своєму рідному селі не була більше 5 років, як здавалося. Її донечку виховувала старенька мати. Одного разу на їхній двір в’їхала велика чорна машина. Вікна були затоновані. З автомобіля вийшла висока і струнка блондинка з довгим волоссям. Вона озирнулася, невдоволено поморщила носа і пішла до будинку, де стояла Валентина. В автомобілі сидів Святослав, … Читати далі

– Тату, не треба було аж так витрачатися. Ну навіщо? Ти ж знаєш, що у нас все є, – Аліна ніжно подивилася на свого батька, який на хрестини онуку купив коляску за 20 тисяч гривень. Тато для Аліни був усім її світом, бо виховав її сам. Дружини рано не стало, а іншу жінку приводити в … Читати далі

— Тамаро, а я твого Васька бачила вчора в Ніни, — голос сусідки застав зненацька. Тамара саме займалася касою. — І тобі привіт, Ніно. Йди на іншу касу, моя закрита. — Та я вже все пробила. Я так, поговорити… — Нема про що тут говорити. Ти знаєш, що мій чоловік — сантехнік. Його викличуть — … Читати далі

Телефон здригнувся. Зінаїда Олексіївна здригнулася разом із ним. Ледве дотяглася до краю столу, взяла трубку, приклала до вуха. Одразу накрило голосом зятя: — Зінаїдо Олексіївно, як ви там? Договір готовий? — наче знав, що вона саме сиділа над документами про продаж квартири, своєї квартири. — Ви тільки не хвилюйтесь. Все зробимо, як треба. Зінаїда Олексіївна … Читати далі

Олег зачинив дверцята холодильника з такою силою, що вміст полиць усередині затремтів. Один із магнітів, що прикрашали його поверхню, з глухим стуком упав на підлогу. Олена стояла навпроти, бліда, з міцно стиснутими кулаками. – Ну що, полегшало? – видихнула вона, різко піднявши підборіддя. – Ти мене просто дістала, – голос Олега зірвався, хоча він щосили … Читати далі

Міла спала дуже міцно, коли у двері хтось почав дзвонити. -Господи. Кого принесло так рано? – буркнула дівчина і перекинулася на інший бік. Але дзвін не припинявся. -Та що вам потрібно від мене, – вже досить роздратовано сказала Міла і підвелась. Накинувши халат, вона підійшла до дверей і подивилася в вічко. За дверима стояла пом’ята … Читати далі

– То просто є такі люди, яким все мало, – судили Ольгу в селі, коли почули, що вона на заробітки подалася. Ольга і справді поїхала в Італію однією із перших. «І що їй ще треба», – судили її односельці. «Он який будинок має, триповерховий, ні в кого такого навіть близько в окрузі нема. А їй … Читати далі

А ти уявляєш, у Наді що сталося? – Ярослав перегорнув сторінку газети і продовжив, не дивлячись на дружину. – Учора матері дзвонила, ридала в трубку. Чоловік подав на розлучення. Катерина відірвалася від ноутбука і відставила порожню чашку. – Нарешті Віктор наважився! Скільки можна було терпіти? – вона хмикнула і встала, розминаючи затерплі плечі. – Катю, … Читати далі

Надя вже була на пенсії два роки. Остання зима видалася з відлигами, вітрами, сіра й дуже незатишна. Напевне, тому жінка сильніше звичайного скучила за весною, сонечком, зеленою травою й теплом. Донька з чоловіком та сином жили за кордоном і не обіцяли цього літа приїхати до Надії — свої плани. — Як же не хочеться знову … Читати далі

– Ну, що? Обидві вступили? Молодці! Ти, Віка, куди вступила? – На бухгалтерський облік, – відповіла онука. – А ти, Ніно? – На юридичний. – Адвокатом хочеш бути? – продовжувала питати бабуся. – Ні, слідчим, – відповіла Ніна. – Зрозуміло, надивилися серіалів про жінок – слідчих. Ну, гаразд, значить, колегами будемо. Це зараз Зоя Іванівна … Читати далі