Романович 
Він мовчав цілих пів року, поки одного разу не прокинувся серед ночі з криком : «Мама!» Так, уві сні до нього повернулася пам’ять і знову спалахнуло в очах червоне полум’я. На той час Вітя вже жив у дитячому притулку і ніяк не міг зрозуміти, чому його віддали сюди. У нього з’явилася звичка: він став приходити … Читати далі
– Я знаю, що у вас із сестрою не найкращі стосунки, але… – Лариса зам’ялася. З одного боку, їй було незручно мати претензії до дорослої племінниці, але з іншого – жінці дуже не подобалася така зневага найближчими родичами. – Ну хоч на весілля приїхати ти могла? – Весілля? – Здивовано перепитала Марія. – Вони ж … Читати далі
Кого-кого, а власну матір на порозі своєї квартири Еля побачити не очікувала. Дівчина навіть на мить завмерла від несподіванки. На обличчі жінки, що рішуче зробила крок у передпокій, навпаки, була переможна усмішка людини, цілком упевненої у своїх правах. – Що? Не чекала, що я тебе тут знайду? – Запитала мати, оглядаючи квартиру. – А непогано … Читати далі
Федір Петрович Щербаков прийшов з роботи, й на ґанку спіткнувся через велику валізу. Поруч із валізою стояла картонна коробка з-під телевізора, перев’язана мотузкою для білизни. Він смикнув за дверну ручку – двері не відчинилися. – Розбухли, чи що, – подумав Федір, – треба трохи підстругати. Смикнув сильніше – не відчинилися. – Дивно, дружина вже має … Читати далі
– Ніночко, ти не хвилюйся, цього року я про твій день народження не забув, – багатобіцяюче, з ноткою піднесення сказав мені чоловік. Я була відверто подивована, адже за 5 років, що ми разом, таке сталося вперше. Всі попередні рази Віктор просто забував про моє свято. Згадував лише тоді, коли приходив додому, а на столі його … Читати далі
Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось. Лише рік виповнився, а вже з трьох родин викинули. Ну як викинули. Спершу його передавали з рук до рук. А потім. Потім просто винесли надвір і відійшовши трохи далі від будинку. Опустили в бак для сміття і втекли. Щоб він не міг … Читати далі
Борис зайшов додому. У квартирі галас, дитячі крики. Ну, це й зрозуміло. Удома два п’ятирічних сини. Ігор та Ілля – двійнята, тож спокою від них немає. – Тату! – кинулися до нього. Батько подав пакет із продуктами: – Несіть на кухню! Ті схопили й за хвилину радісні крики лунали вже з кухні. З кімнати вийшла … Читати далі
Сьогодні, виїжджаючи з паркування біля свого офісу, Світлана повернула не праворуч, як завжди, коли їхала додому, а ліворуч – мати веліла заїхати до них для важливої розмови. Про що буде ця «важлива» розмова, Світлана приблизно здогадувалася: мама вимагатиме купити їм із батьком путівки до санаторію, або сплатити черговий візит до стоматолога. Причому, саме вимагатиме: мама … Читати далі
— Чого не їси? — Запитала Світлана у чоловіка, який уважно дивився на ложку, що вертикально стояла у рисі. – Охолоне ж. — Та ось мені цікаво стало, що буде, якщо твій рис використати замість плиткового клею, — задумливо промовив він. — Васю, ти знову? — у руках дружини з’явився рушник, який вона завжди кидала … Читати далі
– Петрунеліє, зайдіть зараз до мене, – лікар обережно заглянув в палату і покликав дівчину, що сиділа біля маминого ліжка. – Зачекай, мамо, я зараз, – Петрунелія ніжно подивилася на маму і попрямувала в ординаторську. – Надія є, але потрібні гроші, – сказав лікар і опустив очі. Коли Петрунелія побачила, скільки коштуватиме мамине лікування, вона … Читати далі