Романович

– Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди зараз тітка Тамара піде? – каже Юрій, син мого чоловіка, якого я завжди вважала більш … Читати далі

– Лідо. Мама купує собі житло. Вона продала два будинки у селі, своїх батьків та батька, машину діда. – Купує? – Так. – А чому нам не сказала? Може їй потрібна допомога з переїздом? А де квартира? – Неподалік від нас. Ми з тобою мріяли про це. Пам’ятаєш повз новий будинок проходили, дивилися. – Це … Читати далі

– Я не зрозуміла, мамо, то ти в Італію поїхала гроші заробляти чи своє особисте життя влаштовувати? – з претензією заявила мені моя донька по телефону, коли стала у мене як зазвичай гроші просити, а я сказала, що все, лавочка закрилася, бо я з роботи пішла. В 63 роки я і сама не планувала заміж … Читати далі

– Степан, я не розумію, що ти хочеш, – сказала Катя. – Та нічого особливого, – озвався Степан. – Просто хочу побути на самоті, перепочити. Ось … З’їзд на дачу, розслабся, скинь пару кілограмів. Бо зовсім розпливлася. Він гидливо ковзнув поглядом по фігурі дружини. Катя знала, що набрала вагу через лікування, але сперечатися не стала. … Читати далі

Не встигла моя мама нам з чоловіком поспівчувати, як відразу покликала мене на сторону, сказала, що має до мене серйозну розмову. – Юля, ти ж розумієш, що тепер усі гроші, які у вас є, ти маєш сестрі віддати? – заявила вона мені. Кращої нагоди, як похорон моєї свекрухи, для розмови мама моя не знайшла. Говорила … Читати далі

Олена Сергіївна затрималася біля дзеркала у передпокої, прискіпливо розглядаючи своє відображення. Нова стрижка, зроблена в дорогому салоні, безперечно їй пасувала. Жінка задоволено усміхнулася своєму відображенню, поправила комір кашемірового пальта і подивилася на годинник: пів на сьому. Михайло мав уже повернутися з роботи. – Лєнка, це що таке? – Раптом з кухні долинув роздратований голос чоловіка. … Читати далі

– Нема вам чого додому їхати, нас вдома не буде, – каже мені невістка по телефону. – Як не їхати? Я вже і відпустку взяла. А де ж ви будете? – розгублено питаю. – Ми до моїх батьків поїдемо на всі свята, нас точно не буде, тому думайте, чи варто вам гроші проїжджати? – Меланія … Читати далі

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою витончену сумочку на полицю для взуття, оглядаючи тісну, але затишну квартиру. Її погляд затримався на строкатому килимі в коридорі та на стінах, обвішаних старими фотографіями в дерев’яних … Читати далі

— Доню, – прийшла до Лери у вихідний, – ми з батьком вирішили вам із зятем подарунок зробити, купіть щось собі у квартиру. Лера подякувала. Воно й зрозуміло, заміжня наша дочка всього 4-й рік, зараз у декрет збирається піти. Квартиру їй купити у нас із чоловіком сил не вистачило. Нашкребли по кутах, дали 30% вартості, … Читати далі

– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний голос Андрія з передпокою.- Мені зарплату підняли втричі, тепер будеш моєю прислугою – заявив чоловік Олена витерла руки кухонним рушником і виглянула з кухні. Чоловік стояв посеред коридору, розмахуючи якимось папером, його очі гарячково блищали. – Господи, ти чого шалений такий? … Читати далі