– А в тебе, зятю, совість є? Я взагалі думала, що ти мені все зробиш безплатно! Адже в тебе своя фірма. – Цікава пропозиція! – А роботу хто оплачуватиме? – посміхнувся Захар

Дзвінок від матері пролунав посеред робочого дня: – Катюша, доню, ви не могли б із Захаром приїхати сьогодні ввечері до нас? – Мамо, Захар в області, у відрядженні, приїде до вихідних. А що сталося? – Запитала Катя. – Та нічого особливого, просто давно не бачилися. Хоча, деякі новини є. Приїжджай тоді одна, – сказала мати. … Читати далі

Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не знаходила собі місця. – Не вигадуй. З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася Вікторія. – Як ти не розумієш, в тому то і справа. Якщо мама каже “Все в мене добре”, це означає, що насправді все навпаки, – ділиться своїми думками Тетяна. Мама дівчат, Марія, вже 8 років на заробітках в Італії. Поїхала вона за кордон заради своїх доньок, бо хотіла їм допомогти

– Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не знаходила собі місця. – Не вигадуй. З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася Вікторія. – Як ти не розумієш, в тому то і справа. Якщо мама каже “Все … Читати далі

– Відчепіться, я кричати буду! – Та кричи, скільки влізе, ніхто не почує

Мама з Юлькою приїхали на дачу під вечір. Їх чекали. Бабуся накривала стіл на терасі, пес Гришко радісно штовхався біля воріт. – Ну ось, хліб забули купити, – засмутилася мама, дістаючи з машини торби з продуктами. – Я в місцеву крамничку збігаю, – охоче відгукнулася Юлька. – Десять хвилин туди та назад. Юльці пощастило, магазин … Читати далі

– Ти повинна нам допомагати! – Вимагали родичі. Але Віка поставила їх на місце однією фразою

Все почалося зі звичайної недільної вечері у мами. – Ось і наша годувальниця! – мама посміхнулася й обійняла її, а Віка незручно тримала пакет із тим йогуртом, який мамі лікар прописав. Дорогий, але… а як інакше? – Привіт, Віко, – Андрій навіть не встав. Тільки рукою помахав. Віка сіла за стіл, і вже за п’ять … Читати далі

– До нас? Сюди? А мені вони навіщо, Олеже? Це чужі діти, не мої! Що я робитиму з ними? – Аліна була у нестямі від гніву. – Нехай живуть у твоєї матері, чи в дитбудинку! Я їм не нянька! У дитбудинках, до речі, не так і погано, зараз – держава добре їх фінансує…

Аліна з розчуленням розглядала дитячі речі, які купила для свого сина. Він мав з’явитися на світ за три місяці. Це була перша її дитина. У чоловіка Олега вже було двоє синів близнюків від першої дружини Віри. Студентський шлюб довго не протримався. Він пішов від дружини, коли дітям було по три роки. Платив аліменти, і періодично … Читати далі

Юрко прокинувся рано. Він встав з ліжка і зайшов на кухню. Мама вже готувала свою фірмову картопельку з котлетками. Юрко визирнув у вікно і раптом побачив у дворі білу машину зі стрічками та кульками. – Мамо, а хто одружується? – запитав Юрко. – Наталка заміж виходить, – мати глянула на нього з жалем. – Щоо?! – сказав хлопець і миттю побіг до виходу. – Юрко! Не ходи туди! – тільки й гукнула мати. Вона дивилася у вікно, сподіваючись побачити сина. Раптом люди на подвір’ї глянули кудись вгору. Мати застигла від несподіваної здогадки

Шкільна пора – пора першого кохання в однокласників, старшокласників, або молодих вчителів. Не оминула вона і Юрка. Він був звичайним хлопцем, хіба що виглядав молодшим за своїх однолітків. Він дуже переживав. Годинами стояв перед дзеркалом і вмовляв себе рости швидше. -Ну чому я не росту? – по-дівочому високим голосом обурювався він. -Виростеш, не поспішай, – … Читати далі

Тамара з нетерпінням виглядала у вікно. Вона чекала автобус. Сьогодні мала приїхати з міста її подруга Ліза. Вона вийшла на ґанок і глянула на дорогу. Ліза вже поспішала до її хати! – Ох, і повітря тут! Пий, як сметану! – сказала Ліза, обіймаючи Тамару. – Ось погостюєш, і теж не захочеш їхати, залишишся! – відповіла Тамара. Проводжала вона подругу через два дні. – Приїжджай частіше, Лізонько, – тихо просила Тамара. – Мені без тебе тут дуже сумно. Я не можу так жити! Чоловік Тамари аж застиг від почутого

Тамара Петрівна з нетерпінням виглядала у вікно. Вона чекала автобус у їхнє село. Сьогодні мала приїхати з міста її подруга Ліза. Ось уже два роки жила Тамара Петрівна в цьому невеличкому селі за двадцять кілометрів від міста. Багато знайомих і друзів її не розуміли. Навіщо виходити заміж, коли тобі під шістдесят? Сусіди знизували плечима, мовляв, … Читати далі

Серед ночі Володимир повертався в село до батьків, дружина залишилася сама в місті в квартирі. Він не знав, як подивитися батькам у вічі, адже добре розумів, що вони там небажані гості. Як сказати, що він повернувся назавжди, адже вони відразу не хотіли такої невістки

Довгою дорогою ми повертаємося з відрядження. Дорога рясніє невеличкими весняними калюжами. Легківка повертає у різні боки, об’їжджаючи їх. Ще одна яма, і колеса глибоко засіли у болоті. Чуже село, на землю опускаються вечірні сутінки. – Підсобити вам, шановні? – від хвіртки крайньої хати прямує до нас молодий чоловік. – Швидше неси лопату, Романе! – гукає … Читати далі

Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. І як тепер додому приїздити та рідним в очі дивитися?

Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. Я все своє життя прожила в Україні. У мене була чудова сім’ї – люблячий чоловік та красуня донечка, улюблена робота. Та все змінилось, коли не стало чоловіка. Тоді в моєму житті почалась чорна смуга. З роботи теж мене … Читати далі

В Андрія був день народження. Його дружина Марина накрила стіл. Приїхали дорослі діти, а Андрія все не було… – Мамо, година вже пізня, ми підемо, – сказали діти. – Передавай батькові вітання! – Добре передам… – махнула рукою Марина. – Вибачте, що так сталося. Діти поїхали, а Марина озирнулася навкруги. І навіщо вона тільки прикрашала все кульками й квітами, ніби готувалася до важливого прийому? А наготувала ж скільки… Вона вже прибрала зі столу, як раптом у двері подзвонили. – Ну, нарешті з’явився! – вигукнула Марина, й пішла в коридор. Вона відкрила двері, й застигла від побаченого

– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як подумаю, що ти засинаєш і прокидаєшся з нею поруч, як вона тобі готує сніданки, пере … Читати далі