2 Травня, 2026

Автор: Романович

“Я вiдчинила замок i завмepла у дверях. З порогу спальнi на мене дивилась дiвчина у нiчнiй сорочцi”
Uncategorized

“Я вiдчинила замок i завмepла у дверях. З порогу спальнi на мене дивилась дiвчина у нiчнiй сорочцi”

Зазвичай я приїздила до Павла двiчi на мiсяць у суботу вранцi. Одна нiч у поїздi — i от я засинаю у Львовi, а прокидаюсь у Києвi. На вокзалi, радiсний i усмiхнений, мене чекає наречений. Два днi щастя! А в недiлю ввечерi я знов сiдаю у потяг, щоб у понедiлок, просто з вокзалу, їхати на роботу. […]

Read More
– Тато є тато і його ніхто, і ніколи не зможе замінити. Я тобі багато разів казала, що тато ось тут, – мама поклала руку на груди, – у наших серцях. Мені теж його не вистачає. Але, він би хотів, щоб ми жили далі
Uncategorized

– Тато є тато і його ніхто, і ніколи не зможе замінити. Я тобі багато разів казала, що тато ось тут, – мама поклала руку на груди, – у наших серцях. Мені теж його не вистачає. Але, він би хотів, щоб ми жили далі

– Донечко, нам треба поговорити.– Про що? – Тетяно здивовано подивилася на матір. – Я б хотіла тебе де з ким познайомити.Тетяна закотила очі. – Я не хочу ні з ким знайомитися.– Сонечко, для мене це дуже важливо. Будь ласка. – Гаразд, але я нічого не можу тобі обіцяти. Я тата люблю. – Тато є тато і його ніхто, і ніколи не зможе […]

Read More
Гроші я зберігала, як бабуся, замотавши купюри в платочок і сховавши на антресолях. Я не пам’ятаю на що ми збирали. На машину чи на дачу
Uncategorized

Гроші я зберігала, як бабуся, замотавши купюри в платочок і сховавши на антресолях. Я не пам’ятаю на що ми збирали. На машину чи на дачу

Я виходжу із рацсу разом зі своїм колишнім чоловіком. Вже 12 хвилин, як ми розведені. Він щось говорить, а я думаю, чи встигну я на роботу або краще поїхати додому. І тут я розумію, що він каже. Він просить повернути обручку і попереджає, що ввечері заїде за грошима. Гроші я зберігала, як бабуся, замотавши купюри […]

Read More
Викликати майстра зі зламування замків було не на часі, не псувати ж усім навколо свято, та й Ксенія навряд чи заспокоїться так швидко. Гриша вирішив, що раз не вийшло зробити сюрприз дружині, зробить його батькам. Вже вони точно зрадіють його несподіваному візиту і з ними він зможе відпочити душею і зануритися в добрі спогади про справжнє свято
Uncategorized

Викликати майстра зі зламування замків було не на часі, не псувати ж усім навколо свято, та й Ксенія навряд чи заспокоїться так швидко. Гриша вирішив, що раз не вийшло зробити сюрприз дружині, зробить його батькам. Вже вони точно зрадіють його несподіваному візиту і з ними він зможе відпочити душею і зануритися в добрі спогади про справжнє свято

Наближався Новий рік, і саме 31 грудня Григорію довелося затриматися на роботі, щоб дочекатися дзвінка іноземних партнерів щодо укладення контракту на наступний рік. Він нервово поглядав на годинник, тому що потрібно було ще встигнути заїхати за однією адресою у віддалений район за подарунком для дружини. Григорій кожне Новорічне свято звик дивувати дружину і цього разу […]

Read More
— Чим ти будеш Стаса годувати? – знову сунулася вона до невістки. — Тим самим, чим і всіх інших: макарони та котлети. — І часто ви так харчуєтеся? – незадоволено стиснула губи свекруха. – Потрібні овочі, крупи, а не ось це. Мабуть, той факт, що мама чоловіка затрималася довше, ніж зазвичай, зіграв свою роль
Uncategorized

— Чим ти будеш Стаса годувати? – знову сунулася вона до невістки. — Тим самим, чим і всіх інших: макарони та котлети. — І часто ви так харчуєтеся? – незадоволено стиснула губи свекруха. – Потрібні овочі, крупи, а не ось це. Мабуть, той факт, що мама чоловіка затрималася довше, ніж зазвичай, зіграв свою роль

Стас повернувся з роботи, і Ліза, поцілувавши чоловіка, тут же кинулася на кухню. Щойно приготувалася лазанья, і дівчина була рада, що чоловік повернувся вчасно. Отже, вони повечеряють гарячою, свіжоприготованою їжею, а не, як часом буває, розігрітою в мікрохвильовці. — Як Уляна? – запитав Стас, слідуючи за дружиною. — Вередувала сьогодні… Але на вулиці снігопад, напевно, […]

Read More
— Нам так добре було удвох, навіщо? — Тобі потрібна мати, мені дружина, – спокійно відповів батько. — У мене є… була мати! – намагаючись перекричати мелодію, що лунала з динаміків, крикнула донька. — І в мене була дружина три роки тому, а тепер немає. Треба далі жити, Людмилко. Я втомився один, розумієш. Марина тобі сподобається. Я не змушую тебе її любити, просто прошу поставитися до неї добре
Uncategorized

— Нам так добре було удвох, навіщо? — Тобі потрібна мати, мені дружина, – спокійно відповів батько. — У мене є… була мати! – намагаючись перекричати мелодію, що лунала з динаміків, крикнула донька. — І в мене була дружина три роки тому, а тепер немає. Треба далі жити, Людмилко. Я втомився один, розумієш. Марина тобі сподобається. Я не змушую тебе її любити, просто прошу поставитися до неї добре

Мачуху Людмила зненавиділа ще заочно. Навіть не побачивши. На осінніх канікулах батько відправив доньку до бабусі в село, а коли прийшов час забирати додому, заявив: — Тепер ми будемо жити втрьох! — Ура! – вигукнула Люся. – Ти купив котика? — Ні, – мотав головою батько. — Собаку чи папугу? — Ні. — Хто, тату, […]

Read More
– Якщо ти не даси гроші сестрі на весілля, – скипів тато, – то можеш забути дорогу в цей будинок! У нас буде лише одна дочка!
Uncategorized

– Якщо ти не даси гроші сестрі на весілля, – скипів тато, – то можеш забути дорогу в цей будинок! У нас буде лише одна дочка!

– Якщо ти не даси гроші сестрі на весілля, – скипів тато, – то можеш забути дорогу в цей будинок! У нас буде лише одна дочка! – Єлизавето, і ти це приховувала? Мама розмахувала переді мною банківською випискою, яку побачила випадково. Та випала з моєї сумочки, коли я діставала ключі. – Ти ж розумієш, що […]

Read More
— Ну, звісно. А хто-небудь згадав, що на цьому святі життя не було мене? Точніше, я була! Як кухарка, посудомийка, офіціантка, прибиральниця! Я пів місяця закуповувала продукти, три дні готувала, потім усіх обслуговувала! Звичайно, їм було весело! Зате я потім тиждень прийти до тями не могла. Ти хоч розумієш, що означає приготувати стіл на тринадцять осіб? Це ж не жарт! — Які тринадцять осіб? Дітей ти теж порахувала? — А діти не їдять? Їм готувати не треба
Uncategorized

— Ну, звісно. А хто-небудь згадав, що на цьому святі життя не було мене? Точніше, я була! Як кухарка, посудомийка, офіціантка, прибиральниця! Я пів місяця закуповувала продукти, три дні готувала, потім усіх обслуговувала! Звичайно, їм було весело! Зате я потім тиждень прийти до тями не могла. Ти хоч розумієш, що означає приготувати стіл на тринадцять осіб? Це ж не жарт! — Які тринадцять осіб? Дітей ти теж порахувала? — А діти не їдять? Їм готувати не треба

— Мама сказала, що цього року знову зустрічатимемо Новий рік у нас, – очі Микити сяяли від радості, – усією сім’єю! Здорово, правда?! — Який жах! – не стрималася Ірина. — Не зрозумів, – Микита здивовано подивився на дружину, – ти не рада? — А чому радіти? – очі Іри налилися сльозами. Здавалося, що вона […]

Read More
Припинила годувати чоловіка – і він зрозумів, куди йдуть його гроші насправді
Uncategorized

Припинила годувати чоловіка – і він зрозумів, куди йдуть його гроші насправді

“Припинила годувати чоловіка – і він зрозумів, куди йдуть його гроші насправді – Олю, ну що це за вечеря така? – Ігор тримав у руках тарілку з макаронами, на яких сиротливо лежав шматочок масла. – Третій день поспіль одне й те саме! Ти що, готувати розучилася? Мама має рацію, молоді дружини зовсім лінуються! Я повільно […]

Read More
Віра знесилено опустила руки на коліна і заплакала. – Що ж робити? Перед самим святом такий дефіцит зник із власної квартири. Ви б знали, чого мені коштувало цю салямі дістати… Людмила, лаборантка, познайомила зі своєю двоюрідною сестрою, яка провідниця…. Ось я і випросила в неї хоча б одну салямі привезти… вона з Києва день потягом… я переплатила… вас хотіла порадувати. Думала, батьки прийдуть, пригостимо. А сало… сало мама через дальню родичку – справжнє, сільське нам дістала
Uncategorized

Віра знесилено опустила руки на коліна і заплакала. – Що ж робити? Перед самим святом такий дефіцит зник із власної квартири. Ви б знали, чого мені коштувало цю салямі дістати… Людмила, лаборантка, познайомила зі своєю двоюрідною сестрою, яка провідниця…. Ось я і випросила в неї хоча б одну салямі привезти… вона з Києва день потягом… я переплатила… вас хотіла порадувати. Думала, батьки прийдуть, пригостимо. А сало… сало мама через дальню родичку – справжнє, сільське нам дістала

— Коля, зізнайся, це ти взяв? Ну ось тут, у шухлядці лежало, ну згадай, може в гараж забрав… — Віро, ти в своєму розумі? Я вперше чую, що в тебе там щось лежало… могла б і сказати, одна ж сім’я… — Коля, це на Новий рік, це не можна чіпати, я сюрпризом хотіла, ну зізнайся, […]

Read More