Романович

– Привіт, Марусе, впізнаєш? Впустиш в хату? – чую я чоловічий голос з вулиці, але поки не підвелася, то не побачила, хто це. Я якраз в грядках була, малину збирала, бачу, до мого подвір’я під’їхало чорне авто. Я не відразу впізнала Мирона, бо ж пройшло 20 років з нашої останньої зустрічі. Сказати, що я була … Читати далі

Ця історія сталася зі мною, коли мені було 16 років. У сусідньому селі жила дівчина, на той час їй було 24 роки, вона розлучилася з чоловіком і залишилася одна із 4 дітьми. Вона була якась родичка моєму однокласнику. У її доньки був день народження, і вона разом із родичем, моїм однокласником, готували привітання. Одним пунктом поздоровлення … Читати далі

Нещодавно я потрапила на орендовану квартиру в центрі Києва, яку здали відразу після відходу на той світ власниці. Величезна запущена квартира з чорним ходом. Нові господарі – дуже далекі і, мабуть, дуже жадібні родичі. Вони нічого не винесли, не прибрали, не намагалися зберегти. І жити в такій обстановці було дивно — без дозволу чіпати все, … Читати далі

Моєму чоловікові було п’ятдесят шість років, коли я почала його дратувати, все в мені не те і не так, господиня погана і за ним не так слідкую та догоджаю. Я думала, що то у нього просто характер зіпсувався, але ж де я знала, що він когось має? Та й кому б здався мій Вадим, коли … Читати далі

– Це якесь непорозуміння, Славко не міг так з нами усіма вчинити, – голосила Ольга, рідна сестра мого чоловіка. Вона була вкрай незадоволена тим, який заповіт склав її покійний брат. У мого чоловіка була велика, дружна родина – три брати і сестра Ольга. Так склалося, що в родинному будинку залишився жити молодший син Ярослав, який … Читати далі

– Галю, в селі лише про тебе і говорять! – спішила передати по телефону останні новини моя сестра. – Майстри як закінчили твій будинок, то люди спеціально йшли туди дивитися на нього. Така краса! Яка ж ти молодець, сестричко, всім носа втерла. Та я і сама неабияк раділа, бо вперше за все життя буду мати … Читати далі

Коли вуйко Петро нас всіх обдзвонив, і сказав скинутися по 5 тисяч гривень, першою моєю реакцією була думка, що з ним не все гаразд. Нещодавно не стало нашої бабусі, яка була берегинею сімейного вогнища нашого роду. Ми всі важко пережили цю втрату, бо дуже любили бабусю, але її старший син, мамин рідний брат, вуйко Петро, … Читати далі

— Ти, Серього, замерзнеш тут. Сам розумієш. Скоро ніч, хуртовина починається. До ранку тут не протриматись. Розмовляли двоє. Один високий, у чорному кожушку, міцно стояв на лижах, за плечем рюкзак та головне знаряддя мисливця – рушниця. Другий, напівлежачи на снігу, дивився на нього знизу вгору. Поруч зламана лижа та неприродно підгорнута нога. Навколо голий степ: … Читати далі

– Бабусю, як ти могла так зробити? Я ж уже нареченому сказала, що у мене буде квартира, – картає мене моя онучка. У нас в цьому році влітку дві важливі події. У мене 70-річний ювілей, і я приїхала з Греції додому, щоб його відзначити в колі рідних. А ще, моя єдина внучка Дарина вирішила заміж … Читати далі

Не люблю рахувати чужі гроші, але, в цьому випадку, доведеться. Отже. Зарплата Рити – шістнадцять тисяч гривень. Пенсія по втраті годувальника, яку вона отримує на сина, ще шість тисяч. Кредитів немає. Машина та квартира дісталися від чоловіка. Щомісячна комуналка – дві з половиною тисячі гривень. Працює Рита у діловому центрі, розташованому навпроти її будинку. Ще … Читати далі