Романович

– Ото вибрала собі… – бурмотіла Марія, дивлячись, як донька з нареченим стоїть на подвір’ї. Не подобався їй майбутній зять, але дочка доросла, це її вибір. – Мамо, це Роман. Ми з ним одружимося, – сказала Оля з тією впертістю, яку Марія добре пам’ятала з дитинства доньки. Марія Іванівна не злюбила Романа з першого погляду. … Читати далі

– Ну нема в мене грошей зараз, так буває. Оксано, повір, все налагодиться, а цей період треба пережити. Ігор дивився на дружину не то винуватими, не то розгубленими очима. Раптом на їхнє подвір’я забігла Ліля, колишня однокласниця Оксани, і Ігор зрадів, що це шанс перервати цю незручну для нього розмову. – Ну все, я побіг, … Читати далі

Костик сидів в інвалідному візку й дивився крізь запилене скло на вулицю. Йому не пощастило: вікно лікарняної палати виходило у внутрішній двір лікарні, де був затишний сквер із лавочками та квітниками, але майже не було людей. До того ж, стояла зима, і пацієнти рідко виходили тепер на прогулянку. Костя лежав у палаті один. Тиждень тому … Читати далі

Чоловік прийшов із роботи. Зайшов на кухню та сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поряд сало та солоні огірки. За два місяці життя з молодою дружиною він уже звик, що обід завжди чекає на нього на столі: – Аванс переказали на картку, шість тисяч, – сказав він, уплітаючи картоплю. – … Читати далі

Михайло відчинив двері й завмер.Він не очікував побачити дружину в такий пізній час, і так розгубився, що навіть не збагнув, що потрібно запросити її у квартиру. Так вони й стояли кілька хвилин, мовчки дивлячись одне на одного. – Я пройду? – сухо запитала Оля. – Так-так, звісно, – Михайло швидко відійшов убік, пропускаючи дружину в … Читати далі

Віра прокинулась, як завжди – о 6:00. Без будильника. Навіть у вихідний вона не могла довго спати і звично потягнулася до кухні. Зробила собі каву. Потім згадала, що колись вона ще готувала кашу для сина, сніданок для чоловіка і почувалася дуже щасливою. А зараз все змінилося, син давно вже жив окремо, а чоловік останнім часом … Читати далі

Ліда дуже любила неділю, особливо вона любила в цей день ходити по банкарелях, це такий виносний ринок на вулицях Риму, де можна купити навіть дуже гарні брендові речі всього за кілька євро. Та багато вона на себе не витрачала, бо намагалася усе найкраще доньці і внучкам купити, заради цього вона в Італію і подалася, щоб … Читати далі

Майже три роки тому я познайомилася з Романом. Ми тоді ще навчалися, це були наші молоді студентські роки. Він приїхав з іншого міста вступати. З Романом ми познайомилися на дні народження нашого спільного друга. Після того він запросив мене на побачення. Так ми стали зустрічатися з ним. Роман дуже подобався мені, він був доволі красивий … Читати далі

Ми святкували 18-річчя мого сина, я була щаслива, що все так добре склалося. Мій чоловік сам запропонував належним чином відсвяткувати цю дату, я ще тоді здивувалася, бо святкування дещо не на часі, але підтримала цю його ініціативу. Звідки ж я знала, що після гучного свята з подарунками і гарними словами, відразу на наступний день мій … Читати далі

А чому ви не попередили, що їдете до нас? Чому не подзвонили, не спитали, що нам привезти треба? Ще й з порожніми руками приїхали? — посипалася на нас купа запитань. – А ми буквально на двадцять хвилин! Мені Агата речі поверне, і ми назад у місто поїдемо, — відповіла я, з докором подивившись на чоловіка, … Читати далі