Тато захвилювався, бо не зрозумів, що сталося. Міла посміхнулася і тихо відповіла, що просто спіткнулася…

Ми зненавиділи її відразу, як вона переступила поріг нашого будинку. Кучерява, висока, худа. Кофточка в неї була нічого, але руки від маминих відрізнялися. Пальці були коротшими і товстішими. Їх вона тримала замком. А ноги в неї були худіші за мамині, а ступні довші.  Ми сиділи з братом Валеркою, йому сім, мені дев’ять, і кидали в … Читати далі

– А тепер ви вирішили моїм коштом собі житлові умови покращити? – Усміхнувся Олег, – ні, братику, нічого ти не побачиш у найближчі роки, крім нашої дитячої кімнати. Ти ж так хотів у ній жити? Ось і живи, насолоджуйся

Вже в ранньому дитинстві Олег зрозумів, що у сім’ї люблять не його, а старшого брата. Над Сергійком – худим, завжди хворим хлопчиком, тремтіли всі родичі. Будь-які його забаганки відразу виконувалися. А Олегу діставалося те, що не підійшло, або перестало подобатися старшому братові. Сергій був розумним і хитрим, вправно користувався своїм становищем. А ще він ненавидів … Читати далі

Доньці – 12, йому – 22, мамі – 32. Він учора став маминим чоловіком. Вони їй сьогодні про це сказали. Дівчинка зачинилася у своїй кімнаті й цілий день звідти не виходила. Вони кликали її, мама підходила до дверей, пропонувала піти разом у кіно, на атракціони, у парк, у гості. Вона вперто мовчала. Лежала на своєму дивані

Доньці – 12, йому – 22, мамі – 32. Він учора став маминим чоловіком. Вони їй сьогодні про це сказали. Дівчинка зачинилася у своїй кімнаті й цілий день звідти не виходила. Вони кликали її, мама підходила до дверей, пропонувала піти разом у кіно, на атракціони, у парк, у гості. Вона вперто мовчала. Лежала на своєму … Читати далі

Почалося все одразу після того, як Надя та Іван одружилися. Їхні мами дуже подружилися. Спілкувалися, передзвонювалися, ходили одна до одної в гості, добре жили вони недалеко. Обидві мами були вдовами і перебували в приблизно однаковому віці. Досить немолодому, поважному. Обидві на пенсії, приблизно однаково крихітного розміру. Болячки однакові, біди й проблеми теж

— Можете нічого не купувати. Грошима віддати, – заявила свекруха.— Як грошима? Зачекай. За що віддати? – сторопів чоловік. Надія вийшла з кімнати і тихо прикрила за собою двері. Вона вирішила залишити чоловікові самому розрулювати цю ситуацію. Це ж його мати. Ось нехай і домовляються там самі. Почалося все одразу після того, як Надя та Іван одружилися. … Читати далі

Донька в декреті була, один зять працював, а всі ті гроші, які я висилала, витрачалися строго на будову. Зять навіть спеціальний зошит з витратами завів, в якому записував де, що, коли і за що купив, щоб переді мною звітувати, такий чесний був. Я від нього тих звітів не вимагала, бо довіряла йому, а інакше я йому всі гроші не висилала б. Коли вже будинок був майже готовий, і залишалося лише жити і радіти, моя донька мені зателефонувала в Грецію і повідомила, що хоче розлучатися. – Як розлучатися? Ти що таке кажеш? У тебе ж такий добрий чоловік. Що ти собі таке вигадала? – кажу. – Я його розлюбила. Молода була, не розуміла, що роблю. А тепер я зустріла справжнє кохання, і я хочу розлучення, – наполягала на своєму донька

– Знову дай? Скільки можна? Я ж в минулому місяці тобі вислала тисячу євро? Куди ти їх поділа? – питаю я доньку. Людмила мені телефонує лише тоді, коли їй гроші потрібні. Вона не соромиться, називає такі суми, що мені вже комір завертається. Я в Грецію поїхала ще 17 років тому. Тоді доньці теж 17 було, … Читати далі

Я вдячна своїм рідним, що вони зрозуміли мій материнський інстинкт і не образилися! А могли ж

Хто б знав, що, начебто адекватна, свекруха видасть. Доньці було вісім місяців, приїхала свекруха до нас в гості. Сіли на кухні, чай, голубці, торт, печиво. Сиділи, розмовляли. Донька прокинулася, я її на кухню принесла. – Давай мені нашу красуню, – свекруха простягла руки, я віддала їй дочку. Свекруха посадила доньку на коліна, почала розважати: хто … Читати далі

Я ледве дійшла до своєї кімнати, так мені було прикро. Не дай Бог комусь таке пережити – розуміти, що ти заважаєш своїй дитині, як вона сама сказала, “крутишся під ногами”. Прикро мені ще й тому, що я все життя жила заради дітей, я одна без чоловіка виростила сина та дочку. Після розлучення заміж не вийшла, діти школярі вимагали, щоб у сім’ї не було вітчима. Було тяжко і морально, і матеріально, але я впоралася, а тепер я їм не потрібна

– Мамо, тобі давно пора вже від нас з’їхати, – заявила мені донька. Вона не раз дозволяє собі натякнути мені, що я їм заважаю. – Куди з’їхати? Про що ти? Тут моя квартира, – кажу. – Твоя, але її давно на мене переписати. – А я куди? – В село. – Але ж там нема … Читати далі

Старша сестра покинула свого сина, та втекла шукати кращого життя. А через дванадцять років, коли нашого батька не стало, приїхала спадок ділити

Років до п’ятнадцяти у мене з моєю старшою сестрою Настею стосунки були хороші – ми дружили, ділилися один з одним секретами, багато часу проводили разом. Потім Настя познайомилася з місцевим хуліганом, двадцятичотирирічним хлопцем, котрий на той час уже встиг побувати в місцях не настільки віддалених. Що тільки не робили батьки, щоб уберегти свою дочку від … Читати далі

— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася

— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть із клієнтами завжди суворо розмовляє. Премії може позбавити за найменшу провину, проспиш або після вечірок … Читати далі

Якщо ти, або твоя мама, ще хоч раз зазіхнете на мої гроші – мені стане абсолютно все одно, що ти мій чоловік і я тебе дуже люблю! Я просто подам заяву на розлучення! Ти мене зрозумів

– Синку, нам треба духовку з плитою поміняти найближчим часом! – сказала Марина Василівна синові, поки він уплітав свою вечерю. – Бо вже просто неможливо готувати на них! – А що з ними не так, мамо? – не зрозумів Ігор такого запиту. – Та ми їх із твоїм батьком купували, коли тебе ще не було … Читати далі