Романович

Вадиме, а де зарплата? Нам потрібно оплатити багато платежів, – нагадала Надія, коли зрозуміла, що вже минув перший тиждень наступного місяця, а вона ще не бачила зарплати чоловіка за минулий місяць. – Ти тільки не сердся, Надійко. Але я все віддав Ліні і дітям. Матвійку треба було в школу новий рюкзак купити, все шкільне приладдя, новий спортивний костюм, а Маринці необхідно було оновити весь гардероб на осінь, бо вона з усього виросла. Ліна зателефонувала, попросила 30 тисяч гривень, і я їй одразу перевів всю свою зарплату, – став виправдовуватися Вадим. – А на що ж ми жити будемо? – Ну, у тебе ж є заплата, за неї і проживемо. Не злись. Ти ж знаєш, що у мене діти, і я їм не можу відмовити

Автор

 – Вадиме, а де зарплата? Нам потрібно оплатити багато платежів, – нагадала Надія, коли зрозуміла, що вже минув перший тиждень наступного місяця, а вона ще не бачила зарплати чоловіка за минулий місяць. – Ти тільки не сердся, Надійко. Але я все віддав Ліні і дітям. Матвійку треба було в школу новий рюкзак купити, все шкільне … Читати далі

Чоловік був певен, що він мене ощасливив, одружившись зі мною, в кожній нашій суперечці аргументом було: «Де би ти зараз була, якби не я?». І у мене всі ці двадцять років підступно дрижали коліна, бо й справді, де б я була, сільська дівчина, не красуня і не розумниця? Але тепер я отримала відповідь на своє запитання

Автор

То був ранок суботи, звичайний ранок, такий і двадцять років ранків до того, чоловік невдоволено брязкав на кухні посудом, щоб мене розбудити. Все, як завжди, адже я мала з винуватою усмішкою прийти на кухню і приготувати йому сніданок. Але в той ранок мені наснився такий чудовий сон, що я дуже хотіла його додивитися. Мені снилося, … Читати далі

Алла не спала всю ніч, різні думки і думи лізли в голову. Вона навіть згадала своє перше заміжжя і знайомство зі свекрухою. Як вона ласкаво зустріла свою невістку, до опівночі говорили, як раділа, що син знайшов гарну дружину. Згадала першого чоловіка, якого дуже любила і жила з ним, як за кам’яною стіною. Вона мимоволі порівнювала ту свекруху і матір Іллі, яка відразу ж дала зрозуміти, що Алла з донькою тут небажані гості

Автор

Алла йшла по сільській дорозі взявши доньку за руку, а в іншій була невеличка валіза. Навіть не попрощавшись зранку з Іллею, який ще не повернувся з рибалки. Вона зрозуміла, що все таки не зустріла гідної людини, за кохання якої потрібно боротися. А як усе починалося красиво, Ілля просто не давав проходу їй, залицявся, постійно повторював, … Читати далі

— Зрозумій, я хочу бути щасливою! А для цього потрібна повноцінна родина. Ти ж хочеш, щоб у тебе з’явився тато? — Запитала Юля

Автор

— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Свєти. — Чому? Ми ж планували піти до художньої школи… — засмутилася семирічна дівчинка. — Нікуди твій талант не дінеться! — махнула рукою Юлька. — Сходимо наступного разу. Набір до школи малювання лише розпочався. Катя опустила голову, сльози налили очі. Дівчинка не розуміла, чому мати щодня приходить пізно з роботи, … Читати далі

Вероніко, підеш сьогодні з нами після роботи в кафе? – запропонували подруги-співробітниці, які під кінець робочого дня складали плани на вечір. Дівчина, може, і рада була би піти, але заглянула в свій гаманець, а там всього 50 гривень. До зарплати залишалося три-чотири дні, в холодильнику у неї ще було трохи їжі, а на транспорт вона не витрачалася, бо жила недалеко від роботи. “Якось дотягну”, – з сумом подумала Вероніка. А подругам сказала, що сьогодні не зможе скласти їм компанію, бо має інші плани. – Вічно ти жмешся, так і життя проходить, – стали докоряти їй дівчата

Автор

– Вероніко, підеш сьогодні з нами після роботи в кафе? – запропонували подруги-співробітниці, які під кінець робочого дня складали плани на вечір. Дівчина, може, і рада була би піти, але заглянула в свій гаманець, а там всього 50 гривень. До зарплати залишалося три-чотири дні, в холодильнику у неї ще було трохи їжі, а на транспорт … Читати далі

Порозвозивши дітей в школу і садочок, Зоряна набрала свекруху і попросила, щоб та пішла з нею по магазинах. – Мамо, мені тут на осінь треба дещо прикупити, допоможете мені вибрати? Маєте час походити зі мною по торговому центрі? – Добре, донечко, але не довго, бо мені ж ще треба гостину готувати, – каже Валентина Петрівна. І хоч якою б вона зайнятою не була, та невістці вона не відмовить, у неї ж мами немає, нема з ким порадитися, а якщо Господь вже привів її в їхню родину, то Валентина вирішила, що стане для неї не свекрухою, а мамою

Автор

– Зоряно, забув тобі сказати, нас мама в гості запросила. В суботу у неї день народження, так що придумай щось, як її привітати. Ну все, я побіг, поспішаю, – Олег поцілував дружину і пішов на роботу. Зоряна допила свою каву, діти ще спали, але потрібно було старшого відвести в школу, він уже першокласник, а молодшого … Читати далі

А ми думали, ти нашу Софійку і справді любиш, а це лише на словах було, – каже мені невістка, дружина мого рідного брата. І сам брат туди ж, став картати мене, що я невдячна, бо вони Софійку змалку до мене приводили, навіть дозволяли з нею гуляти, а інколи і на ніч в мене її залишали, а тепер, коли дитина виросла і потребує моєї допомоги – я забула про все добре, яке вони для мене зробили. Мова йде про квартиру. Племінниця моя заміж надумала виходити і вирішила, що вона хоче жити окремо від батьків

Автор

– А ми думали, ти нашу Софійку і справді любиш, а це лише на словах було, – каже мені невістка, дружина мого рідного брата. І сам брат туди ж, став картати мене, що я невдячна, бо вони Софійку змалку до мене приводили, навіть дозволяли з нею гуляти, а інколи і на ніч в мене її … Читати далі

Якось я вкрала у батька гроші! Витратити на себе, або віддати мамі не змогла, багато разів хотіла, але не могла до них навіть торкнутися! Напевно, якби не обставини, то ці гроші досі зберігалися б у мене

Автор

Якось я вкрала у батька гроші! Витратити на себе, або віддати мамі не змогла, багато разів хотіла, але не могла до них навіть торкнутися! Напевно, якби не обставини, то ці гроші досі зберігалися б у мене. Батьки були у розлученні, батько за рішенням суду мав платити аліменти, але не платив. Казав, що самому їсти нема … Читати далі

– Будинок він захотів! Рік носа не казав, чекав, коли батько богові душу віддасть, палець об палець тут не вдарив, а тепер дім йому потрібен! – Ні будинку, ні саду, ні п’яді землі тобі тут не обломиться

Автор

– Ох ти, скільки вас! – Степан Ілліч розкинув руки, ніби бажаючи обійняти всіх одразу. – Та ось, батьку, вирішили на вихідні до тебе приїхати, – син, Андрій, висаджував з машини своїх дітей, Лілю та Антона, та сина друзів, який їхав своєю машиною слідом за ними, Ромку. Дружина, Настя, випурхнула з інших дверей. – Здрастуйте, … Читати далі

На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись їхати. – Але ж сьогодні п’ятниця, і ми з тобою збиралися цей вечір провести разом, – з певною ноткою відчаю нагадала Настя. – Вибач, кохана, це справді важливо, – сказав Назар і пішов. Коли двері їхньої розкішної квартири зачинилися за чоловіком, Настя ледь стрималася, щоб не заплакати. Вона гнала від себе сумні думки, але так виглядало, що у її чоловіка і справді є інша жінка

Автор

– На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись їхати. – Але ж сьогодні п’ятниця, і ми з тобою збиралися цей вечір провести разом, – з певною ноткою відчаю нагадала Настя. – Вибач, кохана, це справді важливо, – сказав Назар і пішов. Коли двері … Читати далі