Романович 
Коли Дмитро привів Олю у свій будинок, щоб познайомити з мамою, дівчина чекала на все, що завгодно. Обізнані подруги встигли розповісти, про своїх свекрух. І Оля зрозуміла – гірше свекрухи нічого на світі немає! Однак перед Олею стояла найчарівніша інтелігентна жінка, яка називала її на ви. – Я така рада, що Дмитро вибрав саме вас, … Читати далі
Сонце повільно котилося за обрій, забарвлюючи небо в теплі відтінки пурпурового та оранжевого кольорів. Вся природа довкола завмирала. Ще трохи, і я опинюся в обіймах коханого чоловіка. Як сильно я мріяла про це весь день! Двері у квартиру виявилися зачиненими зсередини. Довелося подзвонити. Найімовірніше, Віктор виходив у магазин і зачинився зсередини. Він був зараз у … Читати далі
Поки була одружена, підробляла онлайн. Донька була маленька. Я самозайнятість відкрила, податки сплачувала. Дохід скакав, але менш як десять тисяч гривень, ніколи не було. Відносини з чоловіком були не прості. Я часто від нього чула, що вдома сиджу, нічого не роблю. Чоловік з глузду з’їхав. Якось розбудив мене о сьомій ранку з претензією: – Черевики … Читати далі
– Ніщо не замінить тепла та затишку рідної оселі! – Промовив Грицько, сідаючи на улюблений стілець. – А я тобі давно казала, що тобі Олександра не пара! – З не меншим задоволенням промовила мама Грицька. – Ви, коли ще зустрічатись починали, мені вона вже не подобалася. – Ні, мам, – Грицько підсунув чашку з гарячим … Читати далі
Я чекала чоловіка після роботи. Дуже переймалася, адже він не телефонував цілий день. Донечка занадужала і потрібно було сходити в аптеку, а гроші він мені не залишив. Однак, Єгор не прийшов ні ввечері, ні вночі, ні зранку. Телефон не відповідав, я вже не на жарт стривожилась. І тут у двері хтось подзвонив. На порозі стояла … Читати далі
– Ой, доню, зібрала я вас не просто так, – багатозначно вимовила Ганна Артемівна й обвела Діану з Інною хитрим поглядом. – Що таке? – сказала старша дочка і помітно підібгалася на стільці. – Сподіваюся, новини добрі? – Так, для мене точно! – Ганна Артемівна стримано посміхнулася. – Хочу відмовитись від дачі. Або продати її, … Читати далі
– Олексію, мені в село треба поїхати. Може підвезеш? – несміливо запитала Анна свого чоловіка. Той відразу насупився: – А чого тобі туди їхати? Що, минуле не відпускає? – з ноткою ревності запитав він. – Не злися, але туди і справді треба поїхати. Михайла Тарасовича треба провідати. – А що з ним? – Ще не … Читати далі
– Як можна було прийти на ювілей з тисячею гривень? – обурювалася моя сваха, розпинаючись перед своїми родичами, і думаючи, що я їх не чую. – А ти добре дивилася? Може там ще які євро є? – Якби не так. Немає там нічого. Просто тисячу гривень. Як на сміх. Теж мені заробітчанка. Я швиденько повернулася … Читати далі
Мій зять людина забезпечена, тому я спочатку доньці й не повірила, що він чеки всі перевіряє. Бо, хто ж таке буде робити і на такі дрібниці час тратити, коли молода дружина біля тебе? А Оля моя й справді за Віталія на дванадцять років молодша. Красуня і розумниця. Тільки університет закінчила, а тут він, гарний і … Читати далі
– Мама твоя, отже і тобі жити з нею, – заявила мені донька. – Поки ти в Італії собі жила, я доглядала бабусю, а тепер, коли ти повернулася, це вже твій клопіт. Додому я приїхала всього два тижні тому. А до того я була в Італії 22 роки. Поїхала я туди від безвиході, але за … Читати далі