Романович

Батько Ірини був старший мами на п’ятнадцять років. Одягався він строго, навіть старомодно. Завжди носив штани, сорочку, піджак чи джемпер. Ніяких кросівок та футболок. Він зовсім був не схожий на татусів її подруг. Іра його просто обожнювала. Коли він приходив з роботи, вона бігла йому назустріч, тато підхоплював її на руки і питав, заглядаючи в … Читати далі

Я під’їхала до під’їзду свекрухи, та з невдоволенням зрозуміла, що чоловікова сестра Валентина вже тут. Ми не ладнали між собою, і в мене навіть з’явилося бажання поїхати додому, не заходячи до Ірини Анатоліївни. Проте, ще три дні тому я пообіцяла матері чоловіка, що відвезу її в аптеку, та по магазинах, бо Валя не може. Насправді … Читати далі

– Ти що твориш? З глузду з’їхав? – Віра схопила чоловіка за руку. Вона була готова мало не плакати. Олексій заморгав і витріщився на дружину невинними очима, ніби не розумів у чому справа. – Про що ти? – Навіщо сказав, що даси в борг? – Віра кипіла від обурення, її вуха почервоніли. – А що … Читати далі

– Марино, давай на вихідні до батька з’їздимо. – Чого це? Ми ніби до моїх збиралися. – Так, але… батько сказав, що вишню можно вже збирати і сливи на підході, треба було б допомогти. Та й прихворів він трохи… Треба б його до нас забрати… – Господи! Андрію, ти ніби в минулому столітті живеш. Зараз … Читати далі

Надія Петрівна відкрила очі. Вона побачила сонячний промінчик на стіні. Обличчя осяяла щаслива посмішка: “– Жива! Дожила до свого дня народження. Подумати тільки – дев’яносто років! Дев’яносто одного вже не буде… Маринка моя відпочине. Мабуть, десять років мене доглядає…, – задумалася старенька, згадуючи. – Більше вже.Дочка її, коли в мою квартиру переїхала? А я сюди? … Читати далі

– Миколо, я нам роботу знайшла, уявляєш? — Ніна влетіла в квартиру радісна, наче на крилах. — Будемо в одній фірмі працювати! Мені наш викладач телефон директора дав, сказав, що надіслав йому рекомендації. І той нас бере! Здорово, правда? – Ого, нічого собі! Круто ти це провернула,- Микола здивовано дивився на свою дівчину. — Як тобі це вдалося? … Читати далі

— Тихо! Ти дружину розбудиш! – шепнув Вася Галі, пробираючись до кімнати темним коридором. — Колишню дружину! – Галя ткнула Васю вбік. — Майбутню колишню дружину. Ми ще не розлучилися! – огризнувся той. — Я не зрозуміла, що тут за змова? – несподівано увімкнулося світло, і перед нежданими гостями виросла стіна у вигляді дружини Васі … Читати далі

 – Сину, не буде мене два тижні вдома. Впораєтеся з Соломією самі по господарству? – питаю я сина. – Не буде вдома. А де ти будеш? – здивовано запитав син, який вже за ті кілька місяців, що я вийшла на пенсію, звик, що я постійно вдома. – На курорт я, сину, поїду. Взяла на роботі … Читати далі

Галина прожила з чоловіком п’ятнадцять років. Все було гаразд. Звичайно, лаялися, як без цього, але мирились і жили далі. Усі вважали, що в них хороша та міцна родина. Тільки одного разу чоловік загуляв. Дізналася Галина про це випадково. Стояла в магазині в черзі до каси та почула за спиною розмову двох жінок. – І що … Читати далі

– Мати моя зовсім з розуму вижила. Прикинь, у сорок два роки одружуватися зібралася. Пора б уже про старість подумати, а вона під вінець, – я виплюнула жуйку і сіла на лавку поруч зі своєю найкращою подругою Веронікою. – Як я тебе розумію, Валеріє, – з жалем подивилася на мене Вероніка, – які ж кумедні … Читати далі