Романович

– Де гроші, сину? – схопилася я за голову, коли приїхала додому і побачила, що нічого з того, про що син говорив мені по телефону, навіть близько немає. – Навіщо ти починаєш, мамо? Давай проведемо бабусю як годиться в останню путь, а потім і поговоримо, – заспокоює мене Олег. – Ти ж для цього приїхала? … Читати далі

– Олено, я побіг, буду пізно! Якщо що, спати будеш лягати, мене не чекай! – крикнув із передпокою Іван дружині. – Стояти! – крикнула у відповідь Олена. Вона вийшла з ванної з рушником на голові. – Чому ти сьогодні будеш пізно? У вас що, графік робочий в офісі змінився? Або ти на півставки в прибиральниці … Читати далі

– Бабусю, ти знову це старе барахло дістала? – Катя скривилася, дивлячись як її бабуся дбайливо розгортає старий, потертий вовняний шарф. – Викинути вже давно його пора! – Не можна, онучечко, – старенька провела долонею по вицвілій речі. – У ньому все моє життя. – У старому шарфі?! – Катя пирхнула, але сіла поряд. – … Читати далі

Дід тобі квартиру подарував. Бабуся дарчу на дачу підписала. Тепер ти з боку батька пішла нерухомість збирати? Куди тобі стільки? Донька подивилася на матір і підняла брови. — У сенсі куди? А кому після вас це має дістатися? — Хоча б твоїй молодшій сестрі. — Їй шістнадцять, мамо. — І що? Вона має право розраховувати … Читати далі

– Ти себе хоч у дзеркало бачила? Іван заїхав додому на п’ять хвилин, щоб забрати дружину і їхати на корпоратив. Але побачивши її, одразу передумав. І куди він раніше дивився? Вона ж страшна! Боки звисають, усе обличчя в зморшках, і ця сукня старомодна, якісь сандалі без підборів… Зовсім не рівня тим, хто там буде, навіть … Читати далі

 Зять обіцяв приїхати за Вірою Іванівною у суботу вранці. Жаль з дачі їхати, але вже кінець жовтня. Воду відключили, час і додому. — Віра Іванівно, ти вдома? — сусід по дачі Лев Петрович у двері постукав. — Заходь, Левончику, тут я ще. Речі збираю, зять за мною післязавтра обіцяв приїхати. Сварити мабуть знову, що сумок набралося. — … Читати далі

Костянтину Ігнатовичу було вісімдесят сім років, і нещодавно він потрапив в лікарню. Увечері чоловікові стало погано, і він викликав швидку. На щастя, його стан покращився, але лікарі повідомили, що необхідно провести додаткові обстеження, та уточнити кілька моментів, перш ніж він зможе повернутися додому. Він зв’язався з дочкою Ангеліною, яка жила в столиці, і попросив її … Читати далі

Відрахувавши рівно третину від зарплатні я понесла гроші у наш сховок. Я любила ці моменти: докласти до купки звичну суму перерахувати всі гроші, що там лежать і відчути, як на душі стає тепліше і спокійніше – сину на навчання вистачить. Відчинила шафу почала шукати конверт, але не знаходила. Вигорнула все, однак, його не було. Набрала … Читати далі

Бабі Ніні на Покрову сон наснився. Прокинулася, коли в хаті ще всі спали, прошаркала на кухню й почала млинці пекти. Борошно просипала, нахилилася зібрати і раптом побачила під столом кухонний комбайн. Що за диво? А коли розігнулася, згадала все. Уві сні Сашко її аж надто млинців просив. “Напечи, мамо, млинців твоїх смачних, напечи! Так млинців … Читати далі

– То ви, свахо, у всьому винні. Тепер через вас ми обидві внуків не бачимо, – каже мені моя сваха Люба. З нею ми живемо по-сусідству, моя молодша дочка Наталка вийшла заміж за її сина. Зараз наші діти в місті живуть, в квартирі, яку я їм придбала за свої заробітчанські гроші. Дочка моя і справді … Читати далі