— Дедалі більше врожаю. Яблук насушила, рік то був у нас яблучний. Огірки, лечо, варення. Ну не відразу залишати. Для кого я це все робила, для них

 Зять обіцяв приїхати за Вірою Іванівною у суботу вранці. Жаль з дачі їхати, але вже кінець жовтня. Воду відключили, час і додому. — Віра Іванівно, ти вдома? — сусід по дачі Лев Петрович у двері постукав. — Заходь, Левончику, тут я ще. Речі збираю, зять за мною післязавтра обіцяв приїхати. Сварити мабуть знову, що сумок набралося. — … Читати далі

– Як це тут доживати? Ти ж у будинок людей похилого віку збирався? – обурився онук. – Навіщо ми тоді ремонт робили

Костянтину Ігнатовичу було вісімдесят сім років, і нещодавно він потрапив в лікарню. Увечері чоловікові стало погано, і він викликав швидку. На щастя, його стан покращився, але лікарі повідомили, що необхідно провести додаткові обстеження, та уточнити кілька моментів, перш ніж він зможе повернутися додому. Він зв’язався з дочкою Ангеліною, яка жила в столиці, і попросив її … Читати далі

Відрахувавши рівно третину від зарплатні я понесла гроші у наш сховок. Я любила ці моменти: докласти до купки звичну суму перерахувати всі гроші, що там лежать і відчути, як на душі стає тепліше і спокійніше – сину на навчання вистачить. Відчинила шафу почала шукати конверт, але не знаходила. Вигорнула все, однак, його не було. Набрала Ігоря: “Не шукай, я взяв і витратив” почула у слухавц

Відрахувавши рівно третину від зарплатні я понесла гроші у наш сховок. Я любила ці моменти: докласти до купки звичну суму перерахувати всі гроші, що там лежать і відчути, як на душі стає тепліше і спокійніше – сину на навчання вистачить. Відчинила шафу почала шукати конверт, але не знаходила. Вигорнула все, однак, його не було. Набрала … Читати далі

Ніночка, у своїй особистій тільки їй зримій реальності, незмінно ставала багатодітною матір’ю, поверталася у своє далеке минуле, вирішуючи тамтешні проблеми. — У Борьки чобіт немає. До школи в моїх валянках пішов. Де б чоботи йому взяти? І хлопчаки правнуки несли їй чоботи. —Тримай, Ніночко. Це для Борьки твого… Ніночка чоботи брала, підсліпувато роздивлялася. — Бориса мого чи що? – уточнювала. І діти підтверджували. І Ніна заспокоювалася до певного часу

Бабі Ніні на Покрову сон наснився. Прокинулася, коли в хаті ще всі спали, прошаркала на кухню й почала млинці пекти. Борошно просипала, нахилилася зібрати і раптом побачила під столом кухонний комбайн. Що за диво? А коли розігнулася, згадала все. Уві сні Сашко її аж надто млинців просив. “Напечи, мамо, млинців твоїх смачних, напечи! Так млинців … Читати далі

Таки, Анно, ви не праві. Дітям треба було давати обом однаково. Дали старшій 12 тисяч, то і молодшій треба було дати таку ж суму, – каже мені моя сваха Люба. Захищає вона невістку, а якщо точніше, то вона інтереси свого сина, який працювати не хоче, захищає. – Нагадайте, свахо, що ви дали дітям? – вже не витримала я

– То ви, свахо, у всьому винні. Тепер через вас ми обидві внуків не бачимо, – каже мені моя сваха Люба. З нею ми живемо по-сусідству, моя молодша дочка Наталка вийшла заміж за її сина. Зараз наші діти в місті живуть, в квартирі, яку я їм придбала за свої заробітчанські гроші. Дочка моя і справді … Читати далі

На свій день народження я отримала від чоловіка такий сюрприз, що нікому такого не побажаю. І дочки мої, які підтримали батька, теж мене засмутили дуже. Наближався мій 44-й день народження. Я не планувала нічого грандіозного влаштовувати, бо, по-перше, це не кругла дата, а по-друге, ми лише кілька тижнів тому зробили весілля нашій старшій доньці. Тому я планувала відсвяткувати в тісному родинному колі, з чоловіком і дітьми, планувала ще новоспечених сватів покликати. Але добре, що я цього не зробила, бо інакше сорому не обібралася б

На свій день народження я отримала від чоловіка такий сюрприз, що нікому такого не побажаю. І дочки мої, які підтримали батька, теж мене засмутили дуже. Наближався мій 44-й день народження. Я не планувала нічого грандіозного влаштовувати, бо, по-перше, це не кругла дата, а по-друге, ми лише кілька тижнів тому зробили весілля нашій старшій доньці. Тому … Читати далі

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня, можна нам з вами поговорити про Володимира? Так вийшло, що я коханка вашого чоловіка. Нормально вечір розпочався. Але знаєте, якщо людина зі мною ввічлива, то і я … Читати далі

Коли дочка стала мене картати, що я не таку квартиру купила, я спочатку не зрозуміла, до чого вона клонить. Та виявилося, що вона хотіла, щоб я їй житло придбала. Виявилося, що донька з зятем сподівалася, що цю нову квартиру я для неї куплю, вони вже і речі свої у валізи поскладали – готувалися до переїзду, але я їх розчарувала – квартиру собі купила, і вони зрозуміли, що уже ніхто нікуди не переїжджає. Тому Людмила зараз мене так картає, вона вважає, що я мала спочатку квартиру їм купити, а потім ще раз повернутися на заробітки, і тоді вже собі на житло заробляти

– Це нікудишня покупка! Кому потрібна стара квартира? Ти лише про себе думаєш, мамо. Чому ти зі мною не порадилася перед тим, як квартиру купувати? – картає мене донька. – Цю квартиру я для себе придбала, тому не думала, що треба питати твоє думки, доню. Але якщо ти вже заговорила про це, то хоча б … Читати далі

-Ти сьогодні, як лялечка! – вигукнула Поліна Василівна, із захопленням дивлячись на невістку. – Ти – найкрасивіша невістка, яку тільки можна уявити! Але головне, ти красива ще й душею

Андрій був той ще ловелас. Його матір, Поліну Василівну це тільки тішило. Її красень користується успіхом серед представниць прекрасної статі, і вона анітрохи не сумнівалася, що дружина Андрія буде най-най. Поліна Василівна вже уявляла, як вони з невісткою будуть разом ходити на шопінг, до солярію, салону краси і вивчатимуть інтернет на предмет нових трендів. При … Читати далі

Міша опустив виделку і подивився на неї. Але що він міг їй сказати? Що за один день закохався, як ідіот, у жінку з дитиною, яка мила посуд у його ресторані

Михайло задумливо дивився в монітор. Його ресторану лише місяць, і поки що немає можливості найняти справжню охорону або службу безпеки. Звичайно, він прекрасно знав, що співробітники можуть завдавати шкоди. Хтось більше, хтось менше. Часто люди крадуть. Причини на те різні. Але він не міг собі дозволити, щоб через це в його ресторані щось пішло не … Читати далі