Романович

Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно … Читати далі

Не стало Катерини… Сини приїхали з міста в село на поминки. – Добре, що хоч зараз зʼявилися, – шепотілись сусіди. – Матір хоч в останню путь провели. Закінчились поминки і сини з родинами вже почали збиратись додому. Раптом в хату зайшла тітка Ліда, сестра Катерини. – Тітко Лідо, нам їхати пора, – почав старший син. … Читати далі

Настя мила холодильник, як раптом на кухні зʼявився її чоловік. – Микольцю, а ти чого так рано сьогодні? – здивувалася жінка. – Привіт, кохана! Так я ж відпросився раніше. Ти що забула куди ми завтра їдемо? Настя задумалася і раптом спохмурніла. – Ох, це вже завтра? – запитала вона. – Може перенесемо, га? – Е, … Читати далі

У суботу, рано вранці Валя з Сашком приїхали в село. У будинок, який залишився Валі від батьків. Жінка тихенько переступила поріг рідного дому. Акуратно заправлене ліжко, мереживні накидки на ошатних вишитих подушках. Здавалося, мама просто вийшла і зараз повернеться… Тільки пил видавав піврічну відсутність людини. На комоді лежала якась коробка з-під взуття. Валя відкрила коробку … Читати далі

Марія сиділа на лавочці, сльози котилися по її щоках. – Ще одну зиму не протягну! – подумала вона і зітхнула. – Нікого в мене не залишилося, одна на цьому світі. Раптом, хвіртка відчинилася, і на подвір’я зайшла, незнайома, молода дівчина. – Є хто-небудь вдома? – почувся дзвінкий голосок. Марія підійшла до воріт. – Ви до … Читати далі

Пахло ваніллю, дорогим вином і поліруванням для дерева. Під люстрами київського готелю все блищало так старанно, ніби тут навіть тиша мала бути дорогою. Маленька дівчинка в потертих кедах сиділа на подушці біля чорного рояля, а весь зал, який щойно сміявся з неї, раптом замовк так різко, що було чути, як хтось поставив келих на тацю. … Читати далі

Ліля прибирала в будинку, коли додому повернувся Руслан. Чоловік пройшов на кухню. – Що ти тут розлила? Дивись, яка брудна підлога, – раптом, вигукнув він. – Я її тільки що помила, – відповіла дружина. – Ага, я бачу, як ти її помила, – невдоволено пробурчав чоловік. Руслан із гримасою невдоволення поклав собі на тарілку котлет … Читати далі

Двері спальні й справді були прочинені. Тарас побачив Олену ще до того, як вона сказала бодай слово. Вона стояла в отворі дверей у шовковому халаті, з телефоном у руці, з ідеально вкладеним волоссям і тим виразом обличчя, який буває в людей, котрі до останнього вірять: зараз усе якось саме розсмокчеться. Наче не дитина щойно тягнула … Читати далі

Борис приїхав у рідне село з закордону. Востаннє він був удома сім років тому. Село дуже змінилося. Розцілувавши батьків, Борис одразу попрямував на цвинтар. Памʼятник його Інні він знайшов легко. Там стояла молода дівчина і плакала. Дівчина дбайливо поправила вінок і погладила фото матері. – Уляна? – гукнув він її. – Ви хто? – здивовано … Читати далі

Тамара у свої п’ятдесят три роки не працює. На пенсію пішла в п’ятдесят, педагогічний стаж. Щоранку вона встає, приводить себе в порядок, невеликий макіяж, одягається, як на роботу. Накриває стіл для себе, снідає в гарному посуді, також обідає та вечеряє. Одна. Після того, як від неї пішов чоловік, засмутилася, поплакала і вирішила: – Житиму для … Читати далі