2 Травня, 2026

Автор: Романович

“— Вітюша, ріднесенький…
Uncategorized

“— Вітюша, ріднесенький…

“— Вітюша, ріднесенький… — Мовчи! — прошипів він. — Вибач, прийняти не можу. Розумієш? Я з жінкою живу. Це її квартира. Вона тебе, на поріг не пустить! Та й я… я поки що без роботи. Не на часі мені це все Пил довгої дороги, різкий і сірий, в’ївся в шкіру, змішався з потом утоми й […]

Read More
Ніс не наш, – похитав головою свекор.
Uncategorized

Ніс не наш, – похитав головою свекор.

“– Ніс не наш, – похитав головою свекор. – І колір волосся. У всіх у нашій сім’ї від народження воно русяве, а тут темне. Сумнівно це все. – Ти знаєш, я теж помітила, але при ній промовчала,- підхопила Людмила. – Треба зробити тест ДНК. Тихо, щоб вона не знала. Зразки візьмемо. Його слину та волосся […]

Read More
Загалом, будемо готувати те, що зазвичай: я м’ясо під шубою запечу, рибку посолю… — Брат обіцяв м’яса копченого привезти… — зізналася мати. — Чудово. Нехай сидять і слиною давляться. У нас буде свято. А вони як хочуть
Uncategorized

Загалом, будемо готувати те, що зазвичай: я м’ясо під шубою запечу, рибку посолю… — Брат обіцяв м’яса копченого привезти… — зізналася мати. — Чудово. Нехай сидять і слиною давляться. У нас буде свято. А вони як хочуть

— Люба, мені мама сказала… — почав Сергій, але Марія не дозволила йому продовжити, перебиваючи: — А мені нецікаво, що сказала твоя мати. — Як це?! Справа стосується Нового року! — Справа стосується її та тебе, якщо вже вона сказала це тобі. Я у ваші особисті розмови пхати носа не буду. — Ой, та годі […]

Read More
— Вона подарувала будинок твоїй сестрі, а доглядати її маєш ти? — Так. — А чому б твоїй мамі не переїхати до доньки? — Ларисо, ти ж знаєш, що в сестри немає нормальних умов. Селище маленьке, лікарня далеко, нормальних лікарів не знайти. У нас із цим набагато простіше. — Хіба твоя мама хвора? — Ні, але вона ж не молодшає
Uncategorized

— Вона подарувала будинок твоїй сестрі, а доглядати її маєш ти? — Так. — А чому б твоїй мамі не переїхати до доньки? — Ларисо, ти ж знаєш, що в сестри немає нормальних умов. Селище маленьке, лікарня далеко, нормальних лікарів не знайти. У нас із цим набагато простіше. — Хіба твоя мама хвора? — Ні, але вона ж не молодшає

— Ти нормальна взагалі? — Антон себе вже не контролював. — Це ж моя мати! Вона в мене одна! А дружин може бути скільки завгодно! — Правда? — крижаним тоном запитала Лариса. — Тоді в чому річ? Збирай речі й іди. Виконуй синівський обов’язок… Вони прожили разом понад тридцять років. Виростили двох дітей. Нещодавно син […]

Read More
А ось я б не відмовилася знайти собі столичного нареченого й залишитися хоч на Новий рік там, — жартувала жінка. — Мені всього-то п’ятдесят сім. — От ти шалена імператриця! — захоплювалася Ірина. — Я на рік молодша, але на особистому житті вже хрест поставила
Uncategorized

А ось я б не відмовилася знайти собі столичного нареченого й залишитися хоч на Новий рік там, — жартувала жінка. — Мені всього-то п’ятдесят сім. — От ти шалена імператриця! — захоплювалася Ірина. — Я на рік молодша, але на особистому житті вже хрест поставила

Коли Олег «ощасливив» дружину новиною про приїзд своєї матері на новорічні свята, Карина навіть не стала вдавати щастя з цього приводу. — Мишкові ще місяця від народження немає, і в мене сил та часу розважати Валентину Іванівну теж немає, — висловлювала вона. — Ти ж сам чудово знаєш, що малюк неспокійний, режим ще не виробився. […]

Read More
— Я щось не зрозумію суті твоїх претензій, Ольго Федорівно. Тобі подарунок наш не подобається, чи те, що дарувати квартиру доньці ми будемо на весіллі? — Та що ж ти так офіційно, Марієчко? По батькові раптом приплела! До чого тут подобається, не подобається? Гарний подарунок, тут нічого не скажеш. І те, що на весіллі дарувати будете, це ви теж молодці, про що розмова? Тільки мені тут пташка на хвості принесла, що квартирку-то ви на Наталку оформляти зібралися перед весіллям?
Uncategorized

— Я щось не зрозумію суті твоїх претензій, Ольго Федорівно. Тобі подарунок наш не подобається, чи те, що дарувати квартиру доньці ми будемо на весіллі? — Та що ж ти так офіційно, Марієчко? По батькові раптом приплела! До чого тут подобається, не подобається? Гарний подарунок, тут нічого не скажеш. І те, що на весіллі дарувати будете, це ви теж молодці, про що розмова? Тільки мені тут пташка на хвості принесла, що квартирку-то ви на Наталку оформляти зібралися перед весіллям?

— От даремно ти так, свахо. Діти наші тільки весілля планують, життя своє починають, а ти їх уже розлучила та майно поділила. Недобре це, Маріє, життя сімейне з ділення починати. Якщо робиш такий  подарунок, то роби обом, а то що це виходить? Я нібито як квартиру вам дарую на весілля, при всіх, прилюдно, але оформлюю її […]

Read More
— Курку вари без шкіри! Бульйон не має бути жирним! Скільки разів тобі казати?! Софія вже тихо ненавиділа свекруху, її повчання, зауваження, причіпки. Часто згадувала, якою та була раніше й якою стала. Коли вкотре Ніна Петрівна взялася вчити Соню варити гречану кашу, Софія не витримала: — Як же ви мене дістали! — вирвалося в неї, — залиште мене у спокої
Uncategorized

— Курку вари без шкіри! Бульйон не має бути жирним! Скільки разів тобі казати?! Софія вже тихо ненавиділа свекруху, її повчання, зауваження, причіпки. Часто згадувала, якою та була раніше й якою стала. Коли вкотре Ніна Петрівна взялася вчити Соню варити гречану кашу, Софія не витримала: — Як же ви мене дістали! — вирвалося в неї, — залиште мене у спокої

— Соню, я сьогодні випадково з мамою зустрівся, — почав здалеку Максим, — вона питала, чи можна їй прийти на день народження Ксюші. — Не можна, — не повертаючи голови, кинула у відповідь Софія. — Слухай, — дуже м’яко запитав Максим, — може, час її пробачити? Уже два роки минуло. — Уже? — спалахнула дружина, […]

Read More
Пів дня проводила на процедурах, решту пів дня борщі варила, котлети смажила, на вихідних з онукою гуляти ходила. І день у день вираз обличчя зятя ставав усе кислішим і похмурішим, та й Лера стала якось «не так» із матір’ю спілкуватися
Uncategorized

Пів дня проводила на процедурах, решту пів дня борщі варила, котлети смажила, на вихідних з онукою гуляти ходила. І день у день вираз обличчя зятя ставав усе кислішим і похмурішим, та й Лера стала якось «не так» із матір’ю спілкуватися

— Дочка ридає, губи надуває, а мені просто остогидла така чорна невдячність. Чому я маю бути в ролі прохачки постійно? Чоловіка свого нехай тепер звинувачує. Галина Йосипівна виливає душу подрузі. Привід — сімейні негаразди. Спочатку вона ображалася на доньку та зятя, тепер на неї ображені вони, пакують речі, звинувачують у тому, що жінка виставляє «на […]

Read More
Олена прасувала одяг, коли в двері подзвонили. На порозі стояв свекор. – Здрастуйте, Леонід Вікторович! – усміхнулася вона. – А я ось вирішив зайти, глянути як ти тут, – пояснив свекор. – Проходьте. Зараз чайник поставлю, – запросила Олена. Жінка була дещо здивована. Необхідності у візиті свекра ніякої не було, то навіщо він тут? – Не метушись, Олено, присядь. Я прийшов тобі дещо розповісти. Краше щоб ти почула це від мене, – раптом сказав Леонід Вікторович. Олена насторожено дивилася на свекра, нічого не розуміючи
Uncategorized

Олена прасувала одяг, коли в двері подзвонили. На порозі стояв свекор. – Здрастуйте, Леонід Вікторович! – усміхнулася вона. – А я ось вирішив зайти, глянути як ти тут, – пояснив свекор. – Проходьте. Зараз чайник поставлю, – запросила Олена. Жінка була дещо здивована. Необхідності у візиті свекра ніякої не було, то навіщо він тут? – Не метушись, Олено, присядь. Я прийшов тобі дещо розповісти. Краше щоб ти почула це від мене, – раптом сказав Леонід Вікторович. Олена насторожено дивилася на свекра, нічого не розуміючи

Місто заливало холодним осіннім дощем. Саме шум дощу по сусідньому даху і висмикнув Олену зі сну. Надворі темно, хоча на годиннику майже сім. Вона дивилася у вікно, лежачи на ліжку. Через велику зливу не було видно вулиці, тільки темні розмиті постаті будинків та дерев. Як відправляти дитину до школи за такої погоди? Може не будити? […]

Read More
Ольга закривала лечо, коли з роботи повернувся чоловік. – Я вдома, – гукнув Сергій, зайшов на кухню і застиг. – А це що таке? – Як що? Ось лечо, готую. Ти ж сам просив, – усміхнулася Оля. – Я питаю що це? – Сергій обвів рукою кухню. – Ти про що коханий? Можеш пояснити, – здивувалась жінка. – Не прикидайся. Ти все прекрасно зрозуміла, що я маю на увазі, – вже обурено сказав він. Ольга здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи
Uncategorized

Ольга закривала лечо, коли з роботи повернувся чоловік. – Я вдома, – гукнув Сергій, зайшов на кухню і застиг. – А це що таке? – Як що? Ось лечо, готую. Ти ж сам просив, – усміхнулася Оля. – Я питаю що це? – Сергій обвів рукою кухню. – Ти про що коханий? Можеш пояснити, – здивувалась жінка. – Не прикидайся. Ти все прекрасно зрозуміла, що я маю на увазі, – вже обурено сказав він. Ольга здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Оля, ти повернулася? Я так радий тебе бачити! – з надією в голосі сказав Сергій, коли його співмешканка прийшла додому. – Ні, я прийшла забрати речі, що залишилися! Я тобі вже сказала, що між нами все скінчено! – Але як же так? Адже я люблю тебе! Я не хочу розлучатися. Ти мені потрібна. Я […]

Read More