Романович

Жанна сьогодні була вдома – відпросилася з роботи. Лягла в ліжко і задрімала. Прокинулася вона від голосів з коридору: – Іди, поки вона спить. Сьогодні не вийде, – то був голос її чоловіка Романа. Жанна обережно підійшла до дверей. У коридорі стояла гарна брюнетка. Жанна повернулася в ліжко. Вона не могла повірити в те що побачила

Автор

-Де ти була? – це перше, що почула Жанна, зайшовши в квартиру. -Я ж вчора говорила, що нас сьогодні затримають на роботі… -Нічого подібного! Ти мені не говорила! – заради того, щоб сказати це, Роман навіть повернув голову від телевізора. -Казала, навіть пару разів… -Ти хочеш сказати, що я забув? Що я не стежу за … Читати далі

Марія відкрила своїм ключем квартиру, пройшла на кухню і поставила пакети з продуктами на стіл. Чоловіка ще не було. І вона зателефонувала йому. – “Абонент не відповідає або тимчасово недоступний”, – почула у телефоні. – “Дивно”, – подумала Марія.Трохи пізніше, вона подзвонила своїй мамі. – “Женя пропав”, – зaплakала Марія. – “Я їду до тебе, – відповіла вона, – тримайся!”

Автор

Марія відкрила своїм ключем квартиру, пройшла на кухню і поставила пакети з продуктами на стіл. Чоловіка ще не було, вона повернулася в передпокій, зняла верхній одяг і попрямувала в спальню. Дверцята шафи-купе були привідкриті, вона автоматично їх закрила, відкрила іншу половину шафи, дістала одяг і переодяглася в домашнє. Вечеря була готова, повідомлень від чоловіка не … Читати далі

Вже по тому як вона стоїть, Вітя зрозумів, що Саша чимось знову не задоволена. – Привіт. -Привіт, – крізь зуби. – Що трапилося? – А то ти не в курсі? – Ні, сподіваюся ти просвітиш. – Ну йди, просвіщайся. Віктор пройшов у кімнату, на дивані, схиливши голову до подушки і звісивши ніжки в синіх шкарпетках, спав малюк..

Автор

Вже по тому як вона стоїть, Вітя зрозумів, що Саша чимось знову не задоволена – Привіт Привіт, – крізь зуби – Що трапилося? – А то ти не в курсі? – Ні, сподіваюся ти просвітиш. – Ну йди, просвіщайся. Віктор пройшов у кімнату, на дивані, схиливши голову до подушки і звісивши ніжки в синіх шкарпетках, … Читати далі

-Коля! – підійти до мене, – гукнула дружина з іншої кімнати. -Миколо! Микола заглянув в кімнату. – Я тут вирішила перевірити наші рахунки, бoprи, а тут раптом такее… У мене немає бopriв. А в тебе є. – У мене?.. – Микола здивувався. – Ось, дивись, aлі*енти на тобі… Микола не вірив своїм очам

Автор

“Павле, – звернулася до молодого чоловіка старша медсестра, – вам не треба тут бути, через кілька годин все закінчиться, їдьте!”. Павло підняв очі на жінку, заперечливо похитав головою і сказав: “Ні. Я залишуся. Я буду з нею до кінця “. З oпepaційної вийшов лікар, зняв маску і підійшов до батьків Лізи. Павло зітхнув, підняв очі на батьків Лізи і вимовив: -“Не заспокоюйте мене, я знаю, що винен!”..

Автор

– «Павле, – звернулася до молодого чоловіка старша медсестра, – вам не треба тут бути, через кілька годин все закінчиться, їдьте!» Павло підняв очі на жінку, заперечливо похитав головою і сказав: «Ні. Я залишуся. Я буду з нею до кінця ». Oпepація тривала четверту годину, Павло сидів нерухомо і дивився в одну точку. В голові … Читати далі

Тамара їхала в маршрутці. 40 років, кажуть, не відзначають, але Тамарі хотілося свята. Ще більше хотілося заміж.. Раптом до Тамари підсів молодий чоловік: – Здрастуйте, я вас давно хотів побачити. – Га-а-а! Що ви сказали? Хлопець подивився на Тамару, відвів очі і продовжив: – Мене звуть Артем. Розумієте, я хотів би оселитися з вами

Автор

Тамара їхала в маршрутці. Сорок років, кажуть, не відзначають, але Тамарі хотілося свята, хотілося великий компанії. Ще більше хотілося заміж. Вона щойно приїхала з моря, а там чудові зорепади. Тамара загадала собі чоловіка. І тепер вірила, що у великій компанії обов’язково знайде суджений. Ресторан вже замовлено, гості запрошені. З роздумів вивів її молодий чоловік. Він … Читати далі

Прибиральниця в їхньому будинку намагалася бути непомітною. Якось в один з дощових днів в під’їзд завалив натовп молоді. Один з них помітив її і kрuкнув: – Ей, стара, сподіваюся, ти нас гнати на вулицю, під дощ не будеш? – Не буду. Вона повернулася, щоб піти, але цей же хлопець ніяк не хотів від неї відчепитися…

Автор

Прибиральниця в їхньому будинку намагалася бути непомітною, непримітною і їй це вдавалося. Коли вона мила підлогу, то натягала хустку по самі брови і було незрозуміло, якого вона віку. Але всім за великим і так було все одно. Коли вона мила підлоги, люди завжди намагалися пробігти швиденько, хтось, щоб не заважати, хтось, щоб не дай Боже, … Читати далі

– Мені 57 років, але я ще працюю. Все по хазяйству на мені. Чоловік на пенсії вже сидить – не працює. Я тоді заслабла була трохи і тут чоловік приїжджає від брата із села і заявляє: – Приїдеш, навіть поїсти нічого! Лежиш? Вже курку зготувати і макарони відварити, невеликий труд!..

Автор

-Дочка мене не зрозуміла, син теж досить різко висловився, але я все одно вирішила: розлучаюся, набридло все, хоч те що лишилося, прожити для себе, – говорила Алла Романівна подругам. -Вся життя майже пройшло, стільки років разом. Може пройде якось, з ким не буває, ну трохи у вас є непорозуміння… та помиритеся, – хитають головою приятельки. … Читати далі

Люба зайшла в сільський магазин і стала в чергу. Перед нею було людини три. Погляд впав на молодого чоловіка, що набирає банки з тушонкою, макарони і хліб. Обличчя чоловіка виявилося дуже знайомим. Люба придивилася. Точно… Це ж він…

Автор

Люба зайшла в сільський магазин і стала в чергу. Перед нею було людини три. Вона стояла та дивилася на полиці з продуктами. Все з міста привезла, а ось хліба і масла вершкового забула купити. Погляд впав на молодого чоловіка, що набирає банки з тушонкою, макарони і хліб. Хлопчик років п’яти-шести діловито укладав все в рюкзак, … Читати далі

Весілля було красиве – багато гостей, шикарне плаття, феєрверк та й все таке. Потім життя потекло у своєму звичному руслі. Оля і Славко переїхали у власну квартиру, почали працювати. І тут раптом, ні з того ні з сього… Ольга подає на розлучення

Автор

Все було як в книжці. Оля закохалася в Славка і зробила все, щоб привести його в РАЦС. За Славкові “сохли” всі однокурсниці: симпатичний блондин, веселий, одягався модно, з хорошої сім’ї. Одним словом, перший хлопець на селі і завидний наречений. -Він умів спілкуватися, тому подобався всім – добродушний, чарівний, безвідмовний, – згадує Ольга. – Якщо дівчинка … Читати далі