На похоронах Олена стояла, не розуміючи, що сталося. Зате батько розумів точно і стояв, немов роздавлений горем. Олена була одна в своєму горі. -Сил більше немає… Не можу, поїду в Київ, поступлю там хоч куди небудь. Аби тільки не тут, не з ним. – скаржилася Олена подружці. – Я не можу, коли він так дивиться на мене, ніби я не його дочка… Ніби я винна, що мама захворіла…

Олена осиротіла в вісімнадцять. Саме осиротіла. Тому як, недарма люди кажуть – без батька ще нічого, а ось без матері – cupoтa. Мати 3ropiла за три місяці. Oнkoлoгiя встромила в неї свої чорні щупальця і ​​вже не відпустила. На похоронах Олена стояла, ще до кінця не розуміючи, що сталося. Напевно, в силу віку, не усвідомлювала … Читати далі

У Наді сьогодні був найщасливіший день. Жінка видавала заміж свою єдину дочку Марію. Надя сиділа поруч з мамою Руслана. В один момент, вона побачила, як встав гість і попрямував до музикантів. – Хто цей чоловік? Запитала Надія у свахи. – Я не знаю. Відповіла сваха. Чоловік взяв в руки мікрофон і заспівав оксамитовим голосом. Тіло Наді овіяло дрібне тремтіння, а з очей полилися сльози.

У Наді сьогодні був найщасливіший день. Навіть багато років тому вона не була така щаслива на власному весіллі як сьогодні. Жінка видавала заміж свою єдину дочку Марію. Марія і Руслан разом зі шкільної парти, закінчили вищий навчальний заклад, пішли працювати, організували шикарне весілля і ось найщасливіший день. Їхні почуття не згасли, якими закоханими очима вони … Читати далі

Яна готувалася до цього побачення з особливою надією. Їй було приємно спілкуватися з Антоном. Вона пішла до перукаря, на манікюр. Я навіть встигла порадіти за знайому. І тут в день побачення раптом дзвінок на мій телефон. Майже пошепки Яна просила: – Подзвони мені і я піду звідси… Швидше. Ти тільки глянь на фото!.. Ось ЦЕ він мені таке приготував?..

Два дні поспіль я вислуховувала від хорошої знайомої, що після місяця зустрічей у всіляких кафе, нарешті, запросив її на вечерю додому: -Такий уважний, прямо не знаю. Ось на вечерю мене запросив. Яні вже тридцять п’ять і вона ніколи не була заміжня, дітей теж немає. Живе з бабусею і дідусем в старенькій двокімнатній квартирі на околиці … Читати далі

– Андрій. Та це ж мій Андрій! І не один… Анастасія Михайлівна стояла на ґанку. Вдалині виднілися фігури: одна її молодшого сина Андрія з сумками і друга жіноча з… дитиною. – Тату, мамо це Женя і Руслан, вони будуть жити з нами. Батьки не розуміли, що відбувається. В Андрія нікого ж не було.. – Мамо, краще присядьте. Я зараз все розповім

-Настю, Андрійко твій приїхав. На автовокзалі зараз хлопчаки мої бачили його. З жінкою приїхав і дитиною, дружину схоже привіз, зустрічай, – кричала сусідка зі свого городу. Анастасія Михайлівна важко піднялася з ґанку, на якому мила для поросят дрібну картоплю, витерла руки об поділ і подивилася на дорогу. На самому початку вулиці і справді виднілися дві … Читати далі

Люба рахувала дні до повернення чоловіка. А сьогодні її не залишало невиразне передчуття чогось, якоїсь новини… Час пролетів швидко. Вона почула, як відкрилися вхідні двері, і побігла назустріч чоловікові. – Привіт.. Ее, я тут.. Не сам.. – Віктор ніяково посміхався. Посмішка повільно зникла з обличчя Люби

Люба готувалася до зустрічі чоловіка ґрунтовно. Зробила генеральне прибирання в квартирі, навіть вимила вікна і випрала фіранки. Будинок виблискував ідеальної чистотою. Накупила продуктів. Чоловік подзвонив і попередив, що приїде близько сьомої години вечора. Час є. Люба замісила тісто на пиріжки. Одягла легке плаття до підлоги, розпустила волосся, яке після шпильки лежало красивими хвилями, і вийшла … Читати далі

Того дня я пішла в магазин купити кавуна. Вибрала найменшого, але все одно дуже вже важкий. Тягну його потихеньку, аж тут зустріла знайомих чоловіка з дружиною. – Допоможи Ользі кавуна донести, – каже та до чоловіка. – Давай сюди, – згодився той і провів аж до під’їзду. Я навіть і уявити такого не могла, що сталося потім

У магазині що поближче – кавуни маленькі і безтолкові. А в магазині подалі – великі і майже без кісточок. Я пішла в той, що подалі. Купила найменший, але він все одно виявився великим і важезним. Я вийшла з магазину і зустріла знайомих: чоловік з дружиною йшли з зупинки. -Допоможи Ользі кавун донести, – сказала чоловікові … Читати далі

Катя прокинулася раніше свого чоловіка Ігора. -“Господи, – подумала вона, – двадцять років разом, і весь цей час ми чужі”. Ігор відкрив очі і запитав: “Чому ти не спиш? Неділя ж? Відпочивай! “… “Справ багато, – огpизнyлacя Катя – все ж в одні руки!”. Катя випрасувала гору білизни, приготувала багато їжі, пропилососила, сходила за покупками. Вона присіла і подумала: “Ось я і відпочила!”…

Катя прокинулася раніше свого чоловіка Ігора, присіла на ліжку і подивилася на нього. – “Господи, – подумала вона, – двадцять років разом, і весь цей час ми чужі, для чого все це?” Ігор відкрив очі і запитав: – “Чому ти не спиш? Неділя ж? Відпочивай! ” – “Справ багато”, – огрuзнулася Катя, – все ж … Читати далі

Теща відмовилася позичити мені гроші, коли вони були потрібні на ремонт, а тепер хоче переїхати до нас. Я категорично проти цієї ідеї

Після трьох років роботи за кордоном я повернувся додому та одружився з Людмилою. На заощаджені гроші ми почали шукати відповідне житло. Після довгих пошуків ми нарешті знайшли трикімнатну квартиру в бажаному районі. Хоча вона потребувала ремонту і коштувала дорого, ми були сповнені рішучості зробити її своєю. Не зважаючи на вартість ремонту, ми не зупинилися і … Читати далі

Дзвінок в двері пролунав несподівано.. Дивно, вже вечір. Батьки приїдуть вранці. Олена пішла відчиняти. На порозі стояла її подруга Ірина. Губи стиснуті, очі червоні. – Іринко, що сталося? Подружка мовчки пройшла на кухню. – Твій Максим.. Я стільки років тримала це в собі. Тепер я повинна тобі все розказати

Олена затримала подих щоб вгамувати сильне биття серця.-Фух, напевно червона як буряк, що за звичка червоніти.. Ніяк неможливо від цього позбутися. Вона зібралася з силами і зробила крок туди, у світ дитинства, перше кохання і перше розчарування. -Хоменко? Оленка? Олена дивилася на молоду жінку, десь далеко розуміючи, що вона знає хто це, але не хотіла … Читати далі

Діти повиростали вже. Ось і Танічка, донечка заміж зібралася. Привезла нареченого знайомитися, з міста де навчалася. Дивляться Володя з Ніною, хороший ніби хлопець, але кого ж він нагадує? Тільки на весіллі і зрозуміли кого… Оце так поворот – і там доля знайшла

“Рибка, рибкаааа…”, – співала радіола в клубі. Дівчата стояли біля стінок, сиділи склавши руки на круглих колінах, найвідчайдушніші танцювали в колі, дивлячись на тих, хто сидить біля стінок, більш сором’язливих подружок, ніби шукали у них підтримки. Хлопці, в широких по низу і вузьких вгорі брюках – кльош, в нейлонових сорочках з гострими комірами, з волоссям … Читати далі