Автор Романович

-Нема чого мені вказувати! Я тут господар, а ти ніхто тут. Артемка! Це не наш дід, нема чого висіти на ньому

Генка повернувся додому … Весь цей час він майже не розраховував, що молода дружина його дочекається – сім років його не було, термін не малий. Перші два роки писала листи щотижня, зізнавалася в коханні і клялася, що обов’язково дочекається коханого…. Продовжити читання →

– Запам’ятай, Єгоре… Будь-який біль, заподіяний тобою без причини, обов’язково повернеться до тебе. І ніколи! Не смій ніколи ображати того, хто слабший

– Ну, привіт… Єгор Степанович присів навпочіпки перед бездомним, смугастим кошеням. – Ти знову мене знайшов… Дуже обережно, немов найціннішу коштовність у світі, Єгор підняв кошеня з землі і притиснув до себе. – Ходімо додому, я так на тебе чекав!… Продовжити читання →

– Так, до речі, мене звати тітка Валя. Мені 42 роки. Вільного часу у мене дуже багато. Буду уважно за тобою стежити

У понеділок Настя не вийшла на роботу. Сказала, що у неї чи то грип, чи то застуда. Буває. У вівторок Настя теж не вийшла. А в середу подзвонив її чоловік Іван і запитав, чи не з’являлася Настя в офісі. Виявилося,… Продовжити читання →

Скромність прикрашає людину, – говорила Ліда, проходячи повз, – шкода, що ви про неї не знали

– Ти зобов’язана звільнити свого адміністратора! – зло крикнула Наталія Іванівна в трубку. – Спочатку наберете за оголошенням, а потім вони господарів не впізнають! – Мамо, так ти і не господиня, – посміхнулася Ліда. – Я мама господині, а це… Продовжити читання →

— Відмінна партія! — погодилася рідня. — А якщо буде вередувати, то навчимо по-нашому, по-простому

— Іди додому! Там з тобою розмовлятиму! — невдоволено кинув Максим. — Не вистачало ще перехожих розважати скандалом! — Ну, і, будь ласка! — пирхнула Варя. — Теж мені! — Варя, не доводь до гріха! — пригрозив Максим. — Вдома… Продовжити читання →

Я кохаю тебе, я хотіла б вийти за тебе заміж. Ще три місяці тому я мріяла про це. Але я не обіцяла покласти своє життя до ніг твоїх родичів

– Мамо, мені б з тобою поговорити, – сказала якось увечері Мар’яна. – Так, щоб ніхто не відволікав. Лариса Василівна уважно подивилася на свою двадцятип’ятирічну дочку. Мар’яна була дівчиною самостійною і відповідальною. Після школи важливі для себе рішення вона найчастіше… Продовжити читання →

Я як згадаю, що він мене через десять днів після весілля почав дресирувати, як болонку, у мене всередині не любов піднімається, а велике бажання взяти в руки щось важке

Антон мовчав уже третій день. Причини цього Дарина не розуміла. Ні, вона знала, що своїм мовчанням він карає її за щось. Тільки за що цього разу? У її чоловіка була жахлива звичка: якщо Антон чимось незадоволений, він не повідомляє про… Продовжити читання →

Ти завжди вмів перетворити звичайний день на пригоду. Просто ми про це забули. Застрягли в побуті, в роботі, в звичці

— Світлано, ти знову відсунулася, — Володимир простягнув руку через холодну порожнечу на ліжку. Його пальці торкнулися плеча дружини, і вона здригнулася, немов від удару струмом. — Я сплю, — пробурмотіла вона, натягуючи ковдру до підборіддя. Володя лежав, дивлячись у… Продовжити читання →

– Ми, взагалі, в гості до вас приїхали! Могли б і постаратися! – хмикнула Валентина

– Танюшо, ось яка справа… – Максим завагався, опустивши очі, – До нас мама з Валею і дітьми збираються приїхати… Відпустка у Валі з понеділка… – Коли збираються?! Щоб я хоч стіл накрити встигла… – простягнула Тетяна, зітхаючи. Старшу сестру… Продовжити читання →

— Давай кожен оплачує те, що їсть. Мені набридло платити за твої йогурти, — несподівано запропонував коханий

Катя викладала з пакета останні покупки — грецький йогурт, авокадо, черрі та свіжий базилік. Дмитро стояв поруч, спершись на дверцята холодильника, і спостерігав за її рухами з якимось дивним виразом обличчя. — Знову авокадо? — запитав він, намагаючись надати голосу… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑