Романович

Микита ще з вулиці помітив, що його дружина сидить у кафе з якимось мужиком. Він взяв і вивів її з-за столу. – Хто він такий? – обурився Микита. – Це просто старий знайомий. Я тебе вже цілу годину чекаю. – Навіщо ти мене сюди покликала, щоб я побачив цього мужика? – Я хотіла повідомити тобі новину. Я вагітна! Микита застиг від здивування. – Від нього? – раптом запитав він. Марічка почервоніла

Автор

Марічка з Олегом сиділи і пили каву, вони щойно зустрілися прямо в кафе. Марічка чекала на свого чоловіка, але він запізнювався. А Олег просто випадково зайшов і побачив стару знайому. Сиділи вони й розмовляли, як раптом у кафе забіг чоловік Марічки. Микита ще з вулиці помітив, що його дружина не одна. Він взяв і вивів … Читати далі

Олег поїхав до батьків Наталки в село, знайомитися. Батьки стіл накрили, сусідів покликали. Прямо оглядини! – Ну що діти, коли весілля, – раптом спитав батько. Олег не знав, що відповісти. Він і не збирався одружуватися на Наталі, але відповів: – Ми ще збираємо гроші на весілля! Це ж не дешеве задоволення! Всі за столом зраділи, а Олег і не здогадувався, що він наробив

Автор

Олег потрапив у скрутну ситуацію. Зовсім заплутався. Не знає, як вчинити, щоб нікого не образити і врятувати себе від шлюбу з дівчиною, яку не любить. А розпочалося все два роки тому. Олег зустрів Наталку на вечірці. Весела, жвава дівчина одразу йому сподобалася. Молоді люди почали зустрічатись. Олег добре заробляв, тож запропонував Наталці злітати до Туреччини. … Читати далі

Денис прийшов в гості до своєї бабусі не сам. Біля нього на порозі стояла якась худенька дівчина. – Бабусю, познайомся, це Ліза! Ліза, це моя бабуся Лілія Вікторівна. – Здрастуйте, – посміхнулася Ліза. – Дякую вам величезне! – Ну, проходьте, – відповіла бабуся. – От тільки я не зрозуміла, а за що ви мені дякуєте?! Денис із Лізою переглянулися

Автор

Онук прийшов до Лілії Вікторівни ввечері. Було видно, що він чимось засмучений. -Бабусю, у мене до тебе прохання, мені дуже потрібні гроші, – раптом сказав він. – Багато. Зазвичай він забігав рази два на тиждень до неї. Якщо треба – в магазин сходить, сміття винесе. Якось диван їй навіть полагодив. І завжди такий спокійний, впевнений. … Читати далі

Віктор напросився в гості до Марії. – Отут я і живу, – сказала Марія і скромно посміхнулася. – Непогано, – кивнув зі схваленням Віктор. – І багато з тебе хазяї беруть? – Не дуже багато, – ухильно відповіла Марія, не називаючи суму. – Ходімо на кухню. – Зачекай, – раптом пробурмотів Віктор і став уважно розглядати шафи

Автор

– Отут я і живу, – сказала Марія і скромно посміхнулася. Віктор напросився до неї в гості зовсім несподівано, і тому вона трохи хвилювалася. – Зараз я поставлю чайник. Тобі подобається квартира? – Непогано, – кивнув зі схваленням Віктор, повільно окидаючи поглядом орендоване житло. – І багато з тебе хазяї беруть? Скільки ти їм за … Читати далі

– Доброго дня, я по оголошенню, – на порозі стояла молода дівчина з сумкою через плече. Баба Оля розгублено дивилась на неї. Вона показала квартирантці кімнату. Старе ліжко, старезна шафа, а на подушці вишита серветка. – Тут навіть телевізора нема, – сказала баба Оля. – Ой, як мені у вас подобається, як затишно! – відповіла Настя. – Дивна дівчина! – думала баба Оля. – Подобається, каже, затишно. А все ж старе в мене! Та згодом вона все зрозуміла

Автор

-Доброго дня, я по оголошенню, – на порозі стояла молода, привітна дівчина з сумкою через плече. – Я вам вранці дзвонила. Можна зайти? Баба Оля розгублено дивилася на дівчину, але, трохи повагавшись, все ж таки пустила її в квартиру. -Отже, ви – Настя? – уточнила баба Оля. – А ви уважно читали моє оголошення? Я … Читати далі

Аня присіла на лавці поруч з маминою могилкою, і не витримавши, розплакалася. – Привіт, мамо, як же мені… погано без тебе, – тихо промовила вона. Раптом, жінка відчула, що її спину щось зачепило. Вона швидко обернулася, і помітила яскравий м’ячик. А до неї підбігла дівчинка років чотирьох і зупинилася. – Мамо, це ти? – пролепетала дівчинка. Аня застигла, нерозуміючи, що відбувається

Автор

– Привіт, мамо, як же мені… погано без тебе, – Аня присіла на лавці поруч з маминою могилкою, і не витримавши, розплакалася. Минуло вже півроку, як у неї не стало мами, але жінка досі не пережила цю біду. У душі була така порожнеча і безнадія, що, здавалося, разом з мамою пішов з її життя сенс. … Читати далі

Валентина зі Степаном вже були на пенсії, коли почали зустрічатися. Степан допомагав їй у всьому – зробити ремонт у квартирі, купити продуктів, звозити куди треба на своїй старенькій машині. Так вони прожили вісім щасливих років. Валентина аж помолодшала і погарнішала. А одного дня до Валі прийшов її колишній чоловік Борис. Він був слабий і постарілий. Валя не знала, що й робити

Автор

Вони були дуже різними, тож і шлюб у них вийшов таким невдалим. Борис дуже хотів вибратися з села і переїхати в місто. Валентина ж дуже хотіла якнайшвидше переїхати від батька, який мало звертав на неї уваги, і від мачухи, яка навіть не намагалася приховувати свою неприязнь до неї. Валя приїхала у відпустку в село до … Читати далі

Марина чистила картоплю на кухні, як раптом задзвонив телефон. Це була її подруга Ольга. – Маринко! Ти не повіриш, що я бачила! – сказала вона. – Твій Андрій обідає в кафе з якоюсь жінкою. – Так, він до мами поїхав. – Вона ж заслабла, – відповіла Марина. – Дивно, – здивувалася Ольга. – Недавно вона з моєю мамою зустрічалася і виглядала дуже добре. Марина аж присіла від здивування. Вона вирішила все зʼясувати

Автор

Марина чистила картоплю на кухні, як раптом задзвонив телефон. Вона швиденько витерла руки рушником і взяла слухавку. Це була її подруга Ольга. -Маринко, привіт! – сказала вона в слухавку. – Ти не повіриш, що я зараз побачила! Твій Андрій зараз обідає в кафе з якоюсь жінкою і хлопчиком років п’яти. Батьки Ольги жили в сусідньому … Читати далі

Марія поверталася додому. Жінка увійшла до під’їзду, ковзнула поглядом по поштових скриньках, її скринька була повна. Марія відкрила скриньку, серед рекламних листівок виднівся лист. – Хто зараз листи пише? Телефони є. – подумала Марія. Увійшовши до квартири, Марія пройшла на кухню, взяла в руки конверт. Марія прочитала листа і застигла. По щоках потекли сльози, вона плакала і не могла заспокоїтись

Автор

Марія йшла звичним маршрутом додому з роботи. Вечір п’ятниці. Попереду вихідні. Вранці Марія збиралася поїхати до дочки, відвідати онучку. Останні п’ять років життя Марії йшло по колу, весь тиждень будинок – робота, робота – будинок, на вихідний до доньки, на інший кінець міста, Оля жила там із чоловіком та донькою Вірочкою. Вихідні Марія любила, любила … Читати далі

Світлана повернулася додому. Прислухалася. На кухні шуміла вода, дзвенів посуд. – Цікаво, хто там господарює? – подумала Світлана. Тихенько відчинила двері і застигла. – Мама? – здивувалася Світлана. – Так, як ти смієш показуватись мені на очі після того, що ти вчора наробила? – А що такого я зробила? – нерозуміла мама. Світлана дивилася на матір і не могла зрозуміти, чи вона правда не розуміє, що наробила, чи притворяється

Автор

Світлана не пам’ятала, як дісталася додому. Все, що сталося на бенкеті, зараз здавалося страшним сном. Осоромитися так перед усією ріднею… Прислухалася. На кухні шуміла вода, дзвенів посуд. – Цікаво, хто там господарює? – подумала Світлана. Тихенько відчинила двері і застигла. – Мама? – здивувалася Світлана. – Так, як ти смієш показуватись мені на очі після … Читати далі