Романович

Марія поверталася додому. Жінка увійшла до під’їзду, ковзнула поглядом по поштових скриньках, її скринька була повна. Марія відкрила скриньку, серед рекламних листівок виднівся лист. – Хто зараз листи пише? Телефони є. – подумала Марія. Увійшовши до квартири, Марія пройшла на кухню, взяла в руки конверт. Марія прочитала листа і застигла. По щоках потекли сльози, вона плакала і не могла заспокоїтись

Автор

Марія йшла звичним маршрутом додому з роботи. Вечір п’ятниці. Попереду вихідні. Вранці Марія збиралася поїхати до дочки, відвідати онучку. Останні п’ять років життя Марії йшло по колу, весь тиждень будинок – робота, робота – будинок, на вихідний до доньки, на інший кінець міста, Оля жила там із чоловіком та донькою Вірочкою. Вихідні Марія любила, любила … Читати далі

Світлана повернулася додому. Прислухалася. На кухні шуміла вода, дзвенів посуд. – Цікаво, хто там господарює? – подумала Світлана. Тихенько відчинила двері і застигла. – Мама? – здивувалася Світлана. – Так, як ти смієш показуватись мені на очі після того, що ти вчора наробила? – А що такого я зробила? – нерозуміла мама. Світлана дивилася на матір і не могла зрозуміти, чи вона правда не розуміє, що наробила, чи притворяється

Автор

Світлана не пам’ятала, як дісталася додому. Все, що сталося на бенкеті, зараз здавалося страшним сном. Осоромитися так перед усією ріднею… Прислухалася. На кухні шуміла вода, дзвенів посуд. – Цікаво, хто там господарює? – подумала Світлана. Тихенько відчинила двері і застигла. – Мама? – здивувалася Світлана. – Так, як ти смієш показуватись мені на очі після … Читати далі

Ольга, замішувала тісто на пиріжки, як раптом у двері подзвонили. Вона витерла руки від борошна і пішла відкривати. На порозі з валізами стояв Іван! Її колишній чоловік Іван, якого вона не бачила вже купу років… – Можна? – нарешті сказав він. Ольга не знала, що й думати

Автор

Ольга, замішувала тісто на пиріжки, як раптом у двері подзвонили. Вона витерла руки від борошна і пішла відкривати. На порозі з валізами стояв Іван! Її колишній чоловік Іван, якого вона не бачила вже купу років… -Можна? – нарешті сказав він. Ольга не знала, що й думати. -Ну проходь, якщо вже прийшов, – нарешті сказала вона. … Читати далі

Марина зайшла на кухню. Вона попила какао з бутербродом і вирішила сьогодні похазяйнувати. Вона налила в маленьку каструльку молока, посолила і трохи підсолодила його й поставила на плиту. – Зварю манну кашу, вона найшвидше готується, – вирішила Марина. Вона стала всипати крупу в гаряче молоко і помішувати його ложкою. – Що ти тут робиш? – раптом почула вона за спиною. Маринка застигла з ложкою в руці

Автор

Маринка ходила навшпиньки по кухні. У спальні бабусі було тихо. Два дні тому Віра Андріївна заслабла і лежала у ліжку. Марина відчула себе одразу старшою. Вона встала раніше, турбуючись про бабусю. Мама з татом уже пішли на роботу, а Марина була на канікулах. Зазирнувши у бабусину кімнату, дівчинка побачила, що бабуся спить. Марина пішла на … Читати далі

Павло повертався з роботи додому. За звичкою він глянув на своє вікно і застиг. На вікні були нові штори. – Що це ще таке?! – подумав він. – Помилився, мабуть. Він знову придивився. Ось його вікно, і на ньому нові штори. Перестрибуючи через дві сходинки, Павло добіг до квартири і відкрив двері. У кімнаті було прибрано й чисто. Вітерець легенько погойдував нові штори. Стіл був застелений чистою скатертиною. Павло оторопів

Автор

Павло щойно прокинувся, як хтось подзвонив у двері. Він пішов відкривати двері, не звертаючи уваги на безлад в квартирі. У відчинені двері зазирнула руденька листоноша. -Чого дзвониш? – похмуро запитав Павло. -Ось. Замовний лист вам принесла. Розпишіться ось тут. Знову вечірка у вас була? Вже який день? – запитала дівчина, оглянувши безлад у кімнаті і … Читати далі

Катя в чудовому настрої прийшла на роботу. Сьогодні Ігор зробив їй пропозицію. Дівчина вирішила поділитися новиною з своєю подругою. – Привіт Оксано. Можеш привітати мене! – радісно промовила Катя. – З чим? – здивувалася подруга. – Ігор покликав мене заміж, – сказала Катя. – Та ти що! Не роби цього! Ти не уявляєш, що на тебе чекає, – раптом вигукнула Оксана. – Про що це ти? – нерозуміла нічого Катя

Автор

Катя познайомилася з майбутнім чоловіком на корпоративі, коли фірма, зібравши працівників усіх філій, відзначала черговий ювілей. Ігор одразу сподобався дівчині: уважний, доброзичливий погляд, приємна посмішка, стримані манери. І якась загадковість, яка огортала чоловіка, наче хмарою. Ігор кілька разів запросив Катю на танець, а потім запропонував провести додому. Дівчина погодилася. Це було дуже дивна прогулянка. Говорили … Читати далі

Марина з Євгеном прожили разом три роки. Народилася в них донька – Вірочка. А потім у Євгена роман закрутився. І бігав він до сусідки на перший поверх! Марина взяла речі Євгена, склала у пакети і виставила за двері. Аж тут раптом свекруха приїхала з повними сумками продуктів. – Не можна дитину без батька залишати. Та ти йому вдячна маєш бути, що він тебе заміж узяв! – з порога почала вона. Марина застигла від здивування

Автор

-Ти сама в усьому винна. З мене треба було брати приклад. Знайшла багатого чоловіка і живу, ні про що не думаю, – повчала сестру Аліна. -Та й мені добре живеться, – відповідала їй Марина. – Навіщо мені все готове, я сама заробила і ще зароблю! -Ну ти і в дитинстві була така впевнена, от тільки … Читати далі

– Віра? Це ти? Повірити не можу! – сказала Ліза гарній дівчині у діловому костюмі. – Я теж рада тебе бачити. Як справи? – відповіла Віра. – Та ось хочу замовити прибирання у мене в офісі. – Зараз оформлю, – сказала Віра. Коли вона пішла, Ліза здивувалася, чому це звичайна прибиральниця підписує договори. – А ти не знала? Віра ж тепер не прибиральниця! – сказала їй колега. Ліза не чекала такого повороту

Автор

-Віра? Це ти? Повірити не можу, – сказала Ліза, дивлячись на високу, гарну дівчину у діловому костюмі. Ліза прийшла замовити прибирання в офісі, де вона працювала. -Я теж рада тебе бачити. Як справи? – відповіла Віра. -Та все добре. Ось замовлення прийшла зробити. У мене в офісі потрібно поприбирати, перед відкриттям, ну ти ж розумієш. … Читати далі

-Микола, ми правильно йдемо? – запитала Ольга. – Так, це саме та вулиця, – кивнув чоловік. – Тільки номер будинку не знаю. Бабуся виїхала звідси давно. Вона казала, що в них брама дуже помітна була – залізна й на цегляних стовпах. – Глянь! Ось ці ворота? – зупинила його дружина. Раптом з хвіртки виглянула молода жінка. – У мого чоловіка тут бабуся жила, – сказала їй Ольга. Жінка застигла від здивування

Автор

-Миколо, ти точно знаєш, що ми правильно йдемо? – запитала Ольга. -Так, це саме ця вулиця, – кивнув чоловік, вдивляючись у зарослу бузком огорожу. – Тільки я номер будинку не знаю. -А документи не збереглися? -Таких, де номер будинку вказано – нема. Адже бабуся виїхала звідси дуже давно. -І як же ти знайдеш її будинок? … Читати далі

Дмитро з Тетяною сиділи на кухні, пили чай з печивом і згадували минулі роки. – Сашко залишив мене з двома дітьми невдовзі після весілля, – розповідала Тетяна. – Але чому ти забула про мене і вийшла заміж за нього? – запитав Дмитро. – Так я ж тебе чекала! А ти замість того, щоб одружитись зі мною, сидів на своїх заробітках в Польщі! Дмитро застиг від здивування

Автор

-Це моє останнє слово! – сказав Дмитро матері. – Я одружуюся і крапка! Євгенія Володимирівна подивилася на сина сумним поглядом і відповіла: -А моє останнє слово буде таке: якщо ти одружишся з Тетяною – знати я тебе більше не хочу! Ця розмова відбулася одразу після того, як Дмитро випадково зустрівся з Тетяною на вулиці. Побачивши … Читати далі