Романович

Олена чистила картоплю, коли пролунав телефонний дзвінок. Номер був незнайомий. – Я бачила твого чоловіка з іншою, – почула Олена у слухавці, після чого пролунали гудки. – Цього просто не може бути! Це не правда! – миготіли думки в її голові. Олена не знала, що їй тепер робити, але рішення прийшло звідки не чекали

Автор

– Я бачила твого чоловіка з іншою. І вони поводилися дуже вільно: обіймалися і цілувалися прямо на людях і ні від кого не ховалися, – розповідала Олені знайома по телефону. Відключившись і поклавши телефон на диван, Олена застигла – Цього просто не може бути! Це не правда! – миготіли думки в її голові. І прийнявши … Читати далі

Катя повернулася у рідне місто. Жінка зайшла на ринок, де колись працювала. – Катя! Це ти? – не повірила очам подруга Оксана. Раптом у Каті задзвонив телефон. – Чоловік дзвонить, секундочку! – Катя взяла слухавку. – Так, рідний! Ключі забула? Ну, підвези мені їх. Через хвилину під’їхала машина, з неї вийшов чоловік і передав Каті ключі, після чого повернувся в авто. – Це твій чоловік? – Оксана аж застигла від здивування

Автор

Катя знову з’явилася в місті – вона йшла вулицею в елегантному пальті, в червоних чобітках на каблучках і в сонячних окулярах. Вона сама розуміла – через десять років її у місті взагалі ніхто не впізнає, тим більше у такому вигляді. Та вона особливо й не хотіла, щоб її хтось впізнавав: були тут і неприємні їй … Читати далі

– Все, я від тебе йду! – з порога сказав дружині Сергій і поліз у шафу по валізу. – Йду назавжди. – Слава Богу, – несподівано для чоловіка сказала Олена. – Ти звісно, молодець, що нарешті все це затіяв. Але перед тим, як піти, будь ласка, напиши мені розписку. – Що? Яку ще розписку? – розгубився Сергій, і здивовано глянув на дружину

Автор

-Все, я від тебе йду! – тільки-но зайшовши в квартиру, сказав Сергій дружині і поліз у шафу по валізу. – Йду назавжди. -Слава Богу, – несподівано для чоловіка сказала Олена. -Навіть так? – Сергій на мить зупинився, а потім поспішно став заповнювати валізу своїми речами. – Значить, я все правильно роблю. -Правильно, – підтвердила дружина. … Читати далі

– Пересолила, мені не подобається, – Володя дивився на салат і старанно вдавав, що йому навіть погано стало. – Не подобається – не їж, – відповіла Олена. Невелика літня кухня раптом ніби змінилася. – Ем… – не зміг підібрати слів Володя, – То це ти його робила… – І що? – Олена повернулася до нього, – Я зробила, мені подобається, решті – теж. – Я ж гість… – додав Володя. Він чекав, що реакція буде зовсім іншою

Автор

– Погано приготувала, мені не подобається, – Володя дивився на салат і старанно вдавав, що йому навіть погано стало. – Не подобається – не їж, – відповіла Олена, додаючи собі ще пару ложок салату. Звичайний салат, всі спробували. Невелика літня кухня раптом ніби змінилася. – Ем… – не зміг підібрати слів Володя, – То це … Читати далі

Марія щойно вийшла на пенсію і вирішила поїхати з подругою на дачу. Дача в Ольги була давно, але Марія там ніколи не була. Вона дуже здивувалась, коли вони підійшли до гарного будиночка з верандою. Раптом її гукнув чоловічий голос: – Привіт сусідко! Щось я вас раніше тут не бачив! Мене звати Юрій! Такого знайомства, тут на дачі, Марія точно не очікувала

Автор

-Марія Олександрівно, вас директор просив зайти, – проспівала у напіввідчинені двері секретарка Алла. -Цікаво, навіщо, – подумала Марія Олександрівна, головний бухгалтер великої будівельної фірми. Вчора її вітали з подвійним ювілеєм. Шістдесят років їй виповнилося. І була ще одна визначна дата – сорок років, як вона працювала у цій фірмі. Прийшла вона сюди молоденькою дівчиною, одразу … Читати далі

Олена повернулася додому з важкими пакетами в руках. Зайшла на кухню та почала викладати продукти, як раптом туди зайшла дочка. – Мамо, я просила  купити ковбаси, а ти знову зелені накупила! Хто це буде їсти? – ображено сказала донька, – Я. Це буду їсти я, – відповіла жінка. – Чому ти не купила те, що я просила? – з натиском запитала дочка. І тут Олена не витримала і сказала все, про що так довго думала

Автор

Олена із задоволенням поспілкувалася із сусідкою по дому. Не те, щоб вона любила плітки чи сусідка була її подругою… Справа в тому, що додому ноги не несли. Не хотілося туди. Як там зараз кажуть? «Від слова «зовсім». Зовсім не хотілося додому. Але ж не стояти біля під’їзду. Не літо, однак. Поки із сусідкою балакали, ноги … Читати далі

Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її заміж. Якось ввечері жінка готувала вечерю, коли Ігор повернувся з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухню. – Нам потрібно поговорити, – раптом заявив він. – Я тебе слухаю, – відповіла Марія. – Ти помітила, що ми віддалилися один від одного, – сказав він. – Ти про що? – не розуміла його Марія. – Я веду до того, що нам треба розлучитися, – несподівано закінчив Ігор. Марія застигла на місці, незрозуміло дивлячись на Ігора

Автор

Марія хотіла заміж, але вийти заміж не виходило. Марії було 28 років. Два останні роки свого життя вона присвятила Ігорю. Вони жили з ним на орендованій квартирі, і ніби все в них було добре. Марія чекала, що Ігор з дня на день покличе її до ЗАГСу, але Ігор зовсім несподівано запропонував їй розлучитися, бо, на … Читати далі

– Батьки вирішили подарувати нам дачу, – радісно повідомила Наталка. – Чудово! Ми її продамо і купимо машину, – відреагував Михайло. – Не будемо ми її продавати, – ображено відповіла Наталка. – Ну тоді сама там і працюй, я навіть близько до неї не підійду! – вигукнув Михайло. Наталя пішла до кімнати. Їй не хотілося з чоловіком ні сперечатися, ні сваритися. Але за півгодини Михайло сам до неї прийшов, став підозріло ніжним та лагідним

Автор

– Батьки вирішили подарувати нам свою дачу, – радісно повідомила Наталка чоловікові. Батьки Наталки продали квартиру та купили будинок з ділянкою за містом. Це була їхня давня мрія. Переїхавши в новий будинок, вони вирішили подарувати дачу, яка була в межах міста, дочці. Михайло відразу відреагував: – Здорово! Ми її продамо і купимо машину, а то … Читати далі

– Привіт, дідусю! – Анатолій поклав рюкзак на поріг. – Привіт, Толік, – посміхнувся дід і почав обіймати онука. – А ти чому до нас серед тижня? – У відпустці я, діду, – Онук вмостився на старий диван. – Я у вас тут поживу тижнів зо два, добре? – Живи скільки захочеш! А що ти без нареченої своєї, – здивувався дід Іван. – Та ну її… – Толік скривився. – Ми з нею, того… Розлучилися днями. Раптом з вулиці у відчинене вікно почувся гучний дівочий голос

Автор

– Привіт, дідусю! – Онук поклав об’ємний рюкзак на поріг. – А бабуся де? – Привіт, Анатолію, – посміхнувся дід і почав обіймати двадцятирічного онука. – Бабуся в магазин пішла. А ти якими долями серед тижня? Ти ж, начебто, працюєш? – У відпустці я, діду. – Онук, звільнившись від дідових обіймів, повільно пройшов у коридор … Читати далі

Рита збиралася на весілля сестри. – Світлано, ще десять хвилин і ми будемо готові! – сказала Рита, бігаючи по квартирі. – Слухай, – підійшла до неї сестра. – Тут така справа. Ми не чекали на дядька Василя. Він і не планував бути, але от приїхав. І ще й з дружиною. Розумієш, ви не їдете з нами, – раптом сказала Світлана. Рита застигла від здивування

Автор

-І чому ми на це погодилися? – шепотів чоловік Риті посеред ночі, поки купа родичів по черзі ходили у ванну й на кухню. – Майже дві години вже, а заснути не виходить. -Вибач мені, коханий, – відповіла йому Рита. -Ти тут ні до чого, я теж не відмовив би їм, – тяжко зітхнув Олег і … Читати далі