Романович

– Привіт, дідусю! – Анатолій поклав рюкзак на поріг. – Привіт, Толік, – посміхнувся дід і почав обіймати онука. – А ти чому до нас серед тижня? – У відпустці я, діду, – Онук вмостився на старий диван. – Я у вас тут поживу тижнів зо два, добре? – Живи скільки захочеш! А що ти без нареченої своєї, – здивувався дід Іван. – Та ну її… – Толік скривився. – Ми з нею, того… Розлучилися днями. Раптом з вулиці у відчинене вікно почувся гучний дівочий голос

Автор

– Привіт, дідусю! – Онук поклав об’ємний рюкзак на поріг. – А бабуся де? – Привіт, Анатолію, – посміхнувся дід і почав обіймати двадцятирічного онука. – Бабуся в магазин пішла. А ти якими долями серед тижня? Ти ж, начебто, працюєш? – У відпустці я, діду. – Онук, звільнившись від дідових обіймів, повільно пройшов у коридор … Читати далі

Рита збиралася на весілля сестри. – Світлано, ще десять хвилин і ми будемо готові! – сказала Рита, бігаючи по квартирі. – Слухай, – підійшла до неї сестра. – Тут така справа. Ми не чекали на дядька Василя. Він і не планував бути, але от приїхав. І ще й з дружиною. Розумієш, ви не їдете з нами, – раптом сказала Світлана. Рита застигла від здивування

Автор

-І чому ми на це погодилися? – шепотів чоловік Риті посеред ночі, поки купа родичів по черзі ходили у ванну й на кухню. – Майже дві години вже, а заснути не виходить. -Вибач мені, коханий, – відповіла йому Рита. -Ти тут ні до чого, я теж не відмовив би їм, – тяжко зітхнув Олег і … Читати далі

Поліна йшла по вулиці, як раптом побачила бабусю, яка йшла з важким пакетом продуктів. Бабуся поставила пакунок на землю. Дуже важко. – Давайте допоможу, – запропонувала дівчина. – Стільки продуктів, – посміхнулася Поліна. – Вам, мабуть, на місяць? – Що ти, – сказала бабуся. – На тиждень навіть не вистачить! – Дивно, – подумала Поліна. – Як таке може бути

Автор

У потоці людей одразу можна було помітити бабусю, яка явно не поспішала. Вона йшла повільно і про щось думала. Декілька перехожих з незадоволеним виглядом обходили її. Заважає. А люди поспішають. Але було очевидно, що бабуся має якісь труднощі в житті. Важкий пакет, який їй явно було складно донести до будинку, привертав ще більше уваги. Поліна … Читати далі

Тамара Сергіївна готувалася до зустрічі із майбутньою невісткою. Ця дівчина їй дуже не подобалася. У двері подзвонили. Приїхали! Майбутня невістка виявилася звичайною дівчиною. – І що Андрій у ній знайшов? – дивувалася Тамара. Дівчина зголосилася допомогти на кухні. У Тамари з невісткою зав’язалася розмова, яка дуже здивувала жінку

Автор

Тамара Сергіївна готувалася до зустрічі із майбутньою невісткою, і дівчина їй заздалегідь не подобалася. Ну як може подобатися дівчина, яка відводить у неї сина? Звичайно, коли Андрій був маленьким, то нікому, крім матері, потрібен не був. Навіть чоловік не так багато часу синові приділяв. Все вона, Тамара Сергіївно! Принесли Андрійка з пологового будинку, і понеслося: … Читати далі

Поліна зустріла свою однокласницю, яку давно не бачила. Вони трохи побалакали і та їй розповіла, хто заміж вийшов, хто розлучився. Поліна слухала одним вухом. Раптом однокласниця назвала ім’я Віктора. – А що Віктор? – стрепенулась Поліна. – Та кажу тобі – одружився. А вона така собі. Зате її тато дуже багатий! Додому Поліна не памʼятала, як дійшла. А залишившись одна – розплакалась

Автор

Поліна не любила згадувати своє заміжжя. Та й заміжня вона була менше року. Просто їй ішов уже двадцять сьомий рік. Подруги всі вже одружилися. Дехто і дітей має. А Поліна ніяк не могла зустріти свою долю. Зовні вона дівчина дуже симпатична і фігура непогана. А чоловіки не затримувалися. І тим більше ніхто не кликав її … Читати далі

Таня поралася на кухні, коли задзвонив телефон. Жінка піднесла телефон до вуха. – Алло, привіт! Це Тетяна? — спитав її жіночий голос. – Так, – здивовано відповіла Таня. – А це хто? – Я Інна, – представилася жінка. – Я працюю з вашим чоловіком. І мені потрібно вам дещо повідомити. – І що ви хотіли мені повідомити? – здивувалася Таня. – Справа в тому, що у нього з’явилася дівчина. Молоденька, – несподівано промовила незнайомка

Автор

Ім’я того, хто дзвонив, не визначилося, тому Таня вирішила на дзвінок не відповідати. Але телефон наполегливо не хотів затихати, і Таня, все-таки, піднесла телефон до вуха. – Алло, привіт! Це Тетяна? — спитав її рішучий високий жіночий голос. – Так, – здивовано відповіла Таня. – А це хто? – Я Інна, – представилася жінка. – … Читати далі

Таксі приїхало швидко. Оксана сіла в автомобіль. – Вам, потрібно встигнути на літак? Вилітаєте? – усміхнувся водій. – Зустрічаю, – Оксана нервово зітхнула. – А кого зустрічаєте? – запитав водій. – Та так… – Знайомого? Чи хлопця? – Чоловіка. – Чоловіка? Треба ж. Ви що, довго не бачились? – Хлопець здивовано озирнувся. – Угу. – І скільки, як не секрет? – Довго. Він від мене пішов рівно рік тому, – раптом відповіла Оксана

Автор

Таксі приїхало дуже швидко. Оксана сіла в автомобіль на заднє сидіння і невдоволено помітила: – Дивно. Цього разу машина приїхала чомусь одразу. – Тому що я дуже старався. – Молодий водій усміхнувся, плавно натиснув на газ і таксі помчало по шоссе. – Вам, здається, потрібно встигнути на літак? Вилітаєте? – Зустрічаю. – Оксана нервово зітхнула. … Читати далі

Софія трохи почекала біля паркану і тільки потім постукала в двері тітки Марії. – Заходьте! – почула вона і зайшла в хату. – Софійко, привіт! А я бачиш, заслабла… – Тітко Марія, вам бабуся бульйон передала. – Ой, дякую вам, мої любі! Раптом гримнули двері в сінях і в хату зайшов Віктор з глечиком молока. Щойно побачивши Софію, він чомусь густо почервонів

Автор

Софійка, Соня! Дідусь із бабусею інакше внучку й не називали. З того часу, коли Софія залишилася без батьків і дівчинка переїхала до бабусі, вона стала для них світлом у віконці, ясним сонечком, розрадою на старості років. Дівчинка звикла до турбот і ласки, сільські жителі Софійку любили, вона росла, як чудова квітка під лагідним промінням сонця. … Читати далі

Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну

Автор

 Моїй свекрусі Тамарі Василівні всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік … Читати далі

На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова

Автор

Колись, коли була ще молодою, то мріяла про велику і дружню сім’ю. Де всі будуть триматися купки і з любов’ю відноситись один до одного. Та життя саме покерувати так, що я стала мамою двох чудових хлопчиків. З чоловіком ми жили окремо від батьків. В ті часи я працювала бухгалтером на агрофірмі де мій чоловік працював … Читати далі