Автор Романович

– Мамо, ну будь ласка! Він же зовсім старенький, йому холодно. – Андрію, ми вже сто разів це обговорювали, – мама втомлено потерла перенісся. – Ніяких тварин у будинку. У тата алергія. – Неправда! У тата тільки на квітучі рослини… Продовжити читання →

Еля відчинила ключем двері і увійшла в квартиру. Перше враження було – помилилася адресою. Але ключ підійшов… У передпокої на підлозі не лежала, а валялася купа взуття, включаючи зимове: а на дворі був розпал літа. Елеонора абсолютно не виправдовувала свого… Продовжити читання →

Вчора у Михайла відбулася серйозна розмова з батьками. Точніше, з матір’ю і вітчимом. Два дні тому хлопець, після закінчення будівельного коледжу, повернувся в село. Більшість його однокурсників залишилися в райцентрі, а дехто навіть поїхав до обласного центру, а Михайло хотів… Продовжити читання →

– Мамо, я зробив Кірі пропозицію. Вона сказала «так». Ми скоро одружимося, – Артем говорив впевнено, але його рука, що тримала телефон, помітно тремтіла. Він стояв біля вікна своєї орендованої однокімнатної квартири, дивлячись на вечірній Києв, прекрасно уявляючи реакцію матері… Продовжити читання →

Повернувшись додому з інституту, Славко застав свою молодшу сестричку Свєту в під’їзді. Семикласниця, зажурившись, сиділа на брудній сходовій сходинці, а поруч з нею стояв її яскравий портфель. — Ти що, набрала двійки і тепер додому, соромно повертатися, — пожартував старший… Продовжити читання →

Ксенія зайшла в квартиру і побачила чужі чоботи та куртку в передпокої. Значить, до дочки знову прийшла подружка. – У нас гості? – крикнула вона в бік кімнати дочки, проходячи з пакетом продуктів на кухню. Не встигла прибрати продукти в… Продовжити читання →

Після розлучення Тамара довго приходила до тями. Чоловік Микола, як це часто буває, пішов до іншої. Тамара не влаштовувала його як жінка. Боляче і прикро було це чути, але що поробиш. Квартиру залишив їй і доньці, а сам пішов до… Продовжити читання →

З переноски почувся слабкий писк.— Він мені не потрібен, хворий, — байдуже сказала блондинка, поставивши переноску на стійку ветеринарної клініки. Рита працювала адміністратором вже два роки і бачила багато різних випадків. В основному господарі приносили «важких» хворих, до останнього намагаючись… Продовжити читання →

– Як не сплатив? Ти що? Чому? – здивовано виглянула Світлана з ванної, де в цей час прала руками речі доньки. У садок дитину водити треба, а чистий одяг закінчився, і як на зло, зламалася пралка. А на ремонт зараз… Продовжити читання →

– Іро знайомся, це Ельза! – широко посміхаючись, Вадим представив свою собаку молодій дівчині років двадцяти, яка стояла на порозі в блискучих туфлях на десятисантиметрових шпильках, через що була вищою за хлопця майже на голову. – Вона добра і дуже… Продовжити читання →