Автор Романович

– Що ти купив? Не бачиш, чи що? Просила, як людину, список дала, а ти… На зло, чи що? – Поліна з досадою викидала продукти з пакета на стіл. – Лише б покричати, – похмуро огризнувся Олексій, знімаючи черевики в… Продовжити читання →

– Твої друзі їдять і відпочивають за наш рахунок, – дорікнула Валентина чоловікові. – Самі навіть пачки печива не привезуть! – А що такого? – не зрозумів Юрій. – Ми ж майже сім’я! – От і обслуговуй свою сім’ю сам!***У… Продовжити читання →

– Вибач, але я не зможу приїхати, – голос Андрія в телефоні звучав напружено. – Мурці зовсім погано. Відмовляється їсти. Я вже їду у ветклініку. Світлана повільно опустила руку з телефоном, відчуваючи, як рум’янець сорому заливає обличчя. Батьки сиділи навпроти,… Продовжити читання →

..Микола зайшов до кімнати, де, ховаючи обличчя в долонях, сиділа його мати Віра Іванівна… -Мамо, ну що таке?.. – Згадала Ваську, -відповіла, схлипуючи, жінка.. – Та забудь вже свого кота! Його немає. Він не пропаде, приб’ється до когось! Зате в… Продовжити читання →

Щосуботи пенсіонерка Катерина Матвіївна ходила на міський продуктовий ринок. У цей день тижня тут був найбагатший асортимент. Ось і сьогодні, травневим днем, вона поспішала за покупками, проходячи знайомими з самого дитинства старими вуличками. Вдома на літню жінку чекала дочка Ніна… Продовжити читання →

Галя летіла на крилах з роботи, ще б пак, її нарешті помітили і підвищили. – Гавриленко, – сказав начальник цеху, – йди до директора. Галя була окрилена, нарешті у неї все почало складатися як треба, а то мама переживала, чи… Продовжити читання →

– Сашко! – голос Іри прозвучав так дивно, що Сашко впустив майже зібрану спинку ліжечка і шуруповерт, вилаявся, коли той влучив йому по нозі, і кинувся в сусідню кімнату. – Що? – Сашко, тільки не панікуй! Почалося! Викликай “швидку”. Дивлячись,… Продовжити читання →

– Раз не запрошуєте в гості, сама до вас прийшла! – сказала свекруха з порога. – Ми люди не горді, носа не задираємо! – Ну, проходьте, – зітхнувши, відповіла Галя. – А у вас ремонт, як я бачу! – вигукнула… Продовжити читання →

Насті йшов п’ятнадцятий рік, коли вона дізналася від батьків, що скоро в їхній родині з’явиться ще сестричка або братик. Вона тупала ногами, кричала. — Мамо, навіщо нам ще одна дитина в родині? Мене вам мало? — злилася дочка, розуміючи, що… Продовжити читання →

– Сашко, Маринка телефонувала! Катя впоралася. Хлопчик, три двісті, п’ятдесят чотири сантиметри. – Чудово! – Питає, чи будеш ти хрещеним? Твоя черга. – Звичайно, без питань. Тетяна поговорила з чоловіком і, скинувши виклик, сіла на диван у вітальні. Ейфорія від… Продовжити читання →