Романович

Мама завжди ставилася до мене та моєї сестри по-різному. Марії все, мені нічого. Це почалося змалку. Покарання завжди діставалося тільки мені. Я мала виконувати не лише свої шкільні завдання, а й допомагати сестрі, адже я вчилася чудово, а Марія — зі змінним успіхом. Коли настав час вступати, я потрапила на бюджет, а мама оплатила навчання … Читати далі

Цього року я відсвяткував своє 60-річчя. Діти замовили ресторан, влаштували велику урочистість. Але мені цього не хотілося. Я давно мріяв просто поїхати з сім’єю в гори. Говорив про це дружині. Її реакція мене вразила: — Ти не маєш права думати лише про себе. Уяви, скільки родичів хочуть тебе привітати! А ти хочеш втекти? Так завжди … Читати далі

Мій чоловік Петро завжди був дуже близьким зі своїми батьками. Спочатку мені це здавалося чудовим: він шанує, цінує, любить свою сім’ю. Я сподівалася, що і до мене він ставитиметься так само. У Петра від першого шлюбу двоє дітей – Дмитро та Данило. Ми з ними чудово ладнали: гуляли у парках, відвідували кафе, разом святкували свята. … Читати далі

– Ні, приїжджати зараз точно не треба. Сама подумай, мамо. Дорога далека, цілу ніч в поїзді, а ти вже не молода. Навіщо тобі цей клопіт? Та й весна, у тебе, мабуть, на городі зараз роботи багато, – каже мені син. – Сину, ну як навіщо? Ми з тобою давно не бачились. Та й на дружину … Читати далі

Після одного випадку, який трапився у моїй родині, всі друзі та близькі родині не хочуть зі мною спілкуватися. А якщо ми зустрічаємося десь у гостях – то удають, що мене взагалі не знають та обходять десятою дорогою.  Отож, ще 3 роки тому мій син Олексій одружився. Невістка дуже хороша дівчина, приємна, хазяйновита, мені одразу сподобалася. От … Читати далі

Як пізно до мене пройшло прозріння. Але, дякувати Богу, що все ж прийшло. Лишень, що з цим тепер робити – не знаю. Річ у тім, що є в мене син і донька. Петро – старший, його я народила у своєму першому шлюбі. Побралася я в 19 років, Володимир був моїм першим коханням. Мріяла усе життя … Читати далі

Моя дочка Дарина вчора несподівано захотіла поговорити зі мною наодинці. Мене це здивувало, адже раніше таких приватних розмов у нас не бувало. Тим паче їй 8 років. – Мамо, треба серйозно поговорити. Я насторожилась. – Я не вперше чую, як ти не даєш татові спати. Виморюєш його майже кожної ночі. Мої очі ледь не вилетіли … Читати далі

Я вже далеко не молода. Моя мама казала, що про таке й говорити соромно. Що гріх на мені великий. Хоча я так не вважаю. Зараз мені 63 роки, та останні тридцять я мала двох чоловіків. Ну, як двох, офіційно одного – Олексія. Я завжди його любила, була доброю дружиною. Та чоловік працював водієм далекобійником і … Читати далі

Невістка не хоче приїжджати до нас в гості разом із нашим сином, а все тому, що ми живемо в селі. Ми з чоловіком переїхали в село 10 років тому. Нам набридла міська метушня, хотілось спокою та тиші. Перший рік ми жили, не тримаючи ніякого господарства, потім посадили город, завели господарку та зробили великий квітник перед … Читати далі

Того дня я вийшла на роботу неохоче. Працюю в їдальні. В нашому маленькому місті вона одна. Раніше завод був, усі тут їли. Згодом в закладі лише весілля і поминки влаштовували. Та відколи війна почалась, чимало переселенців до нас переїхало, тож робота є. Це перший місяць я працюю після великої перерви. Рік тому загинув мій син. … Читати далі