Романович 
Я на заробітках вже понад 10 років. Поїхала я туди не з доброго дива. Піднімала дітей сама. Чоловіка рано не стало, вдруге я заміж не вийшла, от і змушена була поїхати, щоб заробити якусь копійку. Робота в Іспанії в мене була різна: і фізично важка, і нічні зміни, і доглядальницею. Зараз мені вже важко, бо … Читати далі
Ніколи не думала, що на старості відчую, що таке справжній сором і приниження. Мені 59 років. Торік я раптово потрапила під скорочення на роботі. Я зовсім не очікувала такого підступу, та керівники вирішили взяти молодого співробітника. Тоді й почались мої біди. Раніше мала прекрасні взаємини з дітьми. В мене доросла донька, Лілі 28 років, має … Читати далі
Моя мама доводить мене до сказу. Усе життя була нормальною людиною. Жила з татом, не просто їй було, в нього характер важкий. Але нічого, в кожного ж свої вади. Але рік тому тата не стало. Я тоді вирішила маму до нас забрати. Не хотіла, щоб вона сама залишалась. Мене відразу здивувала її поведінка. Ненька зовсім … Читати далі
Колись давно я серйозно посварилась з батьками. А все тому, що в 19 років я покохала дорослого чоловіка. Владиславу було 32 і він мав двох дітей від першого шлюбу. Колишня втекла до Бельгії з коханцем, покинула рідних. Ми познайомились випадково в кав’ярні. Влад ніколи на мене не тиснув, був справжнім джентльменом, мав гарну роботу. З ним … Читати далі
Мій старший син вже давно одружений, має чудових дітей – Віталіну і Дмитра, яким по 3 і 5 років. Живемо ми в одному місті, тому на вихідних я постійно сиджу з дітьми, аби подружжя могло провести час разом, сходити у кіно чи театр. Мені це зовсім не важко, стосунки з онуками та невісткою у нас … Читати далі
– Мамо, чому ти вдома сидиш? Їдь далі в свою Чехію. Нам гроші потрібні, – заявила мені донька. Моя донька Наталя єдина моя дитина. Коли я її народила, чоловік сказав, що йому важко з постійними криками малої дитини і пішов до іншої жінки, молодшої. Тоді мені було дуже важко, добре, що моя старша сестра мене підтримала … Читати далі
Моя свекруха дуже добре прилаштувалась. Ніколи нам з чоловіком не допомагала, лише ми їй. Коли ж допомога знадобилась нам, вона від нас відвернулась. Катерина Петрівна народила Віталія, мого чоловіка, будучи незаміжньою і сама його виховувала. Того виховання вистачило лише до 16 років, далі Віталік сам на себе почав заробляти, бо мама влаштовувала особисте життя. Він … Читати далі
П’ять років тому я приїхала з маленького селища до Львова вчитися в університеті. Тут я познайомилась з людьми з різних областей України. Було дуже цікаво бачити відмінності між нами: у мові, у побуті, поведінці. Але найголовніше – тут я зустріла свого майбутнього чоловіка. Родом він був з Закарпаття. Разом ми відівчились на бакалавраті, вступили далі … Читати далі
Цього року мій ювілей відбувся зовсім не так, як я собі це уявляла. Я мріяла про чудовий сімейний вечір, присвячений моєму 60-річчю. За кілька днів до свята я зателефонувала найближчим родичам, щоб повідомити їх про святкування, прибрала квартиру та приготувала багато смачних страв. Мені було важливо, щоб цей день запам’ятався не лише мені, а й … Читати далі
У всьому був винен колишній чоловік… Взагалі, Діана була з ним щаслива. Варила супи, накрохмалювала скатертини, виховувала дочку Настю, а в перервах працювала бухгалтеркою. Відкрилося все випадково… Чоловік поїхав у чергове відрядження, а Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Там вона раптом зустріла колишню сусідку Ольгу. Вони п’ять років жили поряд і дружили … Читати далі