Романович 
Серед усіх онуків та дітей у сім’ї бабуся завжди любила мене найбільше. Часом це дратувало моїх родичів, але ви ж знаєте, як це буває: старенька обирає собі улюбленця і носиться з ним, як з писаною торбою. Не скажу, що це було за просто так. Я також любив бабуню, завжди допомагав їй, чим міг, доки інші … Читати далі
Ви й не уявляєте, в якій атмосфері я зростала. Коли я народилась, тато плакав, та не від щастя. Він був розчарований. Адже понад усе мріяв про сина. Коли я зростала батько зовсім на мене уваги не звертав. А тоді нарешті мама народила вдруге. Цього разу пощастило значно більше, це був хлопчик. Тато сяяв від щастя, … Читати далі
Мені 67 років і все життя я багато працюю на землі. Змалку мене батьки привчили до важкої праці. З 7 років картоплю саджала з усіма. Саме тому я ніколи життя свого без цього не уявляла. Утім останні роки мені надзвичайно важко. Чоловік помер, я сама той город обробляю. Діти зовсім не допомагають, вони обидвоє в … Читати далі
Мені 32 роки, але я досі не можу зрозуміти своєї матері. Ця жінка поволі руйнує моє життя. Вона хоче, щоб я приділяла їй весь свій час. Мало того, що я щодня повинна вислухати від неї порцію претензій, то вона ще й вимагає від мене дзвінки та повідомлення про все, що роблю. Я її люблю, вона … Читати далі
Я розумію, що в Інни Воломирівної пенсія маленька, тож дала їй 1500 гривень на подарунок. Але коли дізналась куди ж насправді пішли гроші дуже розізлилась. Якось так вийшло, що життя мене рано зробило вдовою. Ігор мав проблеми зі здоров’ям, і коли нашій донечці Улянці був лише рік, залишилася сама. Але зі свекрухою, Інною Володимирівною, ми … Читати далі
Мама лишила нас ще зовсім дітьми і поїхала до Італії на заробітки. Вона завжди казала, що зробила це заради нас, хоча я не впевнена. Адже складалося враження, що вона просто втекла з дому. Шлюб з татом важко було назвати вдалим. Батько увесь час випивав, десь вештався, міг кілька днів вдома не з’являтися. Роботи стабільної він … Читати далі
Коли мама померла, мені було 16 років. Все сталося зненацька. Так, вона хворіла, ми це знали, але думали, що їй вдасться одужати, вірили в це. У нас була чудова сім’я – мама, тато, я, брат Олексій і молодша сестра Катя. А тут, коли лікар сказав, що стан неньки покращав, вона просто не прокинулась зранку. Згодом … Читати далі
Коли наша єдина донечка Оля привела Ігоря знайомитись – ми не могли натішитися. Такий гарний хлопець, інтелігентний, добрий. А з якою ніжністю і повагою він до неї ставився, я вже не вірила, що таке в сучасної молоді буває. Звісно, ми його прийняли в сім’ю, як рідного. Зустрічались молоді не довго, минуло всього пів року і … Читати далі
Після слів свахи стало не по собі. Відчуваю себе винною, хоч і не має в чому. Запросила я сватів у неділю на чай. Ну, думаю, діти 10 років у шлюбі, пора вже зібратись, як люди. Бо колись ми не дуже ладнали, особливо після весілля. Але я ж усе вже забула, давно відкинула ті образи. Чого … Читати далі
Я вийшла заміж у 18 років, у 19 вже народила донечку Христинку. Тоді от материнство та хатні обов’язки стали для мене на перше місце. Не було часу на навчання в університеті, тому я ще на 1 курсі забрала геть документи. Старалася бути для коханого Миколи найкращою жінкою. Готувала смачні страви, прибирала вдома, няньчилася з дитиною. Він … Читати далі