Романович

Я розумію, що в Інни Воломирівної пенсія маленька, тож дала їй 1500 гривень на подарунок. Але коли дізналась куди ж насправді пішли гроші дуже розізлилась. Якось так вийшло, що життя мене рано зробило вдовою. Ігор мав проблеми зі здоров’ям, і коли нашій донечці Улянці був лише рік, залишилася сама. Але зі свекрухою, Інною Володимирівною, ми … Читати далі

Мама лишила нас ще зовсім дітьми і поїхала до Італії на заробітки. Вона завжди казала, що зробила це заради нас, хоча я не впевнена. Адже складалося враження, що вона просто втекла з дому. Шлюб з татом важко було назвати вдалим. Батько увесь час випивав, десь вештався, міг кілька днів вдома не з’являтися. Роботи стабільної він … Читати далі

Коли мама померла, мені було 16 років. Все сталося зненацька. Так, вона хворіла, ми це знали, але думали, що їй вдасться одужати, вірили в це. У нас була чудова сім’я – мама, тато, я, брат Олексій і молодша сестра Катя. А тут, коли лікар сказав, що стан неньки покращав, вона просто не прокинулась зранку. Згодом … Читати далі

Коли наша єдина донечка Оля привела Ігоря знайомитись – ми не могли натішитися. Такий гарний хлопець, інтелігентний, добрий. А з якою ніжністю і повагою він до неї ставився, я вже не вірила, що таке в сучасної молоді буває. Звісно, ми його прийняли в сім’ю, як рідного. Зустрічались молоді не довго, минуло всього пів року і … Читати далі

Після слів свахи стало не по собі. Відчуваю себе винною, хоч і не має в чому. Запросила я сватів у неділю на чай. Ну, думаю, діти 10 років у шлюбі, пора вже зібратись, як люди. Бо колись ми не дуже ладнали, особливо після весілля. Але я ж усе вже забула, давно відкинула ті образи. Чого … Читати далі

Я вийшла заміж у 18 років, у 19 вже народила донечку Христинку. Тоді от материнство та хатні обов’язки стали для мене на перше місце. Не було часу на навчання в університеті, тому я ще на 1 курсі забрала геть документи.  Старалася бути для коханого Миколи найкращою жінкою. Готувала смачні страви, прибирала вдома, няньчилася з дитиною. Він … Читати далі

Я народилася та виросла у селі. Можна сказати, що то моє місце сили – свіже повітря, город, лісочок недалеко. Діти часто приїздять у гості, ще й онуків привозять. Ох, у мене аж серце тане, коли малюки обіймають. Так солодко на душі стає.  Але я вже не молода, мені за 70. Важко самотужки давати раду, а … Читати далі

Наречена мого сина ніколи мені не подобалася, а знайомство з її батьками лише переконало в тому, що цей шлюб приречений. На щастя, мені вдалося переконати сина скасувати весілля.  Мій син жив разом зі мною до 29 років. Протягом цього часу у нього були лише несерйозні стосунки з дівчатами і лише після знайомства з Сашею він … Читати далі

Коли мій Михайлик повідомив, що нарешті зустрів ту саму – я мало не стрибала від щастя. Синові 46 років, вік критичний, я вже й надію втратила. А тут така радість. Михась – завжди був надзвичайною дитиною. Найрозумніший в класі, а потім в групі, ніхто не мав сумніву, що він досягне успіху. Зараз мій синочок – … Читати далі

Все життя я змушений був миритися з тим, що батьки більше сестру любили. З нею возилися, купували все, що хотіла, а я роки м’яч футбольний випрошував. А тоді виріс і залюбки поїхав на навчання. Ліля ж лишилась з батьками. Вона безсоромно сиділа в них на шиї. Вирішила не їхати на навчання та й роботу шукати … Читати далі