Романович

Свекруха приїхала з іншого міста. Не зустріли, бо син на роботі. Невістка господарством зайнята.

Автор

Криво посміхнулася: “З приїздом”. І у ванну пішла, щоби сантехніку почистити. Свекруха задумливо по квартирі пройшлася, на дивані посиділа. До невістки зазирнула: «Ніно, допомогти? Може, приготувати щось? Невістка байдуже порадила відпочивати: «Ви ж із дороги. Сама впораюся». Дивно, не по-родинному. Якщо самій чимось зайнятися, наприклад, почистити картоплю? Ні, образиться ще, що лізе не у свої … Читати далі

Світлана була на роботі, коли їй подзвонив чоловік. – Дорога, я вже вдома, вибач, що не попередив, – сказав Сергій, коли Світлана підняла слухавку. – Що сталося, ти ж за тиждень мав повернутися? – з хвилюванням запитала Світлана. – Вдома все поясню, коли з роботи приїдеш, – ухильно відповів Сергій. – Добре, я зрозуміла, скоро буду, – відповіла жінка і закінчила виклик. За годину Світлана відчинила двері своєї квартири і застигла. Сергій сидів у кріслі і плакав. – Коханий, що сталося?! – Світлана здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Автор

Складаючи речі в дорожню сумку, Світлана з сумом подивилася на чоловіка і тихенько спитала: -Може, ти зав’яжеш із цими відрядженнями? -Я і сам про це думав, – важко зітхнувши, відповів Сергій. – Але ж ти розумієш, як нам зараз гроші потрібні. Огляди та консультації дорого обходяться. -Ось і я про це, платимо такі гроші, а … Читати далі

Олег повернувся додому з роботи. Чоловік за цілий день дуже втомився та зголоднів. – Оксано, а що на вечерю? – запитав Олег, зайшовши в кімнату, де сиділа дружина. – Олежик, там візьми! – махнула рукою дружина в сторону кухні. Олег зайшов на кухню, на плиті, нічого не було. – Знову забула розігріти, – вирішив він. Чоловік відкрив холодильни, щоб знайти щось смачненьке. Олег заглянув всередину і застиг від побаченого

Автор

– Оксано, а що на вечерю? – Запитав Олег. Він прийшов з роботи дуже голодний. – Олежик, там візьми! – махнула дружина рукою на холодильник. Довгий та важкий огляд холодильника ні до чого не призвів. Він знайшов “там” лише яйця та олію. Прикрість наповнила душу Олега. – Чим Оксана займалася цілий день? – несподівано подумав … Читати далі

Тамара поверталася з роботи додому, жінка відкрила хвіртку, як раптом помітила, що в брамі встромлений якийсь лист. Тамара дістала його, глянула на конверт. Адресатом був її чоловік Іван. – Дивно, хто ж це моєму чоловіку пише? – подумала жінка. Тамара швидко зайшла в будинок, сіла на кухні за стіл. Вона відкрила конверт, прочитала лист і застигла від прочитано. – Ось, значить, як, Іване…Та що ж це робиться? – тільки й заголосила жінка. – Краще б я взагалі не відкривала цей лист!

Автор

«Здрастуйте, Іване. Я сусідка Валентини. Сталася біда: Валі сьогодні не стало, її син залишився сам. Знаю, що ви ніколи не бачили вашого сина Василька. Він чудовий хлопчик, йому вже шість років. Василь дуже схожий на вас просто копія. Розумію, що у вас, мабуть, є сім’я, але якщо вам небайдужа доля рідного сина, прошу, заберіть його. … Читати далі

В Галини сталася біда, не стало її єдиного синочка. Жінка приїхала до невістки, допомогла все організувати, провела сина в останню путь. Після прощання Галя поїхала до себе додому і потяглися її дні сповнені сліз. На сорок днів замовила службу, влаштувала обід. Коли люди почали розходитися до Галини підійшла невістка Катя, відкликала її в бік. – Тітко Галю, я маю вам дещо сказати, – почала Катя і зупинилася, не наважуючись продовжити. – Та кажи вже, мене вже нічим не здивуєш, – байдуже відповіла свекруха. Галина вислухала невістку і застигла, не в змозі повірити у почуте

Автор

Галина подивилася на фотографію і тяжко зітхнула. На знімку щасливий син обіймав за плечі дівчину, котру вирішив зробити своєю дружиною. Не таку невістку хотіла Галина своєму єдиному синові. Що він у ній знайшов? Звичайно, зовні Катя була гарна: і обличчя, і постать – все при ній. Але молоді всі красиві, а жити не з красою … Читати далі

В Сашка не стало сестри Ганни. Вже наступного дня він поїхав у село, де вона жила. Хату Ганни Сашко знайшов швидко. Він глянув на будинок і дуже здивувався. Це була напіврозвалена хатинка. Як у ній могли жити люди залишалося величезною загадкою… Поминки Ганни пройшли швидко. На цвинтарі окрім нього та сусідки нікого не було. Запрошувати в будинок Сашко нікого не став. Дав грошей сусідці і попросив її щось організувати… Але коли сусідка йому дещо розповіла про Ганну, Сашко оторопів від несподіванки. Він не знав, що тепер робити

Автор

Олександр був на роботі коли йому зателефонували і повідомили про те, що не стало його рідної сестри… Великого горя, від цієї звістки, він не відчув, бо з Ганною майже не спілкувався. Сам Сашко був пізньою дитиною і на момент його народження вона була вже цілком дорослою, мало того Ганна, на той момент, навіть не жила … Читати далі

Надія Василівна насипала курочкам зерна, трохи підмела на подвірʼї й пішла на кухню. – Господи, вже девʼята вечора, а я ще навіть не повечеряла! – вигукнула вона. Жінка швиденько начистила картопельки, зробила простенький салатик і дістала трохи хліба. Щойно вона сіла за стіл, як раптом на подвірʼї почувся якийсь шум. – Невже прийшов хтось? – здивовано пробурмотіла старенька. – Так пізно вже… Вона поволі встала з-за столу і вже збиралася йти на вулицю, як раптом вхідні двері відчинилися самі! Надія Василівна глянула за поріг і не повірила своїм очам

Автор

Захару здавалося, що попереду його чекає світле і безхмарне життя, тому що він був задерикуватим, активним і життєлюбним. Закоханість Захара наздогнала у шістнадцять років, це було перше кохання. Але як потім виявилося не було взаємності, і та однокласниця на нього не хотіла звертати уваги. Були дівчата, зустрічалися, бігали на дискотеки, в кіно. Але серйозно закохався … Читати далі

Ірина винайняла кімнату в гуртожитку. В перший день проживання, вона побачила, як із сусідньої кімнати вийшла якась жінка. – Ви хто?! – звернулася вона до Ірини. – Я тут живу! – Ірина показала на свої двері. – Олексія дівчина, чи що? – Та ні, я винайняла цю кімнату, – здивувалась Ірина. – Так–так, звісно що вірю! – раптом сказала жінка. – Багато вас тут бувало таких! А потім мужиків із сім’ї відводять! Ірина пішла у свою кімнату, а потім сталося несподіване. Вона вже збиралася лягати спати, як раптом почула звук ключа в замку! Ірина не розуміла, що відбувається

Автор

Іра йшла темним коридором слідом за Катериною, діловитою жінкою в окулярах. Катерина була рієлторкою. Іра знайшла її за оголошенням в інтернеті. Взагалі вона шукала якихось хазяїв кімнати в гуртожитку, але по телефону відповіла ріелторка. – Дівчино, не шукайте господарів, все через нас іде, а тим паче дешеві кімнати, – відповіла Катерина, і тут же, не … Читати далі

Дмитро повернувся у рідне селе. Зайшов до батьківської хати, поставив речі і одразу вирішив відвідати могилки батьків. На цвинтарі стояла тиша. Дмитро довго блукав по доріжках, і тільки по табличках зміг знайти рідних. Їхні пам’ятники були поруч. – Заросло все як, – зітхнув він.  Дмитро взявся до роботи, і вже через півгодини могилки були прибрані. Він поклав біля пам’ятника квіти, попрощався з батьками і пішов. Вже біля воріт Дмитро зустрівся з якоюсь жінкою. – Дмитро? – сказала вона. Чоловік глянув на незнайомку, придивився і застиг на місці, не вірячи своїм очам

Автор

Дмитро Іванович повертався до рідних країв. Як довго він тут не був, навіть не думав, що колись повернеться туди, де народився і виріс. Коли він вийшов із вокзалу на вулицю, він насамперед широко вдихнув свіже повітря своєї улюбленої батьківщини. Він вже довго так стояв і насолоджувався яскравим сонечком і повітрям, за яким він скучав багато … Читати далі

Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його мати. – Андрію, можеш після роботи до мене заїхати, – запитала вона. – До тебе є серйозна розмова. – Добре, заїду, – погодився чоловік. Після закінчення робочого дня, Андрій, як і обіцяв заїхав до мами. – Ну, що там за розмова? – одразу поцікавився він. – Зараза, зачекай, – сказала мати, вийшла з кухні і повернулася за хвилину, з якоюсь папкою у руках. – Мені потрібний твій підпис! – Цікаво, що я маю підписати? – здивувався Андрій, взяв з рук матері папку, відкрив її і…ахнув від побаченого

Автор

– Сьогодні у торговому центрі Аллу бачила, – сказала чоловікові за вечерею Олена. – Ми з Ганною ходили зимові черевики їй купувати. – І що? – запитав Андрій. – Купили. – Це я зрозумів. З Аллою що? – знову спитав чоловік. – Зайшли до кафе, каву випили, побалакали. – Що в них новенького? – Та … Читати далі