Романович

В Сашка не стало сестри Ганни. Вже наступного дня він поїхав у село, де вона жила. Хату Ганни Сашко знайшов швидко. Він глянув на будинок і дуже здивувався. Це була напіврозвалена хатинка. Як у ній могли жити люди залишалося величезною загадкою… Поминки Ганни пройшли швидко. На цвинтарі окрім нього та сусідки нікого не було. Запрошувати в будинок Сашко нікого не став. Дав грошей сусідці і попросив її щось організувати… Але коли сусідка йому дещо розповіла про Ганну, Сашко оторопів від несподіванки. Він не знав, що тепер робити

Автор

Олександр був на роботі коли йому зателефонували і повідомили про те, що не стало його рідної сестри… Великого горя, від цієї звістки, він не відчув, бо з Ганною майже не спілкувався. Сам Сашко був пізньою дитиною і на момент його народження вона була вже цілком дорослою, мало того Ганна, на той момент, навіть не жила … Читати далі

Надія Василівна насипала курочкам зерна, трохи підмела на подвірʼї й пішла на кухню. – Господи, вже девʼята вечора, а я ще навіть не повечеряла! – вигукнула вона. Жінка швиденько начистила картопельки, зробила простенький салатик і дістала трохи хліба. Щойно вона сіла за стіл, як раптом на подвірʼї почувся якийсь шум. – Невже прийшов хтось? – здивовано пробурмотіла старенька. – Так пізно вже… Вона поволі встала з-за столу і вже збиралася йти на вулицю, як раптом вхідні двері відчинилися самі! Надія Василівна глянула за поріг і не повірила своїм очам

Автор

Захару здавалося, що попереду його чекає світле і безхмарне життя, тому що він був задерикуватим, активним і життєлюбним. Закоханість Захара наздогнала у шістнадцять років, це було перше кохання. Але як потім виявилося не було взаємності, і та однокласниця на нього не хотіла звертати уваги. Були дівчата, зустрічалися, бігали на дискотеки, в кіно. Але серйозно закохався … Читати далі

Ірина винайняла кімнату в гуртожитку. В перший день проживання, вона побачила, як із сусідньої кімнати вийшла якась жінка. – Ви хто?! – звернулася вона до Ірини. – Я тут живу! – Ірина показала на свої двері. – Олексія дівчина, чи що? – Та ні, я винайняла цю кімнату, – здивувалась Ірина. – Так–так, звісно що вірю! – раптом сказала жінка. – Багато вас тут бувало таких! А потім мужиків із сім’ї відводять! Ірина пішла у свою кімнату, а потім сталося несподіване. Вона вже збиралася лягати спати, як раптом почула звук ключа в замку! Ірина не розуміла, що відбувається

Автор

Іра йшла темним коридором слідом за Катериною, діловитою жінкою в окулярах. Катерина була рієлторкою. Іра знайшла її за оголошенням в інтернеті. Взагалі вона шукала якихось хазяїв кімнати в гуртожитку, але по телефону відповіла ріелторка. – Дівчино, не шукайте господарів, все через нас іде, а тим паче дешеві кімнати, – відповіла Катерина, і тут же, не … Читати далі

Дмитро повернувся у рідне селе. Зайшов до батьківської хати, поставив речі і одразу вирішив відвідати могилки батьків. На цвинтарі стояла тиша. Дмитро довго блукав по доріжках, і тільки по табличках зміг знайти рідних. Їхні пам’ятники були поруч. – Заросло все як, – зітхнув він.  Дмитро взявся до роботи, і вже через півгодини могилки були прибрані. Він поклав біля пам’ятника квіти, попрощався з батьками і пішов. Вже біля воріт Дмитро зустрівся з якоюсь жінкою. – Дмитро? – сказала вона. Чоловік глянув на незнайомку, придивився і застиг на місці, не вірячи своїм очам

Автор

Дмитро Іванович повертався до рідних країв. Як довго він тут не був, навіть не думав, що колись повернеться туди, де народився і виріс. Коли він вийшов із вокзалу на вулицю, він насамперед широко вдихнув свіже повітря своєї улюбленої батьківщини. Він вже довго так стояв і насолоджувався яскравим сонечком і повітрям, за яким він скучав багато … Читати далі

Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його мати. – Андрію, можеш після роботи до мене заїхати, – запитала вона. – До тебе є серйозна розмова. – Добре, заїду, – погодився чоловік. Після закінчення робочого дня, Андрій, як і обіцяв заїхав до мами. – Ну, що там за розмова? – одразу поцікавився він. – Зараза, зачекай, – сказала мати, вийшла з кухні і повернулася за хвилину, з якоюсь папкою у руках. – Мені потрібний твій підпис! – Цікаво, що я маю підписати? – здивувався Андрій, взяв з рук матері папку, відкрив її і…ахнув від побаченого

Автор

– Сьогодні у торговому центрі Аллу бачила, – сказала чоловікові за вечерею Олена. – Ми з Ганною ходили зимові черевики їй купувати. – І що? – запитав Андрій. – Купили. – Це я зрозумів. З Аллою що? – знову спитав чоловік. – Зайшли до кафе, каву випили, побалакали. – Що в них новенького? – Та … Читати далі

Сергій повернувся з заробітків. На вокзалі його зустріла мама. – Ти до Марії ходила? – спитав він. – Вона вдома? – Ходила. Вдома, – усміхнулася Наталя. – Чекає на тебе. – Так? – посміхнувся син, заходячи в автобус. – Зараз переодягнуся і пропозицію піду робити. За годину вони вже були біля свого будинку. Наталя дістала ключі, але раптом зупинилася. – Сергію, ти зараз дещо побачиш, але не хвилюйся, я все поясню, – раптом сказала жінка. – Ти про що мамо? – не зрозумів Сергій. – Все побачиш, – повторила Наталя і відкрила двері. Сергій зайшов в будинок і застиг від несподіванки

Автор

-Їду я, мамо. Не можу тут більше. Набридло без роботи сидіти. Роботи у селі давно нормальної немає. Поговорити нема з ким – всі поїхали звідси. Подамся до міста. Може, там життя налагоджу, хто його знає, – так казав син Сергій матері. -Сергійку, синочку, а як же я? Що ж ти мене на старості літ залишаєш? … Читати далі

Катя вийшла з квартири на сходи і сіла на підвіконня. Раптом хтось відчинив двері в під’їзд. По сходах ішов якийсь високий і дивний дядько в довгому плащі. Він підійшов до вікна і став поруч. – Ти чого тут сидиш? – запитав він Катю. – Вийшла прогулятися, – здивовано сказала дівчинка. – А твоя мама де? – допитувався чоловік. – Немає її, – відповіла Катя. – Я з тіткою Наталею живу, вона заслабла зараз. – Зрозуміло, – сказала дивний дядько і сів поруч. – А маму твою часом не Ліда звали? Катя глянула на дядька й застигла від здивування

Автор

На місто спустився туманний вечір, накрапав дощ, а шестирічну Катрусю відправили гуляти. Але на вулицю їй не хотілося йти, там на майданчику нікого не було, всіх дітей забрали додому. Та й холодно, краще вона тут посидить, у під’їзді. Будинок у них із тіткою Наталею старий, чотириповерховий. Всі сусіди повернулися до своїх квартир, з-за дверей чуються … Читати далі

Костя, який зраджував свою вагітну дружину, поки вона була на дачі, навіть не уявляв, чим усе обернеться. Дружина повернулася додому раніше, ніж він очікував, і застала його на гарячому!Сцена була настільки шокуючою, що Костя не встиг навіть вигадати виправдання. Але найгірше — це реакція дружини. Вона спокійно підійшла до нього, подивилася прямо в очі й сказала:”Ти навіть не уявляєш, що я знаю про тебе…”

Автор

Костя, залишившись у місті, вирішив скористатися моментом, поки його дружина Олена була на дачі. Він вважав, що ніхто ніколи не дізнається про його пригоди. Вечори з незнайомкою здавалися йому безневинною розвагою, адже він був упевнений, що контролює ситуацію. Олена повернулася додому раніше, ніж планувала. Вона була втомлена, але щаслива, адже на дачі вдалося відпочити і … Читати далі

Алла готувала вечерю і мигцем поглядала на екран телевізора на кухні. Раптом жінка почула, що в сусідній кімнаті її чоловік розмовляє по телефону та з кимось свариться. – Хто телефонував? Чого сваришся? – поцікавилася Алла, коли Сергій повернувся на кухню. – Попередня власниця будинку. Таке просила, що аж в голові не вкладається, – махнув рукою чоловік. – Тобто? – Алла підвела погляд на чоловіка. – Хоче, щоб на свята ми зїхали з нашого будинку, а вона тут влаштує вечірку, – пояснив Сергій. – Але навіщо їй це? – здивувалася Алла. – А це якраз і найцікавіше, – єхидно посміхувся Сергій

Автор

– Я розумію, що моє прохання може здатися дивним, і грошей у мене зовсім немає, але може ви увійдете в моє становище? – запитала Тетяна. – Тобто ви просите, щоб на новий рік я з’їхав зі своєю дружиною з свого власного будинку, а ви тут святкуватимете? – Так і є. – Пані, ви розумієте, що … Читати далі

Дмитро з Настею сильно посварилися і чоловік пішов з дому. Згодом, коли емоції вщухли Дмитро пішов до Насті, миритися. Він стояв біля квартири, натис кнопку дзвінка. Двері швидко відкрилися, в коридорі було темно, і Дмитро кинувся в обійми до коханої. – Настя, Настя, я люблю тебе! – говорив він у пориві пристрасті та ніжності. – Пробач мені за все, пробач… Я все усвідомив. Але Настя не відповідала. Раптом в коридорі ввімкнулося світло, Дмитро подивився на Настю і застиг від здивування. – Це що таке? – тільки й вигукнув він

Автор

Діма з Настею посварилися… просто напередодні Нового року. Посварилися серйозно і, як думала Настя, назавжди. Свято неминуче наближалося, а вона перебувала в найгіршому настрої. – Ну й нехай, – думала дівчина, – звичайно, шкода зіпсованого свята. Але я не сумуватиму – весело зустріну Новий рік із подружками, запрошу їх до себе! І вона почала обдзвонювати … Читати далі