Романович

Ольга насмажила сирників. Її чоловік Дмитро зайшов на кухню і діловито сів за стіл. – Смачно, Олечко, але не те! – сказав він, покуштувавши сирник. – У моєї мами сирники смачніші. – Не подобається – не їж! – Оля гримнула сковорідкою. – І чого ти ображаєшся? – Дмитро відклав виделку. Оля поставила на стіл тарілку для себе і сіла за стіл. – Ти думаєш, що мені це приємно слухати? – запитала вона. – А що такого я сказав? – здивувався чоловік. Ольга швидко встала з-за столу і пішла до мийки. – А я зараз поясню! – сказала вона. Дмитро не розумів, що відбувається

Автор

Ольга насмажила сирників. Її чоловік Дмитро зайшов на кухню і діловито сів за стіл. – Смачно, Олечко, але не те! – сказав він покуштувавши сирник. – У мами сирники смачніші. Чому ти не попросиш у неї рецепт? Оля сердито гримнула сковорідкою і пирхнула у відповідь: – Не подобається – не їж! – І чого ти … Читати далі

Ольга приїхала з міста в село відвідати свою маму. Галина Василівна заслабла, але переїжджати до дочки в місто не хотіла. – Не хочу я свій дім залишати, – казала вона Ользі. – Не зможу я у місті. Тут усе таке рідне… Ольга пробула в матері кілька днів, але їй треба було повертатися. Мати вийшла її провести. – Мамо, не треба, не проводжай, занедужаєш ще! – сказала Ольга. – Зі мною все гаразд буде, ти себе бережи, доню, – сказала Галина Василівна. – Внучечку поцілуй за мене… Ольга поїхала. І тільки потім вона зрозуміла, що означали слова матері

Автор

– Які гарні… А скільки коштують? – Шістдесят всього. Беріть. Візьміть кілька – знижку зроблю! У Ольги товар гарний, яскравий. Все дуже гарно. Горнятка, горщики, чашки всілякі… З малюнками й без. І зовсім недорого. Свій товар. Без жодних націнок дешевше, аніж у магазинах. Все своїми руками зроблено… – Але покупців тут дуже мало, – розмірковувала … Читати далі

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – Лізочко, сонечко! – защебетав він. – Ти тільки не переживай! Дуже тебе прошу! – Хто у нас вдома? – обурено запитала Ліза і, не дочекавшись відповіді, зайшла у вітальню. Вона глянула перед собою й застигла від несподіванки

Автор

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – … Читати далі

Пригадую, як тоді дивилася на те, як чоловік радо збирає речі і каже, що полюбив і я маю його зрозуміти. «Ти ще теж може собі когось знайдеш» – він мало не підскакував з нетерплячки якнайшвидше втекти з хати, лиш би я не почала його совістити та дітьми прикриватися. Він так і казав мені завжди, що я прикриваюся дітьми

Автор

Хто би міг подумати, що ситуація може змінитися? Дітей у нас було двоє, тоді їм було десять і вісім років, хата була моя, тому Матвій не мав на неї права. І от я сиділа і розуміла, що у нього попереду кохання, а у мене важка робота, бо ж дітей треба й далі глядіти, мене ж … Читати далі

Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

Автор

Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав у маленькій однокімнатній квартирі, де найдорожчим був сучасний телевізор. Диван, два крісла, тумбочка та кухонний … Читати далі

У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною

Автор

У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною. Нібито саме я змусила маму вигнати її співмешканця, чим зіпсувала їй життя. Маячня чистої води, але мама в цьому впевнена і постійно нагадує про мою “провину”. Батьки мами були винні у тому, що не … Читати далі

За кілька місяців ми з моїм коханим поїхали до його батьків, його мати постійно до мене чіплялася, вночі зійшла з поїзда, приїхала додому, як зранку вона дала мені віник до рук і сказала, тепер у цьому будинку ти господиня, все роби сама, я прибирала весь будинок, прала їх одяг, прасувала, готувала, робила їй масажі

Автор

Ніяк не можу заспокоїтись, хотіла все тримати в собі, але не виходить, тому доведеться поділитися своєю історією. Зі своїм коханим я познайомилася в інтернеті і жили в різних містах, він дуже добрий, красивий та стабільний чоловік. Ми з ним довго листувалися і він приїхав до моїх батьків. На той момент я навчалася у школі, мені було … Читати далі

Олексій повернувся додому пізно. – Я вже вдома, – гукнув він до дружини. Але відповіді не було. Чоловік пройшовся по квартирі, і помітив, що ні дружини, ні доньки вдома немає. – Поїхала до своїх батьків, – вирішив він і спокійно ліг спати. Наступного ранку Олексій прокинувся, Каті все ще не було. Набрав номер дружини, але її телефон не відповідав. Олексій вирішив зателефонувати тещі. – Доброго дня. Катя з Олесею у вас? – запитав він. – Олексію ти що, нічого не знаєш? – раптом сказала теща. – Що не знаю? Ви про що? – здивовано запитав чоловік, нічого не розуміючи

Автор

Коли Олексій поставив свою дружину перед фактом, що найближчими вихідними його не буде, то Катя зустріла його заяву, м’ягко кажучи не радісно. – Олексію, ти вже знахабнів, у мене маленька дитина на руках, я і так за тиждень вимотилася, – сказала вона до чоловіка. – Ну, ти чого, Катя! – почав говорити Олексій. – Сама … Читати далі

Микола повернувся додому. Дружина на кухні готувала вечерю. Раптом чоловік помітив, що Ольга якась схвильована. – Оля. Сядь, що ти так метушишся. І так втомилася за цілий день, – сказав Микола. – Хліба у нас немає. Я зараз швидко збігаю в магазин, – раптом сказала жінка. – Давай я сам, – запропонував Микола. – Ти відпочивай, ти з дороги, – категорично заявила Оля. Ольга швидко одяглася та вийшла, прихопивши пакет. Микола тим часом вийшов на балкон подихати свіжим повітрям, чоловік глянув у вікно і застиг на місці, не вірячи власним очам

Автор

Микола був у відрядженні. Приїхав на три дні раніше, без попередження. Дружину він не хотів зловити на гарячому, просто вирішив сюрприз зробити. Вона й так із трирічним Дениском втомлюється. Та й про зраду він не думав. Хотів погуляти з сім’єю містом, у парк сходити. І взагалі з сином він дуже любив поратися. А у відрядження … Читати далі

Майже 100-річне “пророцтво” Айзека Азімова може ось-ось справдитися: що він “передбачав”

Автор

Наукова фантастика – це давно вже не просто втеча від сьогодення. Давнє “пророцтво” американського письменника-фантаста Айзека Азімова про космічні “лазери”, які транспортують сонячну енергію на Землю, може збутися, пише ecoticias.com. “Останні технологічні розробки довели, що наукова фантастика – це більше, ніж просто втеча від сьогодення”, – йдеться у статті. Нагадується, що у своєму оповіданні 1941 року … Читати далі