Романович

Степан з дружиною вечеряли на кухні, коли пролунав дзвінок на телефон чоловіка. Степан підвівся і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. – Тут така справа, – зам’явся чоловік, повернувшись на кухню. – Тітка Іра дзвонила. Хоче погостювати у нас декілька днів. Я погодився. – Звісно, нехай гостює, – усміхнулася дружина і почала збирати зі столу тарілки. Наступного дня, вранці, тітка Ірина стояла на порозі їхньої квартири, але жінка аж ніяк не очікувала такого «прийому» від племінника та його дружини

Автор

Родичів Степан мав не просто багато, а дуже багато. Дід по батьковій лінії постарався. Повним складом рідня не збирається, хіба що коли когось не ставало, але зв’язок підтримує. Тому, коли тітка Ірина напросилась у гості, Степан із дружиною не відмовили, прийняли з усією душею. Телефоном вона казала, що на тиждень. А виявилося… Виявилося, що тітка … Читати далі

Настя вклала дитину спати і пішла на кухню мити посуд. Але на півдорозі повернулася – завібрував телефон на тумбочці. Настя підняла слухавку, з кимось трохи поговорила в коридорі. Нарешті дісталася кухні і налила собі велику кружку чаю. На звук обгортки шоколаду, що відкривається, підтягнувся чоловік Андрій. – Хто дзвонив? – усміхнувся він, відламавши шматочок шоколаду. Настя мовчала, сльзи капали з її очей. – Настя, що сталося? – захвилювався чоловік. – Вона…Вона знову дзвонили! – крізь сльози сказала дружина. Андрій глянув в очі Насті, і одразу все зрозумів

Автор

Настя щойно викупала свою дитину і поклала спати. Чоловік тихенько бурчав, дивлячись на монітор, мабуть, щось не виходить.  – Знову до півночі просидить, зітхнула сама до себе Настя і пішла на кухню. Але за півдороги повернулася – завібрував телефон на тумбочці. Зирнула на дисплей і завагалася: відповісти чи скинути виклик? Але таки відповіла. Мама на … Читати далі

Наталя прийшла на роботу, поправила зачіску, підфарбувала губи й зібралася працювати, як раптом задзвенів її телефон. – Привіт, мамо, – сказала Наталя у слухавку. – Як справи, чого так рано дзвониш? – Доню, справа термінова! – раптом вигукнула Ірина Петрівна. – Скажи йому, що зі мною так розмовляти не можна! – Мамо, кому йому? – запитала Наталя. – Василеві своєму! – вигукнула мати. – Кому ж іще?! – І ж що зробив мій чоловік? – поцікавилася Наталя. – Він відмовився до мене приїхати! – сказала Ірина Петрівна. – А справа дуже термінова. – І що ж там таке термінове? – Ірина не розуміла, що відбувається

Автор

Наталя прийшла на роботу, поправила перед дзеркалом зачіску, підфарбувала губи і зібралася працювати, як раптом задзвенів її телефон. Дзвонила її мати Ірина Петрівна. – Привіт, мамо, – сказала Наталя у слухавку. – Як справи, чого так рано дзвониш. – Доню, справа термінова! – раптом сказала Ірина Петрівна. – Скажи йому, що зі мною так розмовляти … Читати далі

Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається

Автор

Життя в Оленівці було нудним і одноманітним. Тому все, що могло хоч трохи пожвавити цей сумний ландшафт, ставало знаковою подією. Але поява в селі Наталки, онуки колишньої завідувачки сільського магазину, справила справжній фурор. Розповідали, що особливо чутливі жінки так і охали при її появі. – Ох, і Наталка! – казали місцеві. – Розумниця! Всіх одним … Читати далі

– Синку нам з батьком не подобається твоя Оксана! – сказала Зінаїда Петрівна. – Заходила я недавно до вас, так вона сказала, що їй ніколи! І що я можу сама собі зробити чай і попити на кухні! Залізла я в шафки на кухні, а там… Безлад! Гречка розсипана, макарони розкидані. Хазяйка з неї ніяка. Пил скрізь! Ігор тільки посміхався. – А ще вона говорила дивні слова, – не вгавала мати. – Ось, дивися, я записала. Зінаїда Петрівна полізла в гаманець і дістала звідти якийсь папірець. Ігор глянув на нього й застиг від здивування

Автор

– Синку, ти мене вибач, звісно, але нам із батьком не подобається твоя Оксана. Точніше те, чим вона займається. – Мамо, а чим вона таким займається, не розумію? – Ну, як же ж… В інтернеті з чоловіками знайомиться і гроші з них бере. Ми знаємо, як це робиться. По телевізору показували таке. Ігор засміявся. Придумати … Читати далі

Алла варила картопельку до оселедця, як раптом на столі задзвонив її телефон. Вона глянула на екран і ахнула! Дзвонила її колишня свекруха… Алла довго дивилася на телефон, який настирливо дзвонив. – Ну, треба ж, і з чого це вона раптом подзвонила? – сплеснула руками Алла. Вони давно вже не спілкувалися. Алла була впевнена, що більше ніколи й не будуть! Телефон прощально дзенькнув і замовк. Алла була впевнена, що свекруха дзвонитиме ще, поки колишня невістка не відповість. Але телефон мовчав! І Алла зважилась на несподіваний крок

Автор

Алла варила картопельку до оселедця, як раптом на столі задзвонив її телефон. Вона глянула на екран і ахнула! Дзвонила її колишня свекруха… Алла довго дивилася на телефон, який настирливо дзвонив… – Ну, треба ж, і з чого це вона раптом подзвонила? – сплеснула руками Алла. Вони давно вже не спілкувалися і Алла була впевнена, що … Читати далі

Олексій повернувся додому пізно. – Я вже вдома, – гукнув він до дружини. Але відповіді не було. Чоловік пройшовся по квартирі, і помітив, що ні дружини, ні доньки вдома немає. – Поїхала до своїх батьків, – вирішив він і спокійно ліг спати. Наступного ранку Олексій прокинувся, Каті все ще не було. Набрав номер дружини, але її телефон не відповідав. Олексій вирішив зателефонувати тещі. – Доброго дня. Катя з Олесею у вас? – запитав він. – Олексію ти що, нічого не знаєш? – раптом сказала теща. – Що не знаю? Ви про що? – здивовано запитав чоловік, нічого не розуміючи

Автор

Коли Олексій поставив свою дружину перед фактом, що найближчими вихідними його не буде, то Катя зустріла його заяву, м’ягко кажучи не радісно. – Олексію, ти вже знахабнів, у мене маленька дитина на руках, я і так за тиждень вимотилася, – сказала вона до чоловіка. – Ну, ти чого, Катя! – почав говорити Олексій. – Сама … Читати далі

— Я піду чайник поставлю, – несподівано мирно сказала Наталка. — Не треба чайник, – Марина різко встала. – Ви не зрозуміли? Нам з’їжджати треба. Завтра! Господиня квартири попередила – якщо затримаємо оплату ще на день, речі на вулицю виставить. — І куди ви всі речі повезете? – практично запитала Олена Павлівна. – На дачу? Там же холод собачий, опалення немає. — Є грубка, – вперто сказала Марина. – І електрообігрівачі купимо. — На які гроші? – хмикнула Наталя з кухні. — Знайдемо! Діма підробіток шукає, я… я теж що-небудь придумаю

Автор

— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? – здивовано дивилася на невістку свекруха. — Ми переїжджаємо на вашу дачу – повторила жінка. – Вивозьте свої речі, нам вони заважають, – Марина стояла в дверях міської квартири свекрухи, нервово смикаючи ремінець сумки. Олена Павлівна завмерла з … Читати далі

Сашко зробив Людмилі пропозицію. Молоді готувалися до весілля. – Коханий, у нас скоро весілля. Чому ти досі не познайомив мене з своїми батьками? Треба ж їх на весілля запросити, – запитала якось за вечерею Людмила у Сашка. – Я з ними не спілкуюся! Давай закінчимо цю розмову, – одразу зупинив її наречений. Але Люда вирішила сама поїхати у село, в якому виріс Сашко і знайти його батьків. У Калинівці Люда швидко знайшла будинок Інни Олександрівни – мами Сашка. Саме свекруха і розповіла Людмилі велику “таємницю” її нареченого

Автор

Люда вставила фотографію в рамку та повісила її на цвяшок. Вона відійшла на пару кроків, щоб краще оцінити знімок. – Сашко, ну як? – Запитала вона. – Правда, я тут дуже гарна? Сашко підійшов до стіни, жартівливо насупився, подумав і відповів: – Ну це на тлі мене ти така гарна. Люда засміялася. Який же він … Читати далі

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Автор

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня, можна нам з вами поговорити про Володимира? Так вийшло, що я коханка вашого чоловіка. Нормально вечір розпочався. Але знаєте, якщо людина зі мною ввічлива, то і я … Читати далі