Настя, з сумками в руках, зайшла до батьківської хати і застигла від здивування. За столом сидів батько, а поряд з ним сидів хлопчик. Дочка кинула сумки біля порога, підійшла до столу, сіла на вільний стілець. – Тату, це хто? – невдоволено спитала Настя. – Це Андрійко, мій онук, – раптом відповів батько. – Як онук? – Не зрозуміла дочка. – Який ще онук?
Настя, з сумками в руках, зайшла до батьківської хати і застигла від здивування. За обіднім столом сидів батько, а поряд з ним на окремому стільці сидів хлопчик, якому на вигляд було не більше трьох років. При цьому батько Насті з неприхованим захопленням годував цю дитину супом з ложечки, вигукуючи: – Ах, молодець, Андрійко! Як ти … Читати далі