Романович

Ігор повернувся з роботи. – Кохана , я вдома, – гукнув він. – Вечеря вже на столі, – відповіла дружина. Ігор зайшов на кухню повечеряв. – Ну що, почнемо сьогодні ремонт? – запропонував чоловік. – Я тільки за, – усміхнулась Тетяна. Подружжя взялося за справу. За роботою вони не помітили, як до воріт під’їхала машина та почала сигналити. – Ти когось чекаєш? – здивувалася Тетяна. – Ні, – відповів Ігор і вийшов на подвір’я. Раптом з темряви з’явилося два силуети. Ігор придивився і застиг. – Тільки цього не вистачало, – тільки й подумав він

Автор

Таня та Ігор давно планували ремонт у своєму сільському будинку. Будинок їм дістався від бабусі Тані. Із роботою в місті у Ігоря не ладналося. Вирішили переїхати, тим паче й житла свого в місті не було. Втрачати по суті нема чого. Батько Тетяни допоміг зятю з роботою. Ну, а Таня сама знайшла. Рік прожили у будинку, … Читати далі

Олена закривала чергову банку огірочків, як раптом жінці здалося, що на неї хтось дивиться, потім ніби підлога рипнула, та двері в кімнату прочинилися. – Протяг мабуть. Потрібно подивитися, може Павло з роботи приїхав і ворота відчиняв, – подумала Олена. Вийшла – на подвір’ї нікого. Виглянула за хвіртку, і застигла на місці. Вдалині, в самому кінці їх вулички Олена помітила знайомий силует. – Ну, не може ж цього бути! – тільки й вигукнула вона

Автор

Олена закривала огірки, а думки її скакали з одного на інше. Треба покласти якнайменше солі в розсіл. Павло любить картоплю з солоними огірками, але солі багато йому не можна. У вихідні діти та онуки будуть, малосольних спробують, мають же просолитися. Раптом Олені здалося, що на неї хтось дивиться, потім ніби підлога рипнула, та двері в … Читати далі

Олександра Іванівна мила посуд на кухні. Раптом жінка почула, що з кімнати сина та невістки долинають якісь звуки. Олександра поспішила туди, відкрила двері і застигла, невістка збирала речі. – А ти куди зібралася? – запитала вона у Ганни. – Іду я, Олександра Іванівно, – схлипуючи сказала невістка. – Чому йдеш? Що вже сталося? – здивувалася свекруха. – А то ви не знаєте? Ще й прикривате його?! – раптом вигунула Ганна. Олександра здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

Автор

Олександра Іванівна останнім часом не знаходила собі місця. Її коханий, єдиний син Роман одружився. Причому одружився таємно, ні слова не сказавши батькам. В останні два роки він працював в іншому місті, ось там і знайшов собі дружину. Та не аби яку, а дівчину з дитбудинку. Олександра Іванівна, коли дізналася цю новину, застигла, а коли трохи … Читати далі

Марія повернулася додому з важими пакетами у руках. – Коханий, я вдома, – гукнула вона до чоловіка. Але відповіді не було. Жінка пройшлась по квартирі, Віталія ніде не було. – Дивно, – подумала вона. – Казав, що сьогодні раніше повернеться. Марія взяла телефон і набрала номер чоловіка, але телефон також не відповідав. – Та що ж це таке, – захвилювалася вона. Раптом на кухонному столі Марія побачила якийсь листок. Жінка взяла його, прочитала і застигла на місці. – Невже знову? – тільки й подумала вона

Автор

Віталій швидко збирав свої речі. Він хотів встигнути піти з дому, доки не повернулася дружина з роботи. Він розумів, що дружині треба пояснити причину, чому він йде, але не знав, як сказати про це. Віталій взяв аркуш паперу та написав: “Я…”. Він хотів написати, що покохав іншу, але не наважився. Потім хотів написати, що просто … Читати далі

Наталка мила посуд після вчорашнього застілля. Вчора у гості приїжджала сестра чоловіка.  Раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила двоюрідна сестра Сашка Тетяна. – Наталю, привіт, – привіталася Тетяна. – Привіт, – відповіла Наталка. Поговорили, поділились новинами. А потім, Таня ненароком запитала: – Наталю, чула у вас гості вчора були? – Так, Люба з сім’єю приїжджали, а що? – здивувалася вона. – Я повинна тобі дещо розповісти, – раптом почала Таня. – Я повинна розповісти, що мені сказала Люба. – А це вже цікаво, – сказала Наталя і застигла в очікуванні

Автор

Наталка розплющила очі. Тиша… Тільки дрібний, неприємний дощ барабанить по даху на вулиці. Всі ще сплять. Молода жінка, посміхаючись перевела погляд на годинник. Ну звичайно. Ось що означає звичка. Пів на сьому. Можна було ще поспати, адже сьогодні субота, вихідний. Наталка обернулася на бік.  – Посплю ще трохи,— подумала вона, і заплющила очі…  Несподівано задзвонив … Читати далі

Ольга Сергіївна перебирала речі покійного чоловіка, як раптом в кімнату зайшов її син. – Мамо, ми ремонт у своїй кімнаті зробимо, – з порога почав Іван. – Марійка каже, що там старими речами пахне. Можеш нам грішми допомогти? Ти ж на весілля нам нічого не дарувала… Ольга Сергіївна задумалась. Грошей у неї не було. Раптом вона згадала про золоті сережки, які їй подарував чоловік. Вона їх не носила, а тільки зрідка відкривала скриньку й милувалася. Ольга Сергіївна відкрила шафу, дістала скриньку, відкрила її й ахнула

Автор

-Мамо, тут така справа… – сказав Іван. – Одружуватися я зібрався… На Марійці. -Треба ж, півроку зустрічаєтеся, і вже одружуватися! – сплеснула руками Ольга Сергіївна. – Синку, але в мене грошей немає на весілля, сам знаєш. -Та ми весілля не робитимемо, з друзями в кафе посидимо і все… Тут справа в іншому. Жити нам нема … Читати далі

Тетяна з самого ранку їхала на роботу електричкою. Нарешті вона вийшла на вулицю з вагона і вдихнула свіжого повітря. У коридорах офісу гримали двері, пахло кавою. Всі поспішали до своїх кабінетів, щоб увімкнути комп’ютер і почати робочий день. Не встигла Тетяна сісти за стіл, як до неї підійшла її коліжанка Світлана. – Привіт, Тетянко! Ми тут збираємо на подарунок Марії Петрівні… Так що з тебе двісті гривень! – Ну звісно! – посміхнулась Тетяна. Вона полізла у сумочку й очам своїм не повірила

Автор

Тетяна щодня їздила на роботу електричкою. Звикла в ній спати або читати, не звертаючи уваги на шум розмов і спеку. Потім ще хвилин двадцять на метро. Не така вже й довга дорога. Додому вона приїжджала пізно ввечері, перекидалася парою слів з мамою і лягала спати. І так день за днем… …Був звичайний понеділок. Тетяна вийшла … Читати далі

Надія Петрівна смажила чебуреки, коли додому повернувся син. – Мамо, я завтра наречену приведу, знайомитися, – сказав Віктор, зайшовши на кухню. – Ой, радість яка. Приводь звісно, – зраділа жінка. Наступного дня Надя прокинулася рано, накрила стіл, причепурилася, і стала чекати гостей. Пролунав дзвінок у двері, Надя відкрила. На порозі стояв син з нареченою. – Мамо, знайомся. Це Олена, – усміхнувся Віктор. Надія Петрівна глянула на дівчину і застигла на місці

Автор

-Вітя, одумайся! Вона ж розлучена! Та ще й старша за тебе! – мама витирала сльози краєчком хустинки. -Мамо, ну не склалося у Олени… З ким не буває? Ти знаєш, яка вона чудова! Я впевнений, коли ти з нею познайомишся ближче, ти зміниш свою думку про Олену. -А цей її…синочок… Все село про нього говорить. Що … Читати далі

Ірина пересаджувала квіти, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив чоловік сестри. – Дивно, – подумала жінка, але підняла слухавку. – Іра, біда. Приїжджай. Наталки не стало, – тихо сказав Андрій. Ірина кинула всі справи і поїхала. Провели сестру в останню путь. Після прощання повернулися в квартиру Наталки та Андрія. – Іра, я хочу у тебе дещо попросити. Ти мабуть і сама все здогадалася, – раптом почав чоловік. Ірина застигла від несподіваної здогадки

Автор

Двоюрідні сестри Іра та Наталка росли разом. Сім’ї жили по сусідству, батьки чудово спілкувалися і дівчатка навіть не замислювалися про ступінь своєї спорідненості. Іра з дитинства відрізнялася веселою вдачею, завжди була заводилою, займалася спортом. Хлопці вилися навколо неї роєм. Наталя – повна протилежність. Тиха, скромна, вся в собі. Вважала за краще самотність, любила читати, великого … Читати далі

Ігор з Катею приїхали в село. Треба ж підготувати батьківський будинок до продажу. Жінка, одразу, взялася за прибирання, а Ігор вирішив підремонтувати підлогу. Катя перебирала старий посуд в буфеті на кухні, як раптом помітила якусь коробку. – Ігоре, а що в ній? – запитала вона у чоловіка. – Бабуся платіжки зберігала, – відповів Ігор. Катя відкрила коробку, і поміж старих квитанцій був якийсь лист. – Дивись, лист якийсь, – Катя простягла Ігореві старий пожовклий конверт. Чоловік відкрив його, прочитав і застиг від несподіванки

Автор

– Доброго дня, Іван Михайлович, – сказав Ігор, виходячи з машини. Сухий старий стояв біля сусідського будинку, спираючись на паркан. – Привіт, Ігоре! – вигукнув він. Ігор із дружиною Катею приїхали до села, щоб підготувати старий будинок, у якому він виріс до продажу. Батька Ігоря не стало десять років тому, а матері два роки тому. … Читати далі