Романович

Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, – каже мені Михайло. Він проти того, щоб я в свої 67 років ще раз в Італію їхала. Я там була майже 15 років, повернулася всього 2 роки назад, якраз на свій 65-річний ювілей. Тоді і вирішила, що зав’язую із заробітчанством, і хочу хоч трохи пожити в тому, що пристарала. Я собі свій дім гарненько відремонтувала, щоб вже до старості мати спокій – воду в дім провела, зробила велику ванну кімнату, кухню нову, опалення все поміняла, і з легким серцем вже думала просто собі жити – пенсію маю, город є, і ще кілька євро мала відкладених.У мене є єдина дочка, вона зараз в складному становищі, і хоче, щоб я поїхала ще на заробітки

Автор

– Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, – каже мені Михайло. Він проти того, щоб я в свої 67 років ще раз в Італію їхала. Я там була майже 15 років, повернулася всього 2 роки назад, якраз на свій 65-річний ювілей. Тоді і вирішила, що зав’язую із заробітчанством, і … Читати далі

Тетяна перебирала картоплю, коли подзвонила сестра. – Таню, приїжджай, – тихо сказала Віра. – Батьків не стало. Тетяна лишила всі справи, і помчала у місто. Сестри все організували, провели батьків в останню путь. Після прощання вирішили, що квартира батьків залишиться Вірі. Тетяна поїхала до себе в село. За декілька місяців жінка вирішила відвідати сестру. Тетяна зібрала сумку і вирушила в дорогу. Жінка подзвонила у двері, але ніхто не відкривав, тоді вона відкрила своїм ключем, зайшла в квартиру і застигла від побаченого

Автор

Як часто буває у житті діти, виховані в одній сім’ї, виростають абсолютно з протилежними характерами та поглядами. Тетяна та Віра – дві сестри росли у благополучній родині в любові та ласці. Спочатку народилася Тетяна, а потім через три роки Віра, батьки дівчат любили, балували, жили для своїх улюблених дочок. Сестрички завжди разом, Таня на правах … Читати далі

Ганна нетерпляче тупцювала біля входу в продуктовий магазин. Вона чекала свого чоловіка Валерія, поки той розплачувався за покупки. – Ганнусю! – раптом почула вона радісний вигук. – Як же ж я радий тебе бачити! Жінка здригнулася й обернулась на голос. Красивий, гарно одягнений чоловік, весело махав їй рукою… Ганна придивилась до нього й ахнула від здивування

Автор

Ганна нетерпляче тупцювала біля входу в продуктовий магазин. Вона чекала свого чоловіка Валерія, поки той розплачувався за покупки. -Ганнусю! – раптом почула вона радісний вигук. – Як же ж я радий тебе бачити! Жінка здригнулася й обернулася на голос. Красивий, гарно одягнений чоловік, весело махав їй рукою. Ганна придивилась до нього й ахнула від здивування! … Читати далі

Віра сиділа на дивані перед телевізором. Було вже пізно і вона вже збиралася йти спати. Раптом у двері хтось постукав. – Хто ж це може бути?! – здивувалась вона. – Ще й в такий час… Віра поспішила в коридор, відкрила двері й ахнула. В кімнату зайшов її друг Микола, а з ним ще якийсь незнайомий чоловік. Микола посміхався. – Люба моя, Віро, – почав він. – Не дивуйся! Настав час тобі все пояснити! Це мій найкращий друг Олександр. Одним словом, ти допомогла мені в одній справі. Віра рота розкрила від здивування

Автор

Був гарний теплий вечір. Легкий бриз з моря хвилював пальмове листя, і воно про щось тихо шепотіло між собою… Віра гуляла вздовж набережної, дихала корисним морським повітрям. Вона приїхала сюди на два тижні і дуже сумувала. -Ось уже тиждень пролетів, – думала вона. – А ніхто навіть не глянув у мій бік! Жоден чоловік не … Читати далі

В суботу Олег вирішив з’їздити до батьків. – Наталю, я в село з’їжджу, мама просила банки привезди. Поїдеш зі мною? – запитав він. – Ні. У мене повно справ, – відповіла дружина. Олег швидко зібрався, склав банки, і поїхав. Чоловік повернувся пізно ввечері. – Ну що? Як мама?! – зустріла його в коридорі дружина. – Все добре, привіт передавала, – усміхнувся він. – Не прикидайся. Я все знаю! – раптом вигукнула Наталка. Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Автор

– Іди вечеряти! – гукнула з кухні Наталя. Нарешті! Олег сильно зголоднів і не міг дочекатися, коли вже можна буде їсти. Зі своєї кімнати визирнув Денис. – Мамо, я теж можу йти їсти? – уточнив син. – І ти теж, звісно, – відповіла Наталя, гуркочучи тарілками та вилками. Олег швидко помив руки і поспішив за … Читати далі

Наталя повернулася додому і застала маму та її подругу, які радісно клопоталися на кухні. – А до мене ось, Алла у гості зайшла. Ти не проти? – усміхнулася мама. – Звісно не проти! Тим більше ви таку смакоту приготували, – сказала Наталка, сідаючи до столу. Жінки посиділи, порозмовляли. Раптом Алла, підозріло подивилася на маму Наталки. – Ну що, думаєш, варто їй розповісти? – сказала вона. – Для цього ми і зібралися, – усміхнулася мама. Наталка здивовано дивилася на жінок, нічого не розуміючи

Автор

– Мамо, тобі треба знайти собі подругу, адже сумно одній, – говорила Наталя матері, помічаючи, як часом тужливо та дивиться у вікно. – Ну що ти, доню, хто вже у моєму віці знаходить нових подруг? – Зітхала у відповідь Ніна Григорівна. – Подруги залишилися там, в селі, в моїй молодості, а тут в місті – … Читати далі

Ігор повернувся з роботи. – Кохана , я вдома, – гукнув він. – Вечеря вже на столі, – відповіла дружина. Ігор зайшов на кухню повечеряв. – Ну що, почнемо сьогодні ремонт? – запропонував чоловік. – Я тільки за, – усміхнулась Тетяна. Подружжя взялося за справу. За роботою вони не помітили, як до воріт під’їхала машина та почала сигналити. – Ти когось чекаєш? – здивувалася Тетяна. – Ні, – відповів Ігор і вийшов на подвір’я. Раптом з темряви з’явилося два силуети. Ігор придивився і застиг. – Тільки цього не вистачало, – тільки й подумав він

Автор

Таня та Ігор давно планували ремонт у своєму сільському будинку. Будинок їм дістався від бабусі Тані. Із роботою в місті у Ігоря не ладналося. Вирішили переїхати, тим паче й житла свого в місті не було. Втрачати по суті нема чого. Батько Тетяни допоміг зятю з роботою. Ну, а Таня сама знайшла. Рік прожили у будинку, … Читати далі

Олена закривала чергову банку огірочків, як раптом жінці здалося, що на неї хтось дивиться, потім ніби підлога рипнула, та двері в кімнату прочинилися. – Протяг мабуть. Потрібно подивитися, може Павло з роботи приїхав і ворота відчиняв, – подумала Олена. Вийшла – на подвір’ї нікого. Виглянула за хвіртку, і застигла на місці. Вдалині, в самому кінці їх вулички Олена помітила знайомий силует. – Ну, не може ж цього бути! – тільки й вигукнула вона

Автор

Олена закривала огірки, а думки її скакали з одного на інше. Треба покласти якнайменше солі в розсіл. Павло любить картоплю з солоними огірками, але солі багато йому не можна. У вихідні діти та онуки будуть, малосольних спробують, мають же просолитися. Раптом Олені здалося, що на неї хтось дивиться, потім ніби підлога рипнула, та двері в … Читати далі

Олександра Іванівна мила посуд на кухні. Раптом жінка почула, що з кімнати сина та невістки долинають якісь звуки. Олександра поспішила туди, відкрила двері і застигла, невістка збирала речі. – А ти куди зібралася? – запитала вона у Ганни. – Іду я, Олександра Іванівно, – схлипуючи сказала невістка. – Чому йдеш? Що вже сталося? – здивувалася свекруха. – А то ви не знаєте? Ще й прикривате його?! – раптом вигунула Ганна. Олександра здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

Автор

Олександра Іванівна останнім часом не знаходила собі місця. Її коханий, єдиний син Роман одружився. Причому одружився таємно, ні слова не сказавши батькам. В останні два роки він працював в іншому місті, ось там і знайшов собі дружину. Та не аби яку, а дівчину з дитбудинку. Олександра Іванівна, коли дізналася цю новину, застигла, а коли трохи … Читати далі

Марія повернулася додому з важими пакетами у руках. – Коханий, я вдома, – гукнула вона до чоловіка. Але відповіді не було. Жінка пройшлась по квартирі, Віталія ніде не було. – Дивно, – подумала вона. – Казав, що сьогодні раніше повернеться. Марія взяла телефон і набрала номер чоловіка, але телефон також не відповідав. – Та що ж це таке, – захвилювалася вона. Раптом на кухонному столі Марія побачила якийсь листок. Жінка взяла його, прочитала і застигла на місці. – Невже знову? – тільки й подумала вона

Автор

Віталій швидко збирав свої речі. Він хотів встигнути піти з дому, доки не повернулася дружина з роботи. Він розумів, що дружині треба пояснити причину, чому він йде, але не знав, як сказати про це. Віталій взяв аркуш паперу та написав: “Я…”. Він хотів написати, що покохав іншу, але не наважився. Потім хотів написати, що просто … Читати далі