Галина якраз закривала помідори в трилітрові банки, коли почула, як біля воріт зупинилася машина. Вона швидко сполоснула руки, витерла їх рушником і вискочила на подвірʼя. Біля воріт стояла її донька Ліза з великою валізою на коліщатках. – О, Господи, Лізо! – сплеснула руками Галина й кинулася обіймати доньку. Вони зайшли в хату і Ліза скинула своє пальто. Мати з бабусею глянули на неї й ахнули
Ліза повільно ходила алеєю парку. Вона йшла з роботи, поспішати не було до кого, дівчина жила сама. Її мати Галина й бабуся з дідом жили в селі, а Ліза після інституту залишилася в місті і в село вже не повернулася. Ліза ще не одягала шапку, тільки ніжно-рожевий шарф. Шарф в’язала бабуся. Точніше, вона їх зв’язала … Читати далі