Ніна приїхала в село, розпакувала сумки, переодяглася і вийшла на подвір’я. Раптом вона почула, що через хвіртку хтось гукає її. Ніна підійшла до воріт, там стояла жінка з літровою банкою в руках. – Молока не хочете купити? – запропонувала незнайомка. – Можна. Зараз за гаманцем в будинок забіжу, – сказала господиня і пішла. Ніна вже майже зайшла в будинок, як раптом почула: – Навіть не думай в неї щось купувати, – сказав сусід через паркан. – Але чому? – Ніна здивовано двивилася на чоловіка, нічого не розуміючи
– Що сумуєш, Ніна Іванівна? – підсіла на лавку сусідка Євгенія. – Навіт і не знаю, хвилює мене щось. Все життя у місті прожила, працювала. А як на пенсію пішла, заняття собі знайти не можу. Нічого не мило. Подруг близьких зроду не було. Точніше була одна, яка Славка мого відвела, з тих пір зареклася, – … Читати далі
